Вирок № 38284683, 10.04.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.04.2014 Справа № 320/11715/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Мелітополь Колегія суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в складі:

головуючого суді: Бахаєва І.М.,

суддів: Урупи І.В.,

Редько О.В.,

при секретарі судового засідання: Фурсовій Л.І.,

за участю:

сторони обвинувачення

прокурора: Гринько М.С.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

сторони захисту

захисника - адвоката: ОСОБА_4,

обвинуваченого: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12013080140004465 щодо обвинуваченого :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Охрімівка Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, учня 3-го курсу Якимівського професійно - аграрного ліцею, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше засудженого:

- 23.12.2013р. Енергодарським міським судом Запорізької області за ст. 185 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі;

- 01.11. 2013 р. Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.,

у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст..190 ч.1, ст..289 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2013 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу центрального входу до парку культури і відпочинку ім. «М. Горького» по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, достовірно знаючи, що повертати мобільний телефон не буде, використовуючи довірливі відносини, що склалися між ним і ОСОБА_7, під приводом здійснення дзвінка, отримав від ОСОБА_7 її майно - мобільний телефон «Nokia ASHA 200», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ-НОМЕР_4, вартістю 688 гривень, який в подальшому обернув на свою користь, тим самим заволодів майном шляхом зловживання довірою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 688 гривень.

Крім того, 26 вересня 2013, приблизно о 01 годині 00 хвилин, знаходячись в салоні автомобіля «Daewoo Lanos» 1998 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 35 810 гривен, що належить ОСОБА_8, який стояв поблизу металевих воріт огородженої території військової частини по вул. Гвардійської в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_5, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, з метою заволодіння вищевказаним автомобілем, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, здавив шию водія ОСОБА_8 шнуром, а особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, в цей час, став наносити потерпілому удари по голові і тулубу, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження - странгуляційні борозни шиї, крововиливи м'яких тканин обличчя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, в наслідок чого потерпілий ОСОБА_8 рятуючись, вимушений був покинуту салон автомобіля. Відразу ж після цього, ОСОБА_5 і особа відносно якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, продовжуючи свої злочинні дії, на автомобілі «Daewoo Lanos» 1998 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер якого НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 з місця події зникли, тим самим незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5, винним себе у пред'явленому обвинуваченні за ст..190 ч.1 визнав повністю, а за ч.3 ст.289 КК України частково, та пояснив, що 25 вересня 2013 року, він прогулювався по м. Мелітополю, Запорізької області, при цьому спиртні напої він не вживав. Приблизно о 19 годині 00 хвилин того ж дня, біля центрального входу в парк культури і відпочинку ім. «М. Горького», по вул. Кірова в м. Мелітополі, він зустрів раніше знайому ОСОБА_7. В ході розмови з ОСОБА_7 вони спілкувалися на різні теми. У цей момент у нього виник намір на заволодіння її мобільний телефоном, який постійно дзвонив. Він роздумував про те, як можна було скористатися її майном. Приблизно о 19 годині 30 хвилин того ж дня, він попросив у ОСОБА_7 її мобільний телефон. Їй пояснив, що йому потрібно подзвонити знайомому і попросив її витягнути з її телефону сім-карту. На його пропозицію вона погодилася. Після того, як вона витягнула зі свого телефону свою сім-карту, вона передала йому телефон. Він з кишені дістав свою сім-карту і вставив її в мобільний телефон ОСОБА_7, потім включив телефон і відійшов на декілька метрів. Він вдавав, що з кимось спілкуюся. Оскільки був пізній час доби, то він потихеньку віддалявся від ОСОБА_7, при цьому вона стояла на місці їх зустрічі і чекала його. Потім він прискорив крок і попрямував в глибину парку культури і відпочинку, де зник з вигляду ОСОБА_7 Даний злочин він скоїв оскільки подумав, що ОСОБА_7 не напише відносно нього заяву в міліцію. Потім він подзвонив своєму знайомому ОСОБА_9 і запропонував з ним зустрітися в парку. Приблизно через 15 хвилин вони з ним зустрілися і він пояснив йому, що у зв'язку з важким матеріальним положенням йому потрібно закласти в ломбард свій мобільний телефон, але яких-небудь документів, що засвідчують його особу, при ньому не було. ОСОБА_9 погодився йому допомогти, і вони з ним попрямували в ломбард «Скарбниця» по вул. Кірова в м. Мелітополі. Там ОСОБА_9 спільно з ним заклали телефон «Нокиа 200» в корпусі чорного кольору, на його ім'я за 150 гривень. Про те, що телефон був здобутий злочинним шляхом, він ОСОБА_9 не говорив, та передав йому 70 гривень.

В той же день, вечірньої пори вони продовжили з ОСОБА_9 прогулюватися по м. Мелітополю. Зайшли до інтернетклубу, адресу він не пам'ятає, а потім вирішили поїхати до військового містечка, де він проживає, щоб забрати документи. На площі Перемоги в м. Мелітополі, приблизно о 00 годині 20 хвилин 26.09.2013, вони побачили автомобіль «Daewoo Lanos» зеленого кольору, НОМЕР_1, з шашечкою таксі. ОСОБА_5 домовився з водієм про поїздку та оплату, він сів позаду водія а ОСОБА_9 сів попереду рядом з водієм. Під'їхавши до колишнього контрольно-перепускного пункту військової частини, він сказав водієві, що вони трохи проїхали, і попросив водія здати трохи назад. У цей момент, ОСОБА_9 вийшов з автомобіля в туалет, а ОСОБА_5 накинув на шию водія пасок з сумки, і почав його душити. Наміру на вбивство водія у нього не було. В процесі боротьби, він наносив удари потерпілому рукою, та головою по обличчю та тулубу, коли потерпілий переліз на заднє сидіння, йому вдалось відкрити двері та покинути автомобіль. Коли потерпілий убігав, то ОСОБА_5 наздогнав його, та наніс ще декілька ударів, на що потерпілий просив його не бити. В цей час ОСОБА_5 показалося що по дорозі іде автомобіль, і він перестав гнатись за потерпілим, а повернувся до автомобілю, та сів за руль, потім він сказав ОСОБА_9, який стояв біля автомобіля, щоб він також сідав і вони поїхали з міста Мелітополя до смт. Веселе. На автомобілі він разом з ОСОБА_9 їздили два дні, а потім їх затримали працівники міліції. Цивільний позов визнає частково, матеріальну шкоду визнає повністю, а моральну частково в розмірі 10000 грн..

У зв'язку з повним визнанням своєї вини ОСОБА_5, у скоєні правопорушення (злочину) передбаченого ст..190 ч.1 КК України, суд за погодженням учасників кримінального провадження визнав за доцільне в частині звинувачення ОСОБА_5 за ст. 190 ч.1 КК України розглянути відповідно до ч.3 ст. 349 КК України, оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 190 КК України, надав суду повні пояснення про обставини скоєних кримінальних правопорушень (злочинів) і його позиція не викликає у суду сумніву в її істинності та добровільності, а також ніким не оспорюється.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України визнав частково, суд визнав за доцільне в повному обсязі дослідити докази, що стосуються обвинувачення у кримінальному правопорушенні передбаченому ч.3 ст. 289 КК України.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5, своєї провини, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, колегія суддів за результатами судового слідства дійшла висновків, що його вина у скоєнні інкримінованого злочину передбаченого ч.3 ст. 289 КК України знайшла своє підтвердження у повному обсязі.

Так допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8, суду пояснив, що він працює приватним підприємцем з надання послуг з пасажироперевезень на автомобілі «Daewoo Lanos» зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1, приблизно о 00 годині 20 хвилин 26.09.2013, він знаходився на пл. Перемоги в м. Мелітополі, де до нього підійшов незнайомий йому чоловік і почав домовлятись про поїздку до військового містечка, досягнувши згоди чоловік покликав свого приятеля і сів на пасажирське сидіння рядом з водієм, а приятель сів позаду з лівого боку за водієм. Під час руху пасажири між собою розмовляли. Під'їхавши до контрольно-перепускного пункту військової частини, вони заїхали на територію військового містечка. Чоловік який сидів зліва на пасажирському сидінні, як потім з'ясувалось це був ОСОБА_9, сказав, що вони трохи проїхали, і попросив водія здати трохи назад. У цей момент, чоловік який сидів по заду, як потім з'ясувалось це був ОСОБА_5 накинув на його шию мотузку, та почав душити. Коли ОСОБА_5 що сидів позаду душив його, ОСОБА_9 наносив йому удари рукою по обличчю, Він в боротьбі зміг опинитись між сидіннями на задньому сидінні і відкривши задні двері вискочити з салону автомобіля. В процесі боротьбі йому вдалося розірвати одну із мотузків. Після чого він деякий час не міг зорієнтуватись, а за цей час обидва чоловіки наносили йому удари по тулуба та обличчю. Після того як він зміг від них втекти, він пішов до раніше знайомих які проживають в військовому містечку, номер будинку він не пам'ятає, а пам'ятає що вони живуть на першому поверсі п'ятиповерхового будинку. Потім вони разом пішли на те місце, де невідомі скоїли на нього напад, але нічого на місці не знайшли, тільки сліди від автомобіля які залишились на асфальті. Після чого ОСОБА_8 зателефонував до міліції та диспетчера. Приблизно через два дні автомобіль йому повернули працівники міліції. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_9 завдали йому матеріальну та моральну шкоду яку він оцінює, матеріальну шкоду в розмірі 6 122 грн., а моральну в розмірі 100 000 грн..

Допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення пояснили наступне:

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначив що, потерпілого ОСОБА_8 він знає дуже давно, та перебуває з ним у дружних стосунках. 26.09.2013 року приблизно о 01 - 00 годині ночі, він знаходився у себе вдома, разом з дружиною. В цей час він почув, що хтось стукає у вікно. Вийшовши на вулицю, він побачив ОСОБА_8, у якого обличчя було в крові. ОСОБА_8 сказав, що невідомі забрали його автомобіль, і попросив сходити на місце злочину, щоб пошукати мобільний телефон, який він як йому здалося загубив під час викрадення його машини. Коли вони прийшли на місце злочину то нічого там не знайшли, а лише побачили сліди від автомобіля які залишились на асфальті. Коли поверталися, зателефонували до міліції, диспетчера таксі та дружині ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначила що, потерпілий ОСОБА_8 знайомий її чоловіка, та перебуває з ним у дружних стосунках. 26.09.2013 року приблизно о 01 - 00 годині ночі, вона разом з чоловіком знаходилася вдома. В цей час вона почула, що хтось стукає у вікно. Коли підійшла до вікна, побачила ОСОБА_8 Її чоловік вибіг на вулицю, вона за ним. На вулиці вона побачила ОСОБА_8, у якого обличчя було у крові. ОСОБА_8 сказав, що невідомі забрали його автомобіль, і попросив сходити на місце злочину, щоб пошукати мобільний телефон, який він, як йому здалося, загубив під час викрадення його машини. Коли вони прийшли на місце злочині то нічого там не знайшли, а лише побачили сліди від автомобіля які залишились на асфальті. Коли поверталися, зателефонували до міліції, диспетчера таксі та дружині ОСОБА_8.

Крім показань свідків обвинувачення, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами, які надані сторонами та були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- протоколом огляду місця події, від 26.09.2013 року, згідно якого, місцем огляду є ділянка

місцевості розташована по вул.. Гвардійська у м. Мелітополі, поблизу непрацюючого КПП. При проведені огляду місця події було вилучено зразки ґрунту;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 вересня 2013 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав за фотознімком ОСОБА_5, як чоловіка який скоїв на нього напад та заволодів його автомобілем 26.09.2013 року;

- висновком судової дактилоскопічної експертизи № 468 від 07.10.2013 року, згідно висновкам якої сліди пальців рук розмірами 15х17мм,11х16мм, 11х15мм, 7х11мм, 14х17мм, 10х10мм та 13х15мм залишені, відносно, підмізинним пальцем правої руки, мізинцем правої руки, великим пальцем правої руки, вказівним пальцем правої руки, вказівним пальцем правої руки, великим пальцем правої руки, великим пальцем правої руки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- висновком судової авто-товарознавчої експертизи № 03/13 від 11.10.2013 року, згідно висновкам якої середньо ринкова вартість автомобіля «Daewoo Lanos», 1982 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, наданого на дослідження, станом на 26.09.2013 року складає 35810 (тридцять п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.;

- висновками судової медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8, № від 2013 року, згідно висновкам якої потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді - странгуляційні борозни шиї, крововиливи м'яких тканин обличчя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Постановами про визнання речовими доказами, а саме:

- постановою від 30.09.2013 року про визнання речовими доказами, вилучені 26.09.2013 року в ході огляду місця події - мікрочастки з поверху одягу потерпілого, які долучені до матеріалів справи;

- постановою від 30.09.2013 року про визнання речовими доказами, вилучені 28.09.2013 року в ході огляду легкового автомобіля «Daewoo Lanos», 1982 року виготовлення зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 - мікрочастки, які долучені до матеріалів справи;

- постановою від 12.11.2013 року про визнання речовими доказами, вилучені 28.09.2013 року в ході огляду місця події - сліди папілярних візерунків, які долучені до матеріалів справи;

- постановою від 30.09.2013 року про визнання речовими доказами, вилучені 26.09.2013 року в ході огляду місця події - зразки ґрунту, які долучені до матеріалів справи.

Оцінюючи надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні протиправних правопорушень доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та ст. 289 ч.3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Доводи обвинуваченого про скоєння ним злочину, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України одноособово, колегія суддів вважає необґрунтованими, як спробу звільнити від відповідальності особу, з якою ОСОБА_5 перебуває у дружніх стосунках. Обставини вчинення злочину групою осіб підтвердив потерпілий ОСОБА_8, з пояснень якого вбачається, що насильство до нього при заволодіння транспортним засобом застосовувало дві особи, що узгоджується з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 за місцем мешкання та навчання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, покаявся у вчиненому.

Однак, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, скоїв особливо тяжкий злочин, а тому колегія суддів вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і покарання слід призначити в межах санкцій статей обвинувачення за правилами ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, та з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, призначеним за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.12.2013 року, з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у вигляді штрафу при призначені їх за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, тому покарання призначене ОСОБА_5 за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 01.11.2013 року у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. повинно виконуватись самостійно.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 6122 грн. підлягає задоволенню, обвинувачений повністю його визнав.

В частині стягнення моральної шкоди колегія суддів враховує всі обставини, встановлені в ході судового розгляду, а саме, те, що дійсно діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8, спричинена моральна шкода, пов'язана з душевними стражданнями пережитими ним у зв'язку із протиправними діями обвинуваченого, душевними стражданнями, пов'язаними з тим, що він не може повноцінно приділити належну увагу його сім'ї, моральних страждань, пов'язаних з заволодінням транспортного засобу та заподіяння тілесних ушкоджень, крім того колегія суддів враховує і майновий стан обвинуваченого та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 15 000 грн., в рахунок відшкодування потерпілому ОСОБА_8 компенсації моральних страждань , завданих злочином.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз покласти на обвинуваченого.

Арешт на майно ОСОБА_5 не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.190 ч.1, ст.289 ч.3 КК України, та призначити покарання:

- за ст. 190 ч. 1 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ст. 289 ч. 3 КК України у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 УК України, по сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 УК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 грудня 2013 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 9 (дев'ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з дати фактичного затримання - з 28 вересня 2013 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Речові докази: -

- оглянутий в ході огляду легковий автомобіль «Daewoo Lanos» 1998 року випуску, зеленого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, технічний паспорт до даного автомобіля, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 під розписки від 28.09.2013 року - повернути ОСОБА_8.

- вилучені 26.09.2013 року в ході огляду місця події - мікрочастки з поверху одягу потерпілого, які долучені до матеріалів кримінального провадження - знешкодити.

- вилучені 28.09.2013 року в ході огляду легкового автомобіля «Daewoo Lanos», 1982 року виготовлення зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 - мікрочастки, які долучені до матеріалів кримінального провадження - знешкодити.

- вилучені 28.09.2013 року в ході огляду місця події - сліди папілярних візерунків, які долучені до матеріалів справи - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- вилучені 26.09.2013 року в ході огляду місця події - зразки ґрунту, які долучені до матеріалів кримінального провадження - знешкодити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Охрімівка Якимівського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (і.к. № НОМЕР_2) на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, прож. АДРЕСА_3, (і.к. № НОМЕР_3, інші данні не відомі) матеріальну шкоду в розмірі 6 122 (шість тисяч сто двадцять дві) грн...

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Охрімівка Якимівського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (і.к. № НОМЕР_2) на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродж. Запорізька обл.. смт Веселе, прож. АДРЕСА_3, (і.к. № НОМЕР_3, інші данні невідомі) моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Охрімівка Якимівського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (і.к. № НОМЕР_2) , витрати, понесені по даному кримінальному провадженню на проведення експертиз, а саме:

- за довідкою - про витрати на проведення експертизи №03/13 від 15.10.2013 року, за проведення судової авто-товарознавчої експертизи, в розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп. на р/р 31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300; Код банку:813015 Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, (а.с. 60 );

- за довідкою - про витрати на проведення експертизи №468 від 07.10.2013 року, за проведення судової дактилоскопічної експертизи, в розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. на р/р31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300; Код банку:813015 Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області, (а.с. 175 );

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: І.М. Бахаєв

Судді: І.В. Урупа

О.В. Редько