Ухвала суду № 38294157, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/264/14 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Військової частини А2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А2622 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, та просив суд обов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії військової частини А2622 щодо не включення до складу грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 є протиправними, оскільки виплата щомісячної додаткової грошової винагороди носить постійний характер, а тому розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу центру оперативного та територіальної оборони штабу територіального управління «Північ», військова частина А 0197.

Згідно вимог спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 02.09.2013 року № Д-322/1/03 та Директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09.09.2013 року №Д-9ДСК військова частина А0197 (м. Чернігів) підлягає розформуванню до 31.12.2013 року, а військова частина А2622 (м. Чернігів) визначена правонаступником військової частини А0197 (м. Чернігів), що підтверджується довідкою від 23.11.2013 року №б/н.

Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.12.2013 року №894 позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «г» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до наказу командира військової частини А0197 від 27.12.2013 року №300 з 27.12.2013 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини А2622.

Як вбачається з довідки від 09.01.2014 року №132/51 при розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги за основу бралося місячне грошове забезпечення за кожний повний календарний рік служби в розмірі 3779,00 грн., яке складалося з посадового окладу, з окладу за військовим званням, 35% надбавки за вислугу років, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань, 15% надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 90% премії.

Однак, при розрахунку грошової допомоги при звільненні позивача, відповідач не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Такі ж положення містить і п.38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161) передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

З аналізу наведеного вбачається, що даною постановою Кабінету Міністрів України передбачено виплату вказаним в ній категоріям військовослужбовців, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має постійний щомісячний характер та у відповідності до положень ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» включається до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при здійсненні розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склад грошового забезпечення має бути визначений відповідно до положень ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до якого має бути включена, зокрема, і щомісячна додаткової грошова винагорода, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А2622 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.