Постанова № 38298248, 18.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014 справа №905/6769/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сгара Е.В.,суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі судового засідання Задорожної А.Г.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не прибув не прибуврозглянувши апеляційну скаргу Краснолиманської міської ради, м. Красний Лиманна рішення господарського суду Донецької областівід04.02.2014р.у справі№905/6769/13 (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Демідова П.В., Говорун О.В.) за позовом Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком", м. Красний Лиман до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Краснолиманської міської ради, м. Красний Лиман ОСОБА_5, м. Слов'янськ провизнання недійсними та скасування рішень Краснолиманської міської ради В С Т А Н О В И В:

Командитне товариство "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Краснолиманської міської радим про визнання недійсними та скасування рішень Краснолиманської міської ради №6/16-1554 від 13.07.2012р. та №6/22-2174 від 22.02.2013р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. по справі №905/6769/13 задоволено позовні вимоги Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком", м. Красний Лиман та скасовано:

- рішення Краснолиманської міської ради №6/16-1554 від 13.07.2012р. "Про встановлення ставок орендної плати за землю для ЗАТ "Краснолиманське кар`єроуправління"";

- п. 2 рішення Краснолиманської міської ради №6/22-2174 від 22.02.2013р. "Про внесення змін до договорів оренди землі від 07.12.2007 №118/07 і від 12.09.2012р. №32/12".

Не погодившись з вищевказаним рішенням місцевого господарського суду, Краснолиманська міська рада, м. Красний Лиман звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. по справі №905/6769/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. по справі №905/6769/13 прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що позивач порушує умови договору оренди землі, періодично зводить без згоди міської ради капітальні будівлі і споруди на орендованій земельній ділянці. Крім того, на спірній земельній ділянці переданої в оренду позивачу ведеться певна, непов'язана з добуванням піску, господарська діяльність іншої юридичної особи.

Представник позивача у судове засідання 15.04.2014р. не прибув, хоча про розгляд скарги був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 15.04.2014р. не прибув, надіслав телеграму про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою та їх неявка у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду апеляційної скарги на інші строки, вищевказане клопотання відповідача залишено судом без задоволення, а справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Краснолиманською міською радою (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Краснолиманське кар'єроуправління", правонаступником якого є позивач у справі, (далі - орендар) був укладений договір оренди землі №118/07 від 05.12.2007р., зареєстрований за №040715500101 від 07.12.2007р. (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для ведення добувної промисловості (кадастровий номер 1413300000:07:002:0757 та 1413300000:07:002:0871), загальною площею 181,0300га, у тому числі: землі промислового призначення та інші - 73,7600га, землі під лісом - 39,8800, землі водного фонду - 67,3900га. (п.п. 1, 2 Договору).

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка не виконувалася, тому згідно ЗУ "Про плату за землю", застосовується 5% від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області для земель промисловості та інших, 0,3% - для земель лісного та водного фонду до моменту проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір укладено на 20 (двадцять) років (п.8. Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 42332,93грн. (сорок дві тисячі триста тридцять дві грн. 93 коп.) на рік без ПДВ. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.п. 9,10 Договору).

Пунктом 12 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається в місячний термін з дня затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в подальшому один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, ставок орендної плати, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення добувної промисловості. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення добувної промисловості (п.п. 14, 15 Договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку (п. 35 Договору).

На виконання умов договору, сторонами 07.12.2007р. був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки, на підставі якого ЗАТ "Краснолиманське кар'єроуправління", правонаступником якого є позивач, було отримано земельну ділянку, загальною площею 181,0300га строком на 20 років для ведення добувної промисловості на території Краснолиманської міської ради.

В подальшому, між Краснолиманською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Краснолиманське кар'єроуправління", правонаступником якого є позивач, була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №118/07.

Зазначеною угодою, зокрема, був встановлений розмір орендної плати за користування земельною ділянкою із розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в сумі 230035,22грн. на рік.

13.07.2012р. Краснолиманською міською радою було прийнято рішення "Про встановлення ставок орендної плати за землю для ЗАТ "Краснолиманське кар'єроуправління" №6/16-1554, яким позивачу була, зокрема, встановлена ставка орендної плати за землю в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі по договору оренди землі №118/07 від 07.12.2007р. для ведення добувної промисловості на території Краснолиманської міської ради, загальною площею 181,0300га.

Зазначене рішення вмотивовано тим, що на підставі перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області від 27.06.2012р. щодо дотримання позивачем вимог земельного законодавства на землях Краснолиманської міської ради, був встановлений факт нецільового використання позивачем, земельної ділянки наданої останньому в оренду, на підставі договору оренди землі №118/07 від 07.12.2007р., а саме, що останнім на земельній ділянці площею 0,5400га розміщено пляж з відповідною інфраструктурою.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи вищевикладені обставини, Краматорський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Краснолиманської міської ради, звернувся з позовом до господарського суду Донецької області до Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" про припинення права користування на частину земельної ділянки площею 0,54га та внесення змін до договору оренди №118/07 від 05.12.2007р., шляхом зменшення розміру орендованої земельної ділянки на 0,54га.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2012р. у справі №5006/39/89пн/2012 за позовом Краматорського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Краснолиманської міської ради до Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "ТАРСІС" про припинення права користування на частину земельної ділянки площею 0,54га та внесення змін до договору оренди №118/07 від 05.12.2007р., шляхом зменшення розміру орендованої земельної ділянки на 0,54га, у задоволенні позовних вимог було відмовлено, з підстав того, що виявлені під час перевірки порушення норм земельного законодавства були усунені відповідачем до моменту звернення прокурора до суду з даним позовом.

В подальшому, Краснолиманська міська рада звернулась з клопотанням №02-01-169 від 01.08.2012р. до Міністерства екології та природних ресурсів про вилучення у позивача спеціального дозволу на користування надрами для видобування піску, оскільки, земельна ділянка використовується не за призначенням.

За результатами розгляду вказаного клопотання, Державною службою геології та надр України, відповідно до наказу 433 від 31.08.2012р. був анульований спеціальний дозвіл на користування надрами №4517 від 30.11.2007р.

Не погоджуючись з зазначеним актом, Командитне товариство "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу №433 від 31.08.2012р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. у справі №2а/0570/14636/2012 позовні вимоги Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу №433 від 31.08.2012р. були задоволені. А саме, скасовано наказ №433 від 31.08.2012р. в частині анулювання спеціального дозволу №4517 від 30.11.2007р.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013р. у справі №2а/0570/14636/2012, апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. у справі №2а/0570/14636/2012 - залишено без змін.

В подальшому, у зв'язку з реорганізацією Закритого акціонерного товариства "Краснолиманське кар'єроуправління" шляхом перетворення у Командитне товариство "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком" (яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "Краснолиманське кар'єроуправління") позивач, звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі №118/07 від 05.12.2007р. А саме, внести зміни до зазначеного договору в частині зміни найменування та місцезнаходження орендаря.

За результатами розгляду вказаного листа, Краснолиманською міською радою було прийнято рішення №6/22-2174 від 22.02.2013р. "Про внесення змін до договорів оренди землі від 07.12.2007 №118/07 і від 12.09.2012 №32/12", яке було прийнято на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 13.07.2012р. №6/16-1554 «Про встановлення ставок орендної плати за землю для ЗАТ «Краснолиманське карєроупрвління».

Зазначеним рішенням, вирішено, зокрема, внести зміни щодо найменування, місцезнаходження юридичної особи (п.п. 1.1, 1.2 ), а також в пункті 2 вказаного рішення, вирішено встановити Командитному товариству "ТОВ "СТРОНГКОМ" ставку орендної плати за землю у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі по договору оренди землі №118/07 від 07.12.2007р.

Під час розгляду справи, господарський суд ухвалою від 05.11.2013р., за клопотанням відповідача зобов'язував Державну інспекцію сільського господарства в Донецькій області, провести перевірку щодо встановлення факту не цільового використання позивачем земельної ділянки, наданої останньому в оренду на підставі договору оренди №118/07 від 05.12.2007р.

За результатами перевірки, Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області, був складений акт перевірки №18/11/13-1401106 від 20.11.2013р.

Як вбачається зі змісту зазначеного акту, фактів нецільового використання Командитним товариством "Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгком", земельної ділянки, наданої в оренду, на підставі договору оренди №118/07 від 07.12.2007р., не виявлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного:

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України), згідно зі ст.288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для прийняття рішення №6/16-1554 від 13.07.2012р. (встановлення орендної ставки в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі) було нецільове використання позивачем земельної ділянки, орендованої на підставі договору оренди землі №118/07 від 07.12.2007р., а саме, те що останнім на земельній ділянці площею 0,5400га розміщено пляж з відповідною інфраструктурою. Підставою для прийняття рішення № 6/22-2174 від 22.02.2013р. (встановлення, в тому числі, орендної ставки в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі) Краснолиманською міською радою визначено, зокрема, вищевказане рішення №6/16-1554 від 13.07.2012р.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Основа для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Відповідно до частини 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, нецільове використання земельної ділянки не доведено орендодавцем та спростовується фактами встановленими: рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2012р. по справі №5006/39/89пн/2012, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі №2а/0570/14636/2012, ухвалою Донецького апеляційного суду від 30.01.2013р. по справі №2а/0570/14636/2012 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.11.2013р.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на той факт, що умовами договору та діючим земельним законодавством не передбачено збільшення розміру орендної плати за землю у випадку порушення орендарем умов договору оренди землі.

До того ж, приймаючи спірне рішення, міська рада посилалась на нецільове використання позивачем орендованої земельної ділянки площею 0,54га. Разом з цим, не змінюючи цільового призначення, встановила ставку орендної плати за землю в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі по відношенню до всієї земельної ділянки, орендованої за договором оренди №118/07 від 05.12.2007р., площею 181,0300га.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Краснолиманської міської ради №6/16/1554 від 13.07.2012р. «Про встановлення ставок орендної плати за землю для ЗАТ «Краснолиманське кар'єроуправління» прийнято із порушенням вимог діючого законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача і підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Як зазначено вище, підставою для встановлення позивачу ставки орендної плати за землю в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі в рішенні №6/22-2174 від 22.02.2013р. (пункт 2) відповідачем визначено саме вищевказане рішення №6/16-1554 від 13.07.2012р.

Отже, визнання недійсним рішення Краснолиманської міської ради №6/16-1554 від 13.07.2012р., тим самим зумовлює визнання недійсним пункту 2 рішення Краснолиманської міської ради №6/22-2174 від 22.02.2013р. щодо встановлення Командитному товариству «ТОВ «СТРОНГКОМ» ставку орендної плати за землю в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі по договору оренди землі № 118/07 від 07.12.2007р.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення Краснолиманської міської ради №6/22-2174 від 22.02.2013р. як такого, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. по справі №905/6769/13 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у постанові апеляційного суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Краснолиманської міської ради, м. Красний Лиман - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. по справі №905/6769/13 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова

Ндруковано примірників:

1 - позивачу

1 - відповідачу 1 - у справу

1 - ГСДО

1 - ДАГС