Рішення № 38279064, 08.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2014 Справа № 905/6427/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Уханьової О.О.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі

позивача-1 Міністерства інфраструктури України (ідентифікаційний код 37472062)

позивача-2 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина Т0200 (ідентифікаційний код 33158337)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32794511)

про стягнення основного боргу в сумі 1261697,29грн.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: не з'явився

від відповідача: Косминін О.В. за довіреністю від 28.08.2013р.

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства інфраструктури України та позивача-2, 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 1354704,23 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2013р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/6427/13.

04.11.2013р. через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 01.11.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200, м.Червоноград Львівської області про стягнення пені у розмірі 230735,87грн. за невиконання частини робіт згідно контракту субпідряду №399/08-11 від 15.08.2011р.

Ухвалою від 05.11.2013р. господарський суд Донецької області відмовив у прийнятті вищевказаної зустрічної позовної заяви на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

06.11.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк на вищевказану ухвалу від 05.11.2013р. про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 06.11.2013р. господарський суд зупинив провадження у справі №905/6427/13 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із необхідністю направлення матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №905/6427/13.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 19.03.2014р. справу №905/6427/13 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Уханьової О.О., судді Осадчої А.М.

Ухвалою від 20.03.2014р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №905/6427/13 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивачі посилаються на неналежне виконання відповідачем умов контракту субпідряду №399/08-11 від 15.08.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1354704,23грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії контракту субпідряду №399/08-11 від 15.08.2011р., додаткової угоди №2 від 30.12.2011р. до контракту, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012р., за липень 2012р., за вересень 2011р., актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012р. №90/05С, №98/05С за липень 2012р., б/н за вересень 2011р., №60/11С за листопад 2011р., актів прийому-передачі робіт №18/07-01гп від 18.07.2012р., №30/09-11г від 30.09.2011р., №30/11-11г від 30.11.2011р., банківських виписок, договірних цін, претензії №1/1-32 від 15.10.2012р. та доказів її направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 509, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 29, 54, 55, 57, 61, 64, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України.

30.09.2013р. позивачем-2 надано письмові пояснення, за якими останній просив суд розглянути позов Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина Т0200 до ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» про стягнення заборгованості без участі представника 11 окремого колійного загону. Заявлені вимоги позивач-2 підтримує в повному обсязі.

18.10.2013р. від позивача-1 надійшли письмові пояснення, за якими зазначено, що останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача-1.

21.10.2013р. позивачем-2 надано письмові пояснення, за якими зазначено, що 15.05.2012р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №3 до контракту субпідряду №399/08-11 від 15.08.2011р., згідно з умовами якої контракт набирає чинності з моменту його підсипання і діє до 30.09.2012р. при умові повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Зазначив, що роботи виконанні позивачем та оформлені актом №98/05С за липень 2012р. виконані в межах контракту субпідряду №399/08-11 від 15.08.2011р.

28.03.2014р. відповідачем надано клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи підтверджується документально заборгованість відповідача відповідно до умов договору субпідряду укладеного між позивачем та відповідачем та заборгованість перед відповідачем відповідно до умов договору підряду укладеного між відповідачем та замовником та у якому розмірі? Чи відповідають суми зазначені у позовній заяві умовам договору субпідряду укладеного між позивачем та відповідачем. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що позивач та відповідач не можуть прийти згоди щодо правильності та відповідності розміру розрахованої позивачем заборгованості умовам договору, що унеможливлює надання узгодженого сторонами акту звірки.

Дослідивши вищезазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки суд не вбачає наявності питань у даній справі, які потребують спеціальних знань.

07.04.2014р. позивачем-2 надано письмові пояснення, за якими останній надав детальний розрахунок суми позовних вимог та зазначив, що сума боргу становить 1261697,29грн.

07.04.2014р. позивачем-1 надано письмові пояснення, за якими зазначено, що станом на 31.03.2014р. розмір основної заборгованості відповідача становить 1261697,29грн.

07.04.2014р. прокурором надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, за якою останній просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1261697,29грн.

Враховуючи приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахуванням вищевказаної зави про зменшення позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

15.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (генпідрядник) та 11 окремим колійним загоном 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0200) укладено контракт субпідряду №39/08-11 (далі - Контракт), за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання переважно власними силами і засобами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція аеродрому Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів». Характер будівництва - реконструкція, а саме: земляні та агротехнічні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк (п.1.1. Контракту).

За п.1.2. Контракту генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, при необхідності забезпечити будівельними та іншими матеріалами, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 16.1. Контракту в редакції Додаткової угоди №3 від 15.05.2012р. до нього контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2012р. при умові повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п.2.1. Контракту договірна ціна робіт, що доручені для виконання субпідряднику по цьому контракту, складає 3934442,49грн. в т.ч. ПДВ. Договірна ціна робіт розраховується відповідно до ДБН Д.1.1-1.2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 4.1. Контракту визначено, що генпідрядник забезпечує фінансування робіт після надходження коштів від Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у Львові» (далі - Замовник).

Згідно з п.4.2. Контракту генпідрядник здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт форми №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт на виконані роботи готує субпідрядник і передає для підписання генпідряднику з 25 по 28 число місяця виконання робіт.

Так, сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт №90/05с за травень 2012р. на суму 1500693,18грн., №98/05с за липень 2012р. на суму 174210,80грн., б/н за вересень 2011р. на суму 280235,16грн., №60/11с за листопад 2011р. на суму 506608,45грн., що разом становить 2461747,59грн. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.

Відповідно до п.4.3. Контракту проміжні платежі, здійснюються в розмірі 95% від вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3. Невиплачені 5% перераховуються при кінцевих розрахунках.

За п.4.9. Контракту оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником після укладення даного договору у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника за умови надходження коштів від замовника за мінусом 1% від їх вартості. Дана сума коштів залишається у генпідрядника як компенсаційні витрати, пов'язані з виконанням умов цього контракту (витрати, пов'язані з забезпеченням технічною документацією, організацією і коригуванням, приймання виконаних робіт на об'єктах та ін.).

Дослідивши умови Контракту, судом встановлено, що чіткий строк виконання генпідрядником зобов'язання щодо оплати субпідряднику грошових коштів за виконані роботи сторонами Контракту не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, генпідрядник сплатив субпідряднику за виконані роботи за Контрактом грошові кошти 1175432,81грн.

За послуги генпідряду надані субпідряднику генпідрядник Також з вартості виконаних робіт генпідрядник вирахував вартість послуг генпідряду, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти передачі-приймання робіт, загальна сума яких складає 24617,49грн.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.10.2012р. субпідрядником направлено на адресу генпідрядника претензію №1/1-32 від 15.10.2012р., за якою останній вимагав сплатити грошові кошти за виконані роботи у розмірі 1354704,53грн. Докази направлення вищевказаної претензії наявні в матеріалах справи.

Відтак, кінцевий термін сплати залишкової суми грошових коштів у розмірі 1261697,29грн. з урахуванням строків поштового пробігу та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України становить 27.10.2012р.

Проте, у встановлені строки генпідрядник не сплатив субпідряднику грошові кошти, внаслідок чого, з 28.10.2012р. у відповідача перед позивачем-2 виникла заборгованість у розмірі 1261697,29грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором субпідряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 1261697,29грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 1261697,29грн., а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Також прокурор просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» оскільки є підстави вважати, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а також зважаючи на значний розмір суми вищевказаних збитків.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Прокурор належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

З огляду на наведене, заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Відповідно до приписів п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, та той факт, що судом відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви, з урахуванням приписів вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, підлягає стягненню з позивачів на користь Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства інфраструктури України та позивача-2, 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 1261697,29грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (83060, м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, буд.163, ідентифікаційний код 32794511) на користь 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова, буд.3, ідентифікаційний код 33158337) суму заборгованості у розмірі 1261697,29грн., судовий збір у розмірі 25233,95грн.

Стягнути з 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова, буд.3, ідентифікаційний код 33158337) на користь Державного бюджету України (отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31217206783006, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 913,50грн.

Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м.Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 37472062) на користь Державного бюджету України (отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ:38034002, рахунок: 31217206783006, ідентифікаційний код господарського суду Донецької області: 03499901) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 913,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Сич

Суддя О.О. Уханьова

Суддя А.М. Осадча