Постанова № 38298270, 02.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р. Справа№ 910/1625/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Ставицькій Т.Б

за участю представників:

від позивача: Кравчик С.М., представник за довіреністю №91/2013/12/25-2 від 25.12.2013р.;

від відповідача: Поліщук Л.П., представник за довіреністю №97 від 25.12.2013р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. (підписано - 24.05.2013р.)

у справі №910/1625/13 (головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Ломака В.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 9495320,65грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - відповідач) про стягнення 9495320,65грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких 9098469,17грн. - основний борг, 88127,91грн. - інфляційні втрати та 308723,57грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №330015 від 01.11.2003р. позивач у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді, тоді як відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013р. порушено провадження у справі №910/1625/13 та призначено її до розгляду.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач подавав ряд клопотань:

-клопотання про витребування у позивача доказів на підтвердження дотримання графіку подачі теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря поданого на межу балансової належності за спірний період;

-клопотання про залучення до участі у справі Київської міської державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

-клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої, просив суд поставити питання щодо визначення фактичних обсягів споживання теплової енергії відповідачем на підставі договору №330015 від 01.11.2003 за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013; визначення дійсної кількості теплової енергії, затраченої позивачем на виготовлення гарячої води за договором у вказаний період, а також питання відповідності визначених позивачем обсягів споживання теплової енергії за договором договірним тепловим навантаженням. Клопотання обґрунтовано тим, що коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

Господарським судом міста Києва було відмовлено відповідачу у задоволенні вищевказаних клопотань на підставах, зазначених в рішенні Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/1625/13.

Відповідач позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення, зауважив, що йому не було відомо, яким чином позивач здійснює нарахування кількості та вартості спожитої теплової енергії, оскільки відповідно до п.8 додатку №2 до Договору №330015 про порядок розрахунків за теплову енергію та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 №1198, абонентам у разі відсутності приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія, на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/1625/13 (головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Ломака В.С.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто із Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 9098469,17грн. основного боргу, 88 127,91грн. інфляційних нарахувань та 308 723,57грн. 3% річних. Витрати по сплаті судового збору покладені на відповідача.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а останній отримав теплову енергію у гарячій воді за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. на загальну суму 19116510,69грн., що підтверджується відповідними обліковими картками (табуляграмами), відомостями споживання теплової енергії наданими відповідачем та розрахунком позивача, який відповідачем не спростований. Натомість, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. в розмірі 9098469,17грн. Водночас, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 88127,91грн. інфляційної складової боргу та 308723,57грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2010р. по грудень 2012р. відповідно до ст.625Цивільного кодексу України, пославшись на прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважав, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у даній справі винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права; судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

У доводах апеляційного оскарження, відповідач вказував на те, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, хоча призначення даної експертизи значно вплинуло би на встановлення дійсних обставин справи. В обґрунтування необхідності призначення експертизи, відповідач зазначав, що позивач здійснив розрахунок обсягу спожитої теплової енергії, шляхом множення на «коефіцієнт», порядок визначення якого не передбачений жодним пунктом Договору №330015 від 01.11.2003р. Скаржник зазначав, що перевірити правильність та обґрунтованість застосування всіх складових формули розрахунку позивача, відповідач самостійно не може з причин одностороннього застосування позивачем розрахункового коефіцієнту. Крім того, відповідач зазначав, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про витребування у позивача доказів дотримання графіку подачі теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря поданого на межу балансової належності за позовний період. В обґрунтування необхідності задоволення вказаного клопотання, скаржник зазначав, що, якщо обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначено в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату, шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. Посилався скаржник і на те, що права позивача були порушені не з вини Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», а у зв'язку з тим, що безпосередні споживачі (мешканці району) сплачують за опалення впродовж року та мають договори на реструктуризацію заборгованості. Решта доводів апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Кропивній Л.В.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. для розгляду справи №910/1625/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В. (доповідач), суддів: Корсакової Г.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. №910/1625/13 (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Корсакова Г.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.08.2013р.

05.08.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких Комунальне підприємство просило відхилити позовні вимоги ПАТ «Київенерго».

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі №910/1625/13 у зв'язку із перебуванням суддів Корсакової Г.В. та Тищенко А.І. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, для розгляду справи №910/1625/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

07.08.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої запропонував поставити питання щодо фактичного обсягу споживання теплової енергії у спірному періоді та їх відповідність договірним тепловим навантаженням.

В судовому засіданні 07.08.2013р. представник Комунального підприємства підтримав доводи апеляційного оскарження, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, надавши додаткове його письмове обгрунтування з уточненням питань, які заявник просив поставити на вирішення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. (у складі колегії суддів: Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) у справі №910/1625/13 призначено судову економічну експертизу, проведення якої, доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі №910/1625/13 зупинено. На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) яким є обсяг теплової енергії, спожитої згідно договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №330015 від 01.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., розташований відповідно до порядку, передбаченого умовами п.8 додатку №2 до договору?;

2) чи відповідає розрахований позивачем обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що вказані в табуляграмах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., обсягу спожитої за даним договором теплової енергії, визначеного відповідно до порядку його розрахунку, передбаченого умовами п.8 додатку №2 до договору?;

3) чи вірно позивачем були розраховані та застосовані щомісячні розрахункові коефіцієнти при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання №330015 від 01.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., на постачання теплової енергії в гарячій воді?

Одночасно, судова колегія не знайшла підстав для задоволення клопотання відповідача в частині витребування у позивача додаткових доказів у підтвердження заявлених ним вимог, адже, в силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, і витребування у позивача доказів на підтвердження заявлених ним вимог, суперечить положенням ст.38 ГПК України та ст. 101 ГПК України.

11.09.2013р. до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання експерта ОСОБА_8 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додактових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. (у складі колегії суддів: Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) поновлено проваження у справі №910/1625/13, розгляд клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_8 призначено на 02.10.2013р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді у справі Кропивної Л.В. у відпустці вказане клопотання передане на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у зазначеному складі суду клопотання експерта у справі №910/1625/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

02.10.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. у зазначеному складі суду розгляд клопотання експерта було відкладено на 23.10.2013р.

02.10.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшли витребувані експертом документи, а саме: договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №330015 від 01.11.2003р. з усіма додатками, а також відомості про будинки, по яких обсяги споживання теплової енергії визначаються за даними приладів обліку та відповідно до п.8 додатку №2 до договору.

22.10.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про надання копії листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Управління комунальної теплоенергетики від 12.09.2013р. №8/11.1-110-13.

Крім того, 23.10.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи роз'яснень щодо умовних позначень, наведених в облікових картках споживача.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку із виходом судді Кропивної Л.В. із відпустки, перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці та перебуванням судді Новікова М.М. на лікарняному здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А., клопотання експерта у справі №910/1625/13 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.) у справі №910/1625/13 клопотання експерта ОСОБА_8 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи задоволено, провадження у справі №910/1625/13 зупинено, матеріали справи №910/1625/13 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Київський апеляційний господарський суд звернувся з Листом (вих.№09-23/583 від 06.02.2014р.) до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що суд не заперечував проти продовження строку проведення експертного дослідження у справі №910/1625/13.

28.02.2014р. на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист (вих.№8371/13-45 від 26.02.2014р.), яким направлено висновок судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №8371/13-45 від 26.02.2014р., акт здачі-приймання висновку судового експерта №8371/13-45 від 26.02.2014р. та матеріали справи №910/1625/13.

За результатами проведеної судової економічної експертизи у справі №910/1625/13 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано наступні висновки.

По першому питанню - «Яким є обсяг теплової енергії, спожитої згідно договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №330015 від 01.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., розташований відповідно до порядку, передбаченого умовами п.8 додатку №2 до договору?» експертом надано відповідь, що питання не відноситься до завдань судово-економічної експертизи, оскільки визначення обсягів споживання теплової енергії згідно умов п.8 Додатка 2 до договору №330015 від 01.11.2003р. передбачає врахування технологічних параметрів теплопостачання.

По другом питанню - «Чи відповідає розрахований позивачем обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що вказані в табуляграмах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., обсягу спожитої за даним договором теплової енергії, визначеного відповідно до порядку його розрахунку, передбаченого умовами п.8 додатку №2 до договору?» експертом надано відповідь, що згідно табуляграм ПАТ «Київенерго», обсяг спожитої теплової енергії за Договором №330015 від 01.11.2003р. за жовтень 2010 року - грудень 2012 року, визначений з застосуванням розрахункового коефіцієнта, становить 77451,611 гігакалорій вартістю 19116510,69 грн. (з ПДВ). Визначити, чи відповідають вказані в табуляграмах ПАТ «Київенерго» обсяг та вартість спожитої за Договором №330015 від 01.11.2003р. теплової енергії за жовтень 2010 року - грудень 2012 року, обсягу та вартості спожитої теплової енергії, визначених відповідно до п.8 додатку № 2 Договору, не видається за можливе, оскільки визначення обсягів споживання теплової енергії передбачає врахування технологічних параметрів теплопостачання і не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

По третьому питанню - «Чи вірно позивачем були розраховані та застосовані щомісячні розрахункові коефіцієнти при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання №330015 від 01.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., на постачання теплової енергії в гарячій воді?» експертом надано відповідь, що питання правильності розрахунку та обґрунтованості застосування щомісячного розрахункового коефіцієнту експертизою не розглядалось, оскільки його застосування при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання умовами Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 330015 від з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. не передбачено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2014р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.) провадження у справі №910/1625/13 поновлено, розгляд справи призначено на 02.04.2014р.

17.03.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надійшло клопотання про призначення комплексної експертизи у даній справі. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що експертиза проведена не в повному обсязі та з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки експертом не були виконані вимоги п. 2.2. та не надано відповідей на всі поставлені питання, зазначені в Ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. у даній справі. Просив суд призначити нову комплексну судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса або Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Просив суд поставити наступні питання:

1) чи є документально обґрунтованим обсяги та розмір спожитої КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення, які позивач повинен був обрахувати у відповідності до п. 8 додатку №2 відповідно до договору №330015 від 01.11.2003р.?

2) в яких первісних бухгалтерських документах позивача зазначена середньомісячна фактична температура теплоносія, з урахуванням якої позивач повинен визначати кількість теплової енергії за спірний період «розрахунковим способом», як це передбачено п.8 додатку № 2 відповідно до договору №330015 від 01.11.2003р.?

3) чи вірно розраховані обсяг і вартість теплової енергії в табуляграмах за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., враховуючи умови договору №330015 від 01.11.2003р. та враховуючи положення КТМ-204?

4) скільки фактично спожито відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. та яка вартість теплової енергії?

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Пашкіна С.А., апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» у справі №910/1625/13 прийнято до свого провадження.

02.04.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про призначення комплексної експертизи, в якому останній просив відмовити у його задоволенні.

У судове засідання 02.04.2014р. з'явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2014р. підтримав клопотання про призначення комплексної експертизи у даній справі з мотивів, викладених у вказаному клопотанні.

Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2014р. заперечив проти задоволення клопотання відповідача про призначення комплексної експертизи у даній справі.

Як вбачається із поданого відповідачем клопотання, відповідач просив про призначити у справі нової судової комплексної експертизи. Її призначення обґрунтовано сумнівами відповідача у розрахунку позивача кількості фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до пункту 15.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Колегія суддів, дослідивши висновок судово-економічної експертизи за правилами ст.ст.42,43 ГПК України встановила, що надані експертом висновки пов'язані з відсутністю можливості розв'язання поставлених питань в рамках проведення судово-економічної експертизи.

Поряд з цим, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи, встановлено, що за весь спірний період, а саме з жовтня 2010 року по січень 2013 року, у відповідача не виникало питань щодо правильності здійснених позивачем розрахунків кількості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи відносини між сторонами мають договірний характер. За своєю правовою природою укладений Договір є договором поставки.

Пунктом 9 додатку 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні претензії та повідомлення про порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, неналежної якості поставленої теплової енергії або неналежної кількості теплової енергії,. Відсутні також зауваження щодо зазначених обсягів споживання у спірному періоді.

З огляду на вищевикладене, клопотання Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про призначення комплексної судової експертизи підлягає відхиленню.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.ч. 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як підтверджується матеріалами справи, 01.11.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - споживач, відповідач) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №330015, за умовами якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Відповідно до пункту 4.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003р.

За змістом п. 4.3. Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Оскільки докази припинення дії Договору з підстав, визначених законом чи Договором, відсутні, висновок суду першої інстанції про його чинність протягом спірного періоду є вірним.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.2.1 договору позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.5 договору споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2, а також забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію і своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2 до договору, в п. п. 4, 8 якого передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця. У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 додатку 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п.10 додатку 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

На виконання умов Договору позивач у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 19116510,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано належним чином завірені копії облікових карток (табуляграми) відповідача за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р., розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору №330015 від 01.11.2003р. за період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. та довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію відповідачем за період з жовтня 2010 року по січень 2013 року.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.10.2010р. по 01.01.2013р. в розмірі 9098469,17грн.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

На підставі укладеного між сторонами Договору у позивача та відповідача виникли цивільні правовідносини, предметом яких була поставка теплової енергії енергопостачальною організацією відповідачу за плату.

Згідно п. 2 додатку № 2 Договору №330015 від 01.11.2003р., у разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності. Відповідно до п. 5 додатку № 2 Договору №330015 від 01.11.2003р. споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії МВДТ-1 , не пізніше 28 числа поточного місяця.

Пунктом 8 додатку № 2 Договору №330015 від 01.11.2003р. передбачено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Так, відповідно до додатку №1 до договору сторони визначили обсяги постачання теплової енергії абоненту, в т.ч. визначено розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по кварталам і згідно наявних в матеріалах справи облікових карток позивачем щомісячно здійснювалось нарахування за надану теплову енергію відповідно до встановлених додатком №1 обсягів постачання та споживання.

Поряд з цим, п.5 додатку №1 до договору сторонами погоджено, що при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного договору, продовжується на кожний наступний рік.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача на Розпорядження КМДА №758 від 30.06.2009р., яким передбачено, що бюджетні установи та власники (орендарі) нежитлових приміщень з 01.10.2010р. сплачують кошти до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА з подальшим перерахуванням до ПАТ «Київенерго», при цьому відповідач повинен лише забезпечувати надходження коштів, а не фактично перераховувати кошти до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА, не беруться судовою колегією до уваги, адже, згідно п.10 Додатку №2 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №330015 від 01.11.2003р. на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення оплати коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

Відносно твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем не надано обґрунтування застосованих ним тарифів на теплову енергію, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Передусім, в п.12 Додатку №2 до Договору сторонами погоджено можливі зміни тарифів в період дії Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

В матеріалах справи наявні листи позивача, з яких вбачається, що він на виконання п.2.2.4 Договору повідомляв відповідача про зміну тарифів та вказав розмір нових. При цьому, докази, які б свідчили про звернення відповідача до позивача з приводу виникнення розбіжностей у обсягах поставленої теплової енергії або у тарифах, які застосовувались позивачем при наданні послуг у спірному періоді, суду не надані, хоча умовами п.2.2.5 Договору передбачено, що позивач, як постачальник, зобов'язаний на вимогу відповідача, як споживача, надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання тощо, яка стосується предмета Договору. Наведене свідчить про відсутність між сторонами у періоді, за який виникла заборгованість, спору щодо розміру застосованих тарифів.

Посилання скаржника на те, що КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» не є прибутковою організацією, яке створене для задоволення потреб мешканців району у забезпеченні комунальними послугами, не приймаються судовою колегією за неспроможністю, з огляду на таке.

Як встановлено колегією суддів, зобов'язаною стороною за Договором є саме КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», а не мешканці району, відтак, наслідки неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором також несе відповідач.

При цьому, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника чи державою, і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором, не звільняють боржника від передбаченої частиною другою ст.625 ЦК України відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Що стосується неприбуткового характеру діяльності відповідача як обставини, яка звільняє його від господарської відповідальності, то наявним у матеріалах справи витягом з ЄДРПОУ від 05.07.2012р. (а.с.195-196, т. 2) підтверджується, що КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є самостійною юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю та дієздатністю без будь-яких обмежень.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань по поставці теплової енергії у гарячій воді доведений матеріалами справи. Доводи апелянта, який прийняв теплову енергію та не оплатив її, чим порушив договірні зобов`язання по оплаті спожитої теплової енергії, але заявляв, що йому невідомо, яким чином позивача здійснював нарахування кількості та вартості спожитої теплової енергії судом апеляційної інстанції, судом до уваги не приймаються. При цьому суд виходить з того, сторонами по справі досягнута згода про розмір плати за договором і погоджені інші істотні умови Договору, а тому вони зв'язані зобов'язанням, яке, в силу ст.ст. 509, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, є для них обов'язковим і від якого жодна із сторін довільно відмовитися не може. Колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 9098469,17 грн. основного боргу, який підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем. При цьому, жодних доказів порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді з недотриманням температурного режиму або обсягів договірного теплового навантаження відповідачем подано не було.

В силу ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесівта отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, дефляція).

Згідно із роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Оскільки відповідач у встановлені Договором строки за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію у повному обсязі не розрахувався, чим порушив взяті на себе за Договором зобов'язання, судова колегія погоджується із вірним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення із відповідача за період з жовтня 2010р. по грудень 2012р. інфляційних втрат 88127,91грн. та 3% річних у розмірі 308723,57грн.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого господарським судом рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін, як законний та обгрунтований.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/1625/13 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/1625/13 - без змін.

2.Матеріали справи №910/1625/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.П. Зубець

С.А. Пашкіна