Постанова № 38285740, 11.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2014 року 15:31 № 826/2226/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000411703 від 13.02.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0000411703 від 13.02.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 20.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000411703 від 13.02.2014 року є протиправним, оскільки ОСОБА_1 у повній мірі сплачено податкові зобов'язання у розмірі 19 266,00 грн., що підтверджується квитанцією №D5-425 від 30.07.2012 року. Крім того, за твердженнями позивача, ОСОБА_1 двічі звертався до відповідача із заявами про зарахування коштів, сплачених згідно квитанції №D5-425 від 30.07.2012 року, на інший рахунок у зв'язку із допущеною помилкою у рахунку та коду класифікації платежу.

У судове засідання 20.03.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з положеннями Податкового кодексу України та у зв'язку з порушенням позивачем строку сплати податку з доходу фізичних осіб, розмір якого визначено у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Суд у судовому засіданні 20.03.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, про що складено відповідний акт №259/26-55-17-03-/НОМЕР_1 від 04.02.2014 року (надалі - акт перевірки), в якому визначено, що в порушення вимог п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) фізичною особою ОСОБА_1 несвоєчасно подано платіжні доручення до установи банку на перерахування податку на доходи фізичних осіб за вказаний період, що призвело до утворення податкової заборгованості по зазначеному податку із зазначенням суми заборгованості - 3 853,20 грн., строку сплати - 31.07.2012 року, кількості днів затримки сплати - 254 дня, дати і номера платіжного доручення №1617-20 від 09.04.2013 року.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0000411703, яким за затримку на 254 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 19 266,00 грн. ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 853,20 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0000411703 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання декларування податків і зборів, є ПК України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Разом з тим, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, якою визначено розмір доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу у загальному розмірі 19 266,00 грн.

За результатами викладеного вище, позивачем згідно квитанції №D5-425 від 30.07.2012 року сплачено суму у розмірі 19 266,00 грн. на р/р 33112340700007 з призначенням платежу: «*; 101; НОМЕР_1; 11010100; податок з доходів ОСОБА_1 за 2011 р. Платник: ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1».

Надалі, як стверджує позивач, виявивши помилку у реквізитах сплати податку з доходів фізичних осіб, останній звернувся із заявою від 20.09.2012 року, яка надійшла до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС 20.09.2012 року, відповідно до відмітки на копії вказаної заяви, наявної у матеріалах справи, в якій просив зарахувати всю сплачену суму податку на код бюджетної класифікації 11010500.

У відповідь на вищезазначену заяву позивача листом від 26.09.2012 року №4781/М/20-212 повідомлено, що у зв'язку з розбіжностями наданої інформації в листі з інформацією в картці особового рахунку платника запропоновано провести звірення стану розрахунків платника з бюджетом.

Листом від 11.03.2013 року, який відповідно до відмітки на копії вказаного листа, наявного у матеріалах справи, надійшов до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС 11.03.2013 року, ОСОБА_1 повторно просив зарахувати всю сплачену суму податку на рахунок 33111341700007 в ГУДКСУ у м. Києві, код бюджетної класифікації 11010500, після чого відповідно до наданих представниками сторін під час судового розгляду справи пояснень відбулося зарахування сплаченої суми податкового зобов'язання на відповідний рахунок.

В свою чергу, особливості справляння податку на доходи фізичних осіб визначено положеннями розділу IV ПК України «Податок на доходи фізичних осіб».

Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

При цьому, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Відповідно до ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, приписами п. 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Як було зазначено вище, позивачем згідно квитанції №D5-425 від 30.07.2012 року сплачено суму у розмірі 19 266,00 грн. на р/р 33112340700007 з призначенням платежу: «*; 101; НОМЕР_1; 11010100; податок з доходів ОСОБА_1 за 2011 р. Платник: ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1», тобто позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі, заявленому у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини даної справи, невірне зазначення платником номера рахунку бюджету та коду бюджетної класифікації не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

З огляду на викладене вище, оскільки у даному конкретному випадку помилкове перерахування ОСОБА_1 на неналежний рахунок з зазначенням помилкового коду бюджетної класифікації не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, підстави для застосування до позивача штрафу в порядку п. 126.1 ст. 126 ПК України відсутні.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 року у справі №К/9991/38036/12.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.02.2014 року №0000411703.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код: 38748591, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок