Ухвала суду № 38291073, 16.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2926/14 Справа № 185/10095/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Перекопський М. М. Доповідач - Романюк М.М. Категорія 20 16 квітня 2014 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Романюк М.М.

суддів Тамакулової В.О., Макарова М.О.

при секретарі Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом 01 жовтня 2013 року. В обґрунтування заявлених та уточнених вимог посилалася на те, що у вересні 2012 року вона домовилась з відповідачем про купівлю - продаж садового будинку та земельної ділянки за 34 000 доларів США та сплатила останньому аванс в рахунок майбутнього платежу у розмірі 8 200 грн., що підтверджується відповідною розпискою. Оскільки ОСОБА_2 садовий будинок продав іншій особі та тривалий час не повертає позивачу суму сплаченого авансу, просить стягнути з відповідача 9 203 грн. 40 коп., з яких: 8 200 грн. - аванс за будинок, 246 грн. - 3% річних за користування коштами, 400 грн. - витрати на адвоката, 229 грн. 40 коп. судовий збір, 128 грн. - вартість проїзду до суду.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій посилаючись на те, що для здійснення купівлі - продажу будинку та земельної ділянки необхідно було виготовлення технічних документів, на що ним було сплачено 7 800 грн., а оскільки ОСОБА_3 відмовилась від укладення договору, зазначені технічні документи через певний час стали недійсними, чим йому було завдано матеріальну шкоду. Просить стягнути з останньої на його користь грошові кошти у сумі 7800 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та судові витрати.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на її користь 8 200 грн. та вирішено питання судових витрат, в іншій частині позову відмовлено. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та відмову у задоволені позову ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості в цих межах. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

З даним висновком судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у вересні 2012 року сторони досягли домовленості щодо купівлі - продажу садового будинку та земельної ділянки в садовому товаристві "Колос", які належали ОСОБА_2

11 вересня 2012 року позивач передала відповідачу аванс в розмірі 8 200 грн.

18 травня 2013 року відповідач продав зазначені вище об'єкти нерухомості ОСОБА_4

Згідно ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сума авансу в розмірі 8 200 грн. підлягає поверненню позивачу.

Посилання апелянта на те, що купівлі - продажу не відбулася з вини позивача не може бути прийнята до уваги, оскільки для повернення суми авансу не має правового значення з чиєї вини не відбулася угода.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: