Рішення № 38295967, 15.04.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Рудська С.М.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 1207/11168/12

Провадження № 22ц/782/1445/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді - Коротенка Є.В.,

суддів - Околота Г.М., Гаврилюка В.К.,

при секретарі - Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в м.Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно,

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та, в подальшому уточнивши позовні вимоги, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, просило звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 30.08.2007 року), виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі, зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.02.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно задоволені частково.

Суд вирішив:

- звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 30.08.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк», укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі - продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за ціною визначеною в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності;

- виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПиватБанк» до нього відмовити у повному обсязі.

ПАТ КБ «ПриватБанк» рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 23.08.2007 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу у користування були надані грошові кошти на придбання квартири у сумі 26400 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,08 % річних з терміном повернення кредиту до 20.08.2037 року, а відповідач зобов'язався вносити оплату за кредитним договором відповідно до графіка погашення кредиту (а.с.13-15).

У забезпечення зазначеного кредитного договору 30.08.2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений 30.08.2007 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 1467. Відповідно до п.п 33.3 вказаного договору, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 47,4 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-18).

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.12.2013 року за останнім утворилася заборгованість в розмірі 52860,69 доларів США (а.с.108-111).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції, приймаючи до уваги ст.ст.526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 39 Закону України „Про іпотеку", положення укладеного 30.08.2007 року між сторонами договору іпотеки, дійшов правильного висновку про те, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, то у позивача є право вимагати повернення кредиту та інших передбачених договором платежів шляхом продажу предмету іпотеки.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині виселення ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, суд першої інстанції не з'ясував, які саме особи та на якій підставі зареєстровані та проживають у вказаному житловому приміщенні.

Разом із тим, у зазначеній квартирі зареєстровані та мешкають дружина відповідача - ОСОБА_4 та його донька - ОСОБА_5 (а.с.143), які до участі у справі в якості співвіповідачів залучені не були.

При таких обставинах позовні вимоги в частині виселення інших осіб, які зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, оскільки покладання будь-якого обов'язку на фізичну або юридичну особу за рішенням суду можливе лише у тому разі, якщо ця особа за своїм процесуальним становищем є відповідачем у справі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що донька позивача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є малолітньою особою, а тому, у відповідності до норм Цивільного процесуального кодексу України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, до участі у справі повинен був бути залучений відповідний орган опіки та піклування, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно із п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.02.2014 року змінити, виклавши абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції: «Виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1». В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, ст.307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року змінити, виклавши абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції: «Виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1».

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: