Ухвала суду № 38282900, 31.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 255/774/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1732/2014

Головуючий 1 інстанції Орєхов О.І. Єдиний унікальний номер 255/774/13-ц

Доповідач Курило В.П. Номер провадження 22-ц/775/1732/14

Категорія 27

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Космачевської Т.В., Барсукової О.І.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «НТП «ТОР», про стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмет застави,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Український Бізнес Банк» задоволенні. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором №МР001/14 від 17.07.2008 року в сумі 1 947 808,08 грн., заборгованість за кредитним договором №МР001/15 від 27.03.2008 року в сумі 3 906 990,29 грн., заборгованість за кредитним договором №46 від 12.06.2008 року в сумі 2 238 594,61 грн., а всього 8 093 392,98 гривень.

Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором №83 від 02.09.2008 року у сумі 290 980,52 гривень.

Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Lexus модель GX470, тип легковий джип, 2008 року випуску, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Макіївка, вул. Депутатська, буд. 145, який належить ОСОБА_5 для погашення заборгованості за кредитним договором № 46 від 12.06.2008 року в розмірі 2 238 594,61 грн.

Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219 гривень та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення у загальній сумі 804 гривень ( 174 грн. + 630 грн. ), а всього 4 023 гривень.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 січня 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2013 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухваленого з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема вказує, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідачу до цього часу невідомо з якого розрахунку виходив суд коли приймав оскаржуване рішення про стягнення 8 388 396,50 грн. Крім того, позивач навмисно ввів суд в оману, а суд не з'ясував, ті обставини, що на момент ухвалення заочного Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.04.2013 року існувало інше рішення ухвалене за результатами розгляду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - заочне Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10.07.2012 року.

В засідання апеляційного суду відповідачі та представник третьої особи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином судовими повістками.

Представник банку в засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 липня 2008 року між акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №МР001/14.

Відповідно до розділу І та п.п.4.1., 4.2., 4.З., 4.4., 4.5., 4.7. зазначеного кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язався повернути кредит, оплатити комісію банку та проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах встановлених даним кредитним договором. Сума наданого кредиту склала 1 500 000.00 грн. Кредит надається з 17 червня 2008 року по 17 червня 2011 року. Кредит надається боржнику на споживчі цілі. Процентна ставка за користування кредитом складає 21% річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/факт» згідно затвердженим нормативним документам НБУ.

Позичальник зобов'язався в процесі користування кредитними коштами дотримуватися принципів кредитування: терміновості, зворотності, платності, забезпеченості. При погашенні заборгованості по даному договору, дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною договору. Погашати заборгованість за договором в строки, визначені графіком та договором. Уплатити банку щомісячно, не пізніше дати погашення, вказаної в графіку, комісію за супроводження кредитного договору у розмірі 4 800.00 грн. У випадку виникнення простроченої заборгованості банк має право стягнути з позичальника штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості за цим договором. При остаточному розрахунку погасити всю суму фактичного залишку за кредитом, процент за користування кредитом, а також несплаченої комісії готівкою або шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 17 травня 2011 року. Повністю виплатити всі зобов'язання за договором не пізніше 17 червня 2011 року.

31 березня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №МР001/14 від 17 липня 2008 року, відповідно до умов якої, було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 01 квітня 2009 року до 26% річних.

30 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №2 до кредитного договору №МР001/14 від 17 липня 2008 року, відповідно до якої позичальник зобов'язався дотримуватися графіку погашення заборгованості.

31 липня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №3 до кредитного договору №МР001/14 від 17 липня 2008 року, відповідно до п.1 якої, позичальник зобов'язався застрахувати майно, передане в залог банку на весь час дії кредитного договору в страховій компанії, рекомендованій банком. У випадку закінчення строку дії договору страхування до закінчення строку дії цього договору, позичальник зобов'язався укласти зі страховиком новий договір страхування предмету залогу в страховій компанії, рекомендованій банком. Договір страхування повинен визначити банк як вигодонабувача.

31 серпня 2009 року, 30 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 28 січня 2010 року, 31 березня 2010 року та 31 травня 2010 року між банком та ОСОБА_3, були укладені додаткові угоди № 4,5,6,7,8,9,10 до кредитного договору №МР001/14від 17 липня 2008 року, відповідно до яких ОСОБА_3 був зобов'язаний дотримуватися графіку погашення, крім того було передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитного договору у розмірі 2 000.00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «Український Бізнес Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 500 000.00 грн., про що свідчить заява про видачу готівки №4 від 17.07.2008 року, з підписом відповідача.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_3, взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, а також спати комісії, порушив, доказом чого є заборгованість позичальника перед банком.

Так, згідно довідки про стан заборгованості ОСОБА_3 вих. №14.30/2995 від 30.03.2012 року, заборгованість ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» станом на 30 березня 2012 року становить 1 947 808,08 грн., з них: - по простроченому кредиту - 1 183 496,40 грн.; - за простроченими відсотками - 510 438.22 грн.; - за простроченими комісіями -76 800,00 грн.; за нарахованими штрафами згідно п.6.1. кредитного договору -177 073,46 грн.

Пунктом 3.1. кредитного договору №МР001/14 від 17 липня 2008 року передбачено, що кредит, наданий за цим договором, забезпечується залогам, порукою однієї фізичної особи.

В якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором №МР001/14, 17 липня 2008 року між ОСОБА_4 та акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором №МР001/14 від 17 липня 2008 року на суму 1 500 000.00 грн., зі сплатою 21% річних, строком погашення 17.06.2011 року.

Додатковою угодою №1 до договору поруки до кредитного договору №МР001/14 від 17 липня 2008 року, від 31 березня 2008 року, укладеною між банком та ОСОБА_4, було збільшено відсоткову ставку до 26% річних.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умов кредитного договору №МР001/15 від 17 липня 2008 року, банк 08 липня 2011 року та 11 жовтня 2011 року направив на адресу відповідачів претензії за вих. №14.304/6045, №14.304/6046, №14.304/8796, №14.304/8796, в яких банк повідомив боржників про наявність заборгованості за кредитним договором, і з проханням про сплату зазначеної суми боргу.

Але, на день звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість за кредитним договором не погашена.

27 березня 2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_4, було укладено кредитний договір №МР001/15.

Згідно розділу І та п.п.4.1., 4.2.,4.3., 4.4., 4.5. та 4.7. зазначеного кредитного говору, банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит, а позичальник зобов'язався повернути кредит, оплатити комісії банку та проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, встановлених даним кредитним договором. Сума наданого кредиту складає 3 000 000.00 грн. Кредит надається з 27 березня 2008 року по 27 березня 2011 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 20% річних, проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/факт», згідно затверджених нормативних документів НБУ.

В процесі користування кредитом, позичальник зобов'язується дотримуватися принципів кредитування: терміновості, зворотності, платності, забезпеченості. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною цього договору. Погашати заборгованість за договором в строки, визначені графіком та цим договором. Уплатити банку щомісячно не пізніше дати погашення, вказаної в графіку - комісію за супровід кредитного договору у розмірі 3 220.00 грн. У випадку виникнення простроченої заборгованості стягнути з позивальника штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості за цим договором. При остаточному розрахунку погасити всю суму фактичного залишку за кредитом, процентам за користування кредитом, а також несплачені комісії готівкою або шляхом безготівкового перерахування не пізніше 27 березня 2011 року. Повністю виконати всі зобов'язання за договором не пізніше 27 березня. 2011 року.

17 липня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, згідно з умовами якої, сторони домовилися, що банк надає ОСОБА_4 кредит з 27 березня 2008 року по 17 березня 2015 року. Пункт 1.4., додаткової угоди передбачає, що кредит надається для будівництва житлової нерухомості. Пункт 4.1 додаткової угоди, передбачає, що підчас користування кредитом позичальник, має дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

31 березня 2009 року між банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №2 до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, умовами якої передбачено збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 01 квітня 2009 року до 26% річних. Також, при погашенні заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_4 зобов'язана дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

30 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №3 до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, відповідно до якої було змінено відсоткову ставку до 26% річних з 01.04.2009 року. Також при погашенні заборгованості за кредитним договором, позичальник зобов'язаний дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною і кредитного договору.

31 липня 2009 року між банком та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №4 до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, пунктом 1 якої передбачено, що позичальник зобов'язаний застрахувати майно, передану в заставу банку на весь строк дії кредитного договору в страховій компанії, рекомендованої банком. У разі закінчення строку дії договору страхування до закінчення строку дії цього договору, позичальник зобов'язаний укласти з страховиком новий договір страхування предмета застави в страховій компанії, рекомендованої банком. При погашенні заборгованості за кредитним договором, дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору. У разі порушення позичальником умов п. 3.3. цього договору, позичальник виплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 26 % річних.

31 серпня 2009 року, 30 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 28 січня 2010 року, 3 1 березня 2010 року, 31 травня 2010 року між банком та ОСОБА_4, були укладені додаткові угоди №5.6,7,8,9.10,11 до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, відповідно до умов яких ОСОБА_4 зобов'язана дотримуватися графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору, а також передбачена сплата комісійної винагороди за обслуговування кредитного договору у розмірі 2 000.00 грн.

ПАТ «Український Бізнес банк» свої зобов'язання за кредитним договором 001/15 від 27 березня 2008 року виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_4 грошові кошти у мірі 3 000 000.00 грн., про що свідчить заяви про видачу готівки №5 від 27.03.2008 року, №18 від 28.03.2008 року та №2 від 01.04.2008 року, з підписом відповідачки.

В судовому засіданні, суду першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, а також сплати комісії, порушила, доказом чого є заборгованість позичальника.

Так, згідно довідки про стягнення заборгованості ОСОБА_4 вих. №14.303/2996 від 30.03.2012 року, заборгованість ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» станом на 30 березня 2012 року становить 3 926 990,29 грн., з них: - по поточній заборгованості за кредитом -1 755917,36 грн.; - по простроченому кредиту - 806 772,74 грн.; - за нарахованими поточними відсотками -52 794,21 грн.; вченими відсотками-1 054 827,91 грн.; за поточною комісією - 3 220,00 грн.; за простроченими комісіями - 61 180,00 грн.; за нарахованими штрафами згідно п.4.4. кредитного договору - 192 278.07 грн.

Пунктом 3.1 кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, встановлено, що кредит, наданий за цим договором, забезпечується залогам, порукою однієї фізичної особи.

На виконання вимог п.3.1. вказаного кредитного договору, 27 березня 2008 року між ОСОБА_3 та Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» було укладено договір поруки. Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що поручитель зобов'язується солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором № МР001/15 від 27 березня 2008 року, укладеному між банком та ОСОБА_4 суму 3 000 000.00 грн. зі сплатою 20% річних, строком погашення 27.03.2011 року.

17 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова №1 до договору поруки до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, п.1.1. якої передбачає подовження строку погашення кредиту до 17 березня 2015 року. Пункт 2.1. даної додаткової угоди передбачає зобов'язання поручителя у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов'язків перед позивачем за кредитним договором у триденний строк, з моменту отримання письмового повідомлення позивача про прострочення позичальником платежів за договором погасити заборгованість позичальника.

31 березня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №1 до договору поруки до кредитного договору №МР001/15 від 27 березня 2008 року, згідно п.п.1.1. якої, передбачено збільшення відсоткової ставки до 26% річних.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором №МР001/15 від 27.03.2008 року, 08 липня 2011 року та 11 жовтня 2011 року, банком було направлено на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 претензії №14.3004/6044, №14.304/6047, №14.304/8795, І №14.304/8798. Даними претензіями, банк повідомив відповідачів про наявність заборгованості, яка утворилася за кредитним договором і просив сплатити зазначену суму боргу.

Однак, на день звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість за кредитним договором не сплачена.

02 вересня 2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «НТП «ТОР» було укладено кредитний договір №83, за умовами якого банк надає позичальнику в тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії, з лімітом кредитування в сумі 500 000.00 грн. при наявності вільних грошових коштів на поповнення оборотних засобів, розрахунки с поставщиками та підрядчиками, придбання товарів, обладнання, оплату товарів та інших фінансово-господарських операцій на строк з 02 вересня 2008 року до 02 березня 2010 року зі сплатою 22% річних . Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/360» відповідно до затверджених Національним Банком України «Правил бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України»

Позичальник зобов'язується, в процесі користування кредитом, дотримуватися принципів кредитування: терміновості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості, сплатити банку комісійну винагороду за супроводження кредиту, в сумі 5 000.00 грн. за вересень 2008 року до 26 вересня 2008 року. Щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, який йде за звітним, оплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1 200.00 грн. Використати кредит на вказані в цьому договорі цілі. Погасити наданий банком кредит до 02 березня 2010 року включно. У випадку невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань, відповідно до п.1.1., п.4.5. цього договору, позичальник оплачує банку проценти у розмірі 44% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Позивач ПАТ «Український Бізнес Банк» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позичальник ТОВ «НТП «ТОР» взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, а також сплати комісії, порушив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість позичальника.

Так, згідно довідки про стан заборгованості ТОВ «НТП «ТОР», вих. №14.108/4926 від 28.05.2012 року, заборгованість ТОВ «НТП «ТОР» перед публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк», станом на 28 травня 2012 року складає 425 980.52 грн., з них: по поточному кредиту - 125 765.00 грн.; по простроченому кредиту -276 760,00 грн.; по поточним відсоткам - 1970,73 грн.; по поточній комісії -1200.00 грн.; по штрафу -20 284,79 грн.

Пунктом 2.1. кредитного договору №83 від 02.09.2008 року передбачено, що кредит даний за цим договором, забезпечується залогам та порукою.

З метою забезпечення зобов'язань ТОВ «НТП «ТОР» за кредитним договором №83 від 02.09.2008 року, 02 вересня 2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та акціонерним банком «Український Бізнес Банк» було укладено договори поруки, за умовами яких поручителі зобов'язалися солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань по кредитному договору №83 від 02 вересня 2008 року, укладеному між Банком та ТОВ «НТП «ТОР» на суму 500 000.00 грн., зі сплатою 22% річних, роком погашення до 02 березня 2010 року.

22 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, було укладено додаткові угоди до договору поруки до кредитного договору №83 від 02 вересня 2008 року, за умовами якого було збільшено відсоткову ставку до 24 % річних.

02 березня 2010 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено додаткові угоди до договору поруки до кредитного договору №83 від 02 вересня 2008 року, пунктом 1.1. яких передбачено зміну суми у розмірі 402 525,00 грн. строком до 04 березня 2013 року.

Пункт 2.1. даних додаткових договорів передбачає зобов'язання відповідачів у разі невиконання або неналежного виконання основним боржником своїх обов'язків перед позивачем за кредитним договором в строк до 04 березня 2012 року у триденний строк з моменту отримання письмового повідомлення позивача про прострочку погасити заборгованість перед банком.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором №83 від 02.09.2008 року, на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, банком 12 жовтня 2011 року були направленні претензії за вих. №14.108/8833, №14.108/8831, №14.108/8832, в яких банк повідом про наявність заборгованості, що утворилася за кредитним договором, і в якій банк просив сплатити зазначену суму боргу.

Станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою, заборгованість за кредитним договором, не сплачена.

12 червня 2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», та товариством з обмеженою відповідальністю «НТП «ТОР» був укладений кредитний договір №46, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 500 000.00 грн. при наявності вільних грошових коштів на поповнення оборотних засобів, розрахунку з поставщиками та підрядчиками, купування обладнання, оплату товарів та інших фінансово-господарських операцій на строк з 12 червня 2008 року до 11 червня 2010 року зі сплатою 20% річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/360» згідно затверджених Національним банком України «Правил бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України».

Позичальник зобов'язався, в процесі користування кредитом дотримуватися принципів кредитування: терміновості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості. Щомісячно виплачувати на рахунок НОМЕР_2, обумовлені цим договором проценти за користування кредитом, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітнім. Уплатити банку комісійну нагороду за супроводження кредитної заборгованості в сумі 15 000,00 грн. за червень 2008 року; щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця наступного за звітнім, комісію за супроводження кредитної заборгованості в сумі І 4 150.00 грн. без НДС. Використати кредит на вказані в договорі цілі. Погасити наданий банком кредит до 11 червня 2010 року з графіком погашення відповідно до додатку №1.У випадку невиконання чи своєчасного виконання зобов'язань згідно п. 1.1., 4.5., цього договору позичальник оплачує банку проценти у розмірі 40% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Позивач ПАТ «Український Бізнес Банк» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів.

Встановлено, що позичальник ТОВ «НТП «ТОР» взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, а також сплати комісії, порушив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість позичальника.

Згідно довідки про стан заборгованості ТОВ «НТП «ТОР» вих. 14.108/4927 від 28.05.2012 року, заборгованість ТОВ «НТП «ТОР» перед публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» станом на 28 травня 2012 року складає 2 238 594,60 грн., із них: по простроченому кредиту 2 173 392,82 грн.; по штрафу - 65 201,78 грн.

Пунктом 2.1 кредитного договору №46 від 12.06.2008 року передбачено, що кредит наданий за цим договором, забезпечується залогом та порукою.

Виконуючи вимоги п.2.1 кредитного договору №46 від 12.06.2008 року, 12 червня 2008 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов'язалися солідарно нести відповідальність перед банком за невиконання зобов'язань за кредитним договором №46 від 12 червня 2008 року, укладеному між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «НТП «ТОР» на суму 1 500 000.00 грн., зі сплатою 20% річних строком погашення до 11 червня 2010 року.

22 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди до договору поруки до кредитного договору 46 від 12 червня 2008 року, за умовами якого було збільшено розмір відсоткової ставки до 23 % річних.

02 березня 2010 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди до договору поруки до кредитного договору №83 від 02 вересня 2008 року. Згідно п.1.1. зазначених угод, на поручителів покладено обов'язок солідарно нести відповідальність перед позивачем за виконання обов'язків за кредитним договором та додаткових угод до нього, укладеного між жом та ТОВ «НТП «ТОР» на суму 3 972 000.00 грн., з виплатою 23% річних строком погашення до 11 листопада 2010 року. Пункт 2.1 додаткових угод передбачає зобов'язання відповідачів у разі невиконання неналежного виконання основним боржником своїх обов'язків перед позивачем за кредитним договором №46 від 12.06.2008 року, в строк до 11 листопада 2010 року у триденний строк з моменту отримання письмового повідомлення позивача про прострочку погасити заборгованість перед банком.

31 травня 2010 року між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди до договору поруки до кредитного договору № 46 від 12 червня 2008 року, за умовами яких встановлено збільшення розміру відсоткової ставки до 24 % річних.

12 червня 2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес банк» та ОСОБА_5 було укладено договір застави, пункт 1.2. якого передбачає, що з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу належне заставодавцю майно з наступними характеристиками: автомобіль марки Lexus, модель СХ470, тип легковий джип, випуску 2008 року, колір чорний, маса без навантаження 2120, повна маса 2720, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Макіївка, вул. Депутатська.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором №46 від 12.06.2008 року, на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 банком були направлені претензії за вих.№14.108/8837, №14.108/8838. №14.108/8839 від 12.10.2011 року, у яких банк повідомив відповідачів про наявність заборгованості, що утворилася за кредитним договором та просив сплатити зазначену суму боргу.

На день звернення позивача до суду з даною позовною заявою, заборгованість за кредитним договором погашена не була.

Тому суд першої інстанції стягнув вказану заборгованість у примусовому порядку і стягнення частини боргу звернув на залогове майно.

Розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимоги та їх задоволення.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Так, згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і повідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути римований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А отже, розмір процентів та комісії за користування кредитом, а також розмір інших штрафних санкцій до боржника є істотними умовами договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважено перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконане у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановивши, що відповідачі не виконували належним чином прийняті кредитні зобов'язання, у добровільному порядку вказані суму не погашали, внаслідок чого виникли заборгованості по кредитними договорами №МР001/14 від 17.07.2008 року в сумі 1 947 808,08 грн., №МР001/15 від 27.03.2008 року в сумі 3 906 990,29 грн., №46 від 12.06.2008 року в сумі 2 238 594,61 грн., №83 від 02.09.2008 року у сумі 290 980,52 гривень, суд першої інстанції правильно стягнув вказану заборгованість у примусовому порядку.

Згідно п.п.3.1. Договору застави укладеному між Акціонерним банком Український Бізнес банк» та ОСОБА_5 від 12.06.2008 року, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором на предмет застави звертається стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду або в позасудовому порядку відповідно до розділу ІІІ цього договору.

Враховуючи, що відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняте на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані, тому звернення позивача до суду з захистом своїх інтересів є обґрунтованим, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 3 п. 6 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належить витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

3 доданим позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що позивачем були понесені витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення та витрачено суму у розмірі 174 гривні та 630 гривень, що підтверджується меморіальними ордерами.

Тому, висновки суду першої інстанції, щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з Публікацією в пресі оголошення є вірними.

Отже, розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правильно вирішив спір.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглядав справу у відсутність відповідачів, яких не повідомив про час та місце розгляду справи, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до частини 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Проте, відсутність в судовому засіданні відповідачів не призвела до неправильного вирішення справи. Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив права та обов'язки сторін, правильно застосував норми матеріального права і правильно вирішив спір.

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості по кредитним договорам не обґрунтований є безпідставними. Розрахунок, що міститься в матеріалах справи перевірений судом першої інстанції і підстав для висновку про його помилковість або недоведеність не встановлено.

Усі доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Судді: