Рішення № 38288396, 17.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1128/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В. О.

Доповідач Савченко С. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.04.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої:Савченко С.О.

суддів: Суржика М.М., Чельник О.І.

при секретарі Ткаченко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 26 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє смаостйних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6 про скасування паспортної реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

13 січня 2014 року ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 звернулися до Світловодського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє смаостйних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6, про скасування паспортної реєстрації, посилаючись на те, що він отримав квартиру АДРЕСА_1, як ліквідатор аварії на ЧАЕС. Членами сімї в ордер внесені відповідач і третя особа. Відповідач отримала прописку (паспортну реєстрацію).

Відповідач веде себе нетактовно по відношенню до нього та своєї матері, третьої особи у справі, вчиняє сварки, бійки, систематично порушує правила співжиття в квартирі, що робить неможливим спільне проживання з нею, а тому просить скасувати її реєстрацію в квартирі.

Рішенням Світловоджського міськрайонного суду від 26 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач та його представник з рішенням суду не погодились, вважають, що суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив незаконне рішення. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання сторони, представник позивача та третя особа не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не надав суду доказів антигромадської поведінки відповідача та застосування до неї заходів попередження чи громадського впливу, а тому відповідно до вимог ст.. 116 ЖК УРСР її виселення неможливе.

Зазначений висновок не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, що означає, що судом повно та всебічно встановлено правовідносини між сторонами на підставі наданих сторонами доказів, досліджених у встановленому порядку судом у судовому засіданні, до встановлених правовідносин застосовано ті норми матеріального права, які їх регулюють

Судом першої інстанції вказані вимоги закону не додержано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є наймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, квартира надана позивачеві на підставі ордеру №45, виданого виконкомом Світловодської міської ради 15 грудня 2008 року. До складу сімї внесені третя особа - дружина, відповідач - донька дружини (а.с.2, 5).

Відповідно до копії паспорту та довідки Світловодського РС УДМС відповідач ОСОБА_5 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 14.01-2009р.. /а.с. 19,38/.

Вселення відповідача у спірну квартиру відбулося як члена сім'ї, при вселенні ОСОБА_5не визначалися якісь особливі умови користування квартирою. Отже, відповідачка ОСОБА_5 вселилася в спірну квартиру і була зареєстрована в ній зі згоди наймача квартири, тому на законних підставах набула права користування цією квартирою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив зняти відповідача з реєстрації, позовних вимог про її виселення з квартири в позові не було.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, або остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Аналіз даної норми права свідчить про те, що знятгя з реєстрації проводиться при наявності для того відповідних підстав, визначених законом.

Реєстрація за своїм змістом згідно зі ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначається як внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації; тобто реєстрація є офіційним фіксуванням місця проживання певної особи, яка має право користування або право власності на зазначене житло.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд не врахував положення ч. 2 ст. 214 ЦПК України, та правову позицію Верховного Суду України за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові від 16.01.2012 року, згідно якої у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71,72,116,156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).

Таким чином, оскільки реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а відтак зняття осіб з реєстрації місця проживання можливе лише за умови втрати ними права користування цим житлом чи у зв'язку з її виселенням (добровільно чи у примусовому порядку), то колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд першої інстанції, посилаючись на Житловий Кодекс, неправильно застосував норми матеріального права.

. Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє смаостйних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6, про скасування паспортної реєстрації - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий суддя

Судді: