Ухвала суду № 38290039, 27.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2014 року

справа № 808/1963/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі № 808/1963/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радиотелекомсвязьсервис" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0001912212 та №0001902212 від 18.09.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013р. позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.09.2012 №0001912212, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 81630,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 8678,25 грн. та №0001902212, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 93874,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, що господарські операції з придбання послуг позивачем у його контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є безтоварними і не викликають реальної зімни майнового стану платника податку, оскільки правочин укладений ТОВ «Радиотелекомсвязьсервис» із вказаним контрагентом є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, зокрема, договором, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками тощо., таким чином позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за квітень-серпень 2011 року суму податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а також правомірно врахував витрати за цими правочинами до складу витрат звітного податкового періоду - 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013р. позов було задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, не врахувавши надані відповідачем докази, які свідчать про неможливість фактичного виконання договору підряду укладеного між позивачем та контрагентом, оскільки у останнього відсутні трудові та матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності тощо. Також посилаються на кримінальну справу порушено відносно директора контрагента позивача.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що за укладеними договорами позивачем було придбано послуги (товар), отже договори було належним чином та в повному обсязі виконано. Позивач має всю необхідну первинну документацію щодо якої було сформовано витрати та податковий кредит.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 23.08.2012 по 30.08.2012 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Радиотелекомсвязьсервис» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) з питань оподаткування податком на додану вартість за квітень-серпень 2011 року та включення до складу валових витрат по декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, за результатами якої було складено 06.09.2012 акт №91/22-12/36097492

Перевіркою встановлено порушення позивачем порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 81630 за кітень-серпень 2011р. та, відповідно, занижено суму цього податку; п. 138.1 п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 495223 грн. та занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року на суму 93874грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на Акт перевірки вищевказаного контрагента позивача, зазначають, що контрагент не мав можливості здійснювати господарську діяльність – відсутні працівники, транспортні засоби, складські приміщення тощо.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Радиотелекомсвязьсервис» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір підряду №050401 від 05.04.2011, а також укладались додаткові угоди, відповідно до якого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» брало на себе зобов'язання надати послуги по будівництву та ремонту інженерних мереж, технічному обслуговуванню та ремонту обчислювальної техніки і периферійного обладнання, згідно заявок Замовника - ТОВ «Радиотелекомсвязьсервис». Від імені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» договір укладався та підписувався уповноваженою особою, а саме директором підприємства та засвідчувався печаткою підприємства.

Виконання умов вказаного договору підтверджується наступними документами: заявками-специфікаціями, довідкою про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, локальним кошторисом на будівельні роботи, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів, податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с. 53-211 Т1).

На час виконання договору контрагент позивача було належним чином зареєстроване платником податку на додану вартість.

Невідповідність зазначених вище первинних документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не встановлена.

Слід зазначити, що відповідачем належних та допустимих доказів незаконної діяльності ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Також слід зазначити щодо посилання відповідачем на матеріали кримінальної справи, то суд не бере їх до уваги, оскільки вони є доказами в кримінальній справі, оцінку яким має надавати компетентний суд, а, по-друге, про наявність обвинувального вироку в межах розгляду кримінальної справи, який набрав законної сили і встановлені ним обставини могли би бути обов'язковими відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в акті перевірки інформація відсутня.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту та валових витрат, пославшись на приписи статей 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, а зводяться до ризиковості ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі № 808/1963/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радиотелекомсвязьсервис" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0001912212 та №0001902212 від 18.09.2012р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник