Рішення № 38278984, 15.04.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 909/240/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк "Хрещатик",

вул. Хрещатик,8 а, м. Київ,01001

поштова адреса:

вул. Грушевського, 15, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового

приміщення від 01.08.2012 в сумі 65 206, 20 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Садковий А.М. - представник, (довіреність № 2937 від 23.02.2012р.)

Від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець, (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Івано-Франківським МУВСМВС від 02.04.1996 року)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року в розмірі 65 206 грн. 20 коп.

Ухвалою суду від 14.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.04.2014 року. Ухвалою суду від 03.04.2014 року відкладено розгляд справи на 15.04.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке. У своїй позовній заяві №76-04-05/93 від 28.02.2014 року (вх. №3576/14 від 13.03.2014) позивач вказує на те, що 01.08.2012 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" (надалі за текстом - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом - договір). Відповідно до п.1.1 договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення загальною площею 139,3 м2, розташовані на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Відповідно до п.2.1 договору оформлення передачі приміщення в оренду здійснюється шляхом складання сторонами акту приймання-передавання, що підписується сторонами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач свій обов'язок щодо передачі приміщень в оренду виконав - передав відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 139, 3 м2, розташовані на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в належному стані за актом приймання-передачі від 01.08.2012 року. Відповідно до п.3.2 договору плата за оренду приміщень узгоджена сторонами в сумі 22 148, 70 грн. на місяць.

Як стверджує позивач, відповідно до п.3.5 договору розрахунки по орендній платі проводяться щомісяця шляхом перерахування орендарем на рахунок орендодавця суми, визначеної відповідно до умов п.3.2 даного договору, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Згідно п.4.3.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

За словами позивача, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань допустив заборгованість з орендної плати. Згідно п. 7.4 договору орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщень, якщо орендар має заборгованість з орендної плати за один місяць.

З позовної заяви вбачається, що у зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем договірних зобов'язань із погашення заборгованості з орендної плати, позивач листом від 28.03.2013 року відмовився від договору оренди та вимагав повернення приміщення протягом 10 календарних днів з дати одержання листа орендарем.

Проте, як вказано в позовній заяві, не зважаючи на законні вимоги орендодавця відповідач продовжував користуватись приміщенням, свого обов'язку щодо повернення приміщення та погашення заборгованості з орендної плати не виконав. Фактичне повернення приміщення відбулось 01.07.2013 року. За словами позивача, в порушення умов договору відповідачем не виконано свого обов'язку щодо належного оформлення повернення орендованого приміщення - не складено та не підписано акт приймання-передачі.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення в сумі 65 206 грн. 20 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву, а також жодних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не подав.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року.

Згідно акту приймання-передавання нежитлового приміщення в оренду від 01.08.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 139, 3 м2, що розташовані на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Вказаний акт підписаний обома сторонами без жодних зауважень.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, згідно п.1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) нежитлові приміщення загальною площею 139,3 м2, що розташовані на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2

Пунктом 4.1. договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року передбачено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду приміщення у відповідності до умов цього договору. Орендар, у свою чергу, зобов'язався використовувати орендоване приміщення відповідно до його призначення та умов цього договору (п.4.3.1.), а також своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.3.5. договору розрахунки по орендній платі проводяться щомісяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків, шляхом перерахування орендарем на рахунок орендодавця суми, визначеної відповідно до умов п.3.2. даного договору, не пізніше 5-го числа місяця, за який здійснюється оплата. Згідно п.7.5. орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, письмово попередивши орендаря про це за один місяць. Пунктом 4.3.9. договору встановлено, що орендар зобов'язується у випадку закінчення строку оренди або дострокового припинення дії цього договору, протягом 3-х днів передати приміщення орендодавцю шляхом підписання Акту приймання-передавання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого обов'язку відповідно до договору не виконав, а саме - не сплачував вчасно орендну плату за користування нежитловим приміщенням. Внаслідок цього виникла заборгованість в сумі 65 206 грн. 20 коп., яку позивач підтверджує розрахунком від 28.02.2014 року.

Крім того, в матеріалах справи містять листи позивача адресовані відповідачу. Так, листом №76-01-04/010 від 14 січня 2013 року позивач просить відповідача погасити заборгованість з орендної плати за січень 2013 року. Листами №76-01-04/152 від 28 березня 2013 року та №76-01-04/241 від 12 червня 2013 року позивач просить відповідача протягом 10 календарних днів з дати одержання цього листа звільнити орендовані приміщення.

Разом з тим, в суду відсутні будь-які докази в підтвердження того, що такі вимоги позивача були виконані відповідачем. Важливим є і те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів в підтвердження своїх заперечень суду не подав. В судовому засіданні відповідач жодних підстав для звільнення його від сплати боргу не навів та не спростував доводів позивача.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 / на користь позивача публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" / вул. Хрещатик, 8а, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 19364259, р/р №35194001222 в ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670, ІПН 193642526653, свідоцтво платника ПДВ №100284407 / заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 року в сумі 65 206 грн. 20 коп. (шістдесят п'ять тисяч двісті шість гривень двадцять копійок) та судовий збір в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гавінська Л.Д. 17.04.14