Ухвала суду № 38278267, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17579/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просило визнати протиправними дії і бездіяльність відповідача щодо невизнання Декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2013 року та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року; визнати прийнятими вищеозначену Декларацію з додатками та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 рок у день їх фактичного отримання, а саме: 19 березня 2013 року; зобов'язати податковий орган відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що виявились у невизнанні Декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року з додатками та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року; зобов'язано відповідача зареєструвати вищеозначену Декларацію з додатками та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки від 07 вересня 2012 року № 3038 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС. Між позивачем та Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС укладено Договір №111020121 від 11 жовтня 2012 року про визнання електронних документів.

19 Березня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» засобами електронного зв'язку подано: звітну Декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додаток 2, додаток 3, додаток 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2013 року та Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року. Вищезазначену декларацію за лютий 2013 року було прийнято на районному рівні, про що свідчать відповідні квитанції № 2.

Проте, згідно листа Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 26 березня 2013 року №14223/10, відповідачем проведено камеральну перевірку вищевказаної звітності та встановлено факт заповнення її з порушенням загальних вимог оформлення податкової звітності через відсутність за місцезнаходженням. У зв'язку з вищевикладеним, податкову звітність позивача не визнано, запропоновано подати нову податкову звітність, заповнену відповідно до норм чинного законодавства.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність чи відсутність посадових осіб за місцезнаходження ТОВ «Гефест Інвест» не впливає на порядок подання податкових декларацій і не визначена законом як підстава для її не прийняття. Водночас, зазначив, що визнання протиправними дій, що полягають у відмові в визнанні податкової декларації є належним способом захисту прав позивача в межах спірних правовідносин, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 №233.

Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Так, у листі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 26 березня 2013 року № 14223/10 позивача повідомлено, що підставою для відмови у визнанні податкової звітності є відсутність за місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест».

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно виписки з Державної реєстраційної служби України від 02 квітня 2013 року юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Інвест» зазначено: місто Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, офіс 322.

Проте, на момент подання податкової Декларації з ПДВ за лютий 2013 року юридичною адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців була адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 24, офіс 68. Будь-яка інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутня, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданою 05 вересня 2012 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова адреса, вказана позивачем в спірній податковій декларації за лютий 2013 року повністю співпадає із адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент її подачі, - що свідчить про помилковість висновків податкового органу щодо відсутності товариства за місцезнаходженням, а також свідчить про відсутність у податкового органу підстав для відмови у її прийнятті та реєстрації декларації у встановленому порядку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.