Ухвала суду № 38282880, 03.02.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/4444/13-ц Номер провадження 22-ц/775/484/2014

Головуючий 1 інстанції Черков В.Г.

Доповідач Курило В.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 лютого 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.,

суддів Космачевської Т.В., Азевича В.Б.,

при секретарі Руденко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 32 623,37 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що позивач не надав суду доказів де б Умови, що додавались до позову і правила надання банківських послуг носили не загальний характер, а вказували на зобов'язання конкретного клієнта з його підписом і згодою на їх прийняття. Відповідачу не було надано для ознайомлення Умови і правила надання банківських послуг. Позивачем не було надано відповідачу інформацію по строку дії кредитного договору та кредитної картки, останньої оплати відповідача за договором для можливості визначення призупинення строків позовної давності. Крім того, на кредитній картці зазначеного строку дії кредитної картки до листопада 2009 року. Тому, строк дії кредитного договору та картки були закриті у 2009 році. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов Банку. У зв'язку з чим, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

В апеляційному суді ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник Банку в засідання апеляційного суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, що на аркуші справи 65. Від представника Банку надійшла письмова заява про відкладання розгляду справи для підготовки заперечень за апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до статті 305 ЦПК України неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Враховуючи, що представник Банку належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а причина його неявки не є поважною, апеляційний суд розглядає справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального законів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно кредитного договору № SAMDN40000010256232 від 19.12.2006 р. ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою, відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п.9.5 Умов договору та правил надання банківських послуг Картрахунок може бути закритий на підставі заяви Тримача, або Банк має право закрити Картрахунок, письмово повідомивши Тримача. При цьому Тримач повинен, не пізніше 30 днів з дня повідомлення повернути Карту в Банк, після чого обслуговування Карти припиняється. Тримач повинен погасити всі види заборгованості перед Банком, у тому числі що виникли протягом 30 днів з моменту повернення Карти. Банк закриває Картрахунок в строк не раніше 30-ти днів з дня припинення обслуговування Карти.

Відповідно до п.9.12 Умов договору та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно п.3.1.3 Умов договору та правил надання банківських послуг після закінчення терміну відповідна Карта подовжується Банком на новий термін(шляхом надання Клієнтові Карти з новим терміні дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення терміну дії) не поступило письмова заява Тримача про закриття Картрахунку, а так само за умови наявності грошових коштів на Картрахунку для оплати послуг виконання розрахункових операцій по Картрахунку у передостанній день місяця закінчення терміну дії при дотриманні інших умов продовження, передбачених Договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 користувався кредитною лінією до квітня 2011 року, отримуючи у кредит грошові кошти і останнім днем отримання грошових коштів є 5 квітня 2011 року. Тому його доводи про те, що Банк пропустив строк звернення у суд є безпідставними.

Відповідно до розрахунку станом на 31.07.2013 р. ОСОБА_2 має заборгованість за кредитом, яка складає: 32 623,37 грн., з яких: - 9 528,75 грн. - заборгованість за кредитом; 15 919,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 145,66 - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи, відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф(фіксована частина); - 1529,68 грн. - штраф(процентна складова).

Також, встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредит, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач був ознайомлений та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, що підтверджується його підписом в заяві про надання кредиту, своїм підписом підтримав факт отримання ним повної інформації про умови кредитування, після закінчення терміну дії картки не надав до Банку письмової заяви про закриття карткового рахунку та заборгованість за кредитом не погасив.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з вищевказаним висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Згідно до ст. 525, 526, , 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи відповідає умовам кредитного договору і є правильним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правильно вирішив спір.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308,315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Судді: