Ухвала суду № 38278251, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9294/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікомед Україна» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікомед Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» (далі податкове повідомлення) від 11.05.2012 року № 132, за яким митним органом позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати мита у розмірі 323870,41 гривень.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 05 листопада 2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Київської регіональної митниці в період з 02.04.2012 року по 06.04.2012 року була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «Кальцій-Д3 Нікомед Форте».

Результати зазначеної первірки закріплені в акті від 06.04.2012 року № н/36/12/100000000/35849505.

В період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року позивач ввозив на митну територію України товар «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» за кодом 3004 50 10 00 (ставка ввізного мита - 0%) згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пункту 3 додаткових загальних положень до групи 30 УКТЗЕД, яка міститься в поясненнях до УКТЗЕД, препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання (RDA), відповідають лікарським засобам. Препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатися як біологічно-активні добавки. Згідно інформації про склад, препарат «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» містить вітамін D та мінерал Ca, вміст яких в одній одиниці лікарської форми, не перевищує в три рази рекомендовану середньодобову норму вживання (RDA).

Відповідач зазначав в акті, що товар «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» повинен декларуватися у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 (ставка ввізного мита 8 %).

Невірне зазначення коду товару згідно УКТЗЕД у 33 графі вантажних митних декларацій призвело до порушення позивачем Закону України від 05.04.2001 року № 2371-111 «Про Митний тариф України» та пункту 4.3 статті 4 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

У звязку із порушенням Закону України від 05.04.2001 року № 2371-111 «Про Митний тариф України» Київська регіональна митниця прийняла податкове повідомлення від 11.05.2012 року № 132.

TOB «Нікомед Україна» оскаржило в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи податкове повідомлення від 11.05.2012 року № 132. Листом від 05.06.2012 року № 11.1/2-15.1/6296 Державна митна служба України залишила податкове повідомлення Київської регіональної митниці від 11.05.2012 року № 132 без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із пунктом 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, митний контролю включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

Згідно з текстовим описом до товарної позиції 3004 УКТ ЗЕД, до неї включаються «Лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі». Однак група 30 УКТ ЗЕД не включає харчові продукти або напої (такі як дієтичні, діабетичні або збагачені харчові продукти, харчові добавки, тонізуючі напої та мінеральні води), крім поживних препаратів для внутрішньовенного введення, як це зазначено в примітці 1а) до групи 30 УКТ ЗЕД.

Приміткою 1 до групи 30 УКТЗЕД зазначено, що якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, норма однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров'я або доброго самопочуття.

Згідно із інструкцією для медичного застосування препарату «Кальцій Д3 Нікомед Форте» 1 таблетка містить 1250 мг кальцію карбонат (500 мг кальцію), вітаміну Д3 -10 мкг та допоміжні речовини. Середньодобова норма вживання кальцію - 800 мг, а вітаміну Д3 - 5мкг.

Вимога додаткової примітки 1 до групи 30 УКТЗЕД виконуються, оскільки вміст вітаміну Д3 в 1 таблетці препарату «Кальцій Д3 Нікомед Форте» значно перевищує середньодобову норму вживання.

Щодо посилання відповідача на наказ Держмитслужби України від 28.11.2007 року № 1006, яким були внесені зміни до Пояснень УКТ ЗЕД, а саме: препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання, відповідають лікарським засобам, а ті препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатися як біологічно-активні добавки, колегія суддів зазначає, що пояснення до УКТЗЕД не носять імперативного характеру.

Про те, що препарат «Кальцій-Д3 Нікомед» не є харчовою добакою, а є лікарським засобом свідчить наступне.

Пунктом 1.2 розділу 1 та розділом 3 Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних, зареєстрованих в Україні лікарських засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державної митної служби України від 08.06.2001 за № 557/5748 (чинний на момент виникнення правовідносин, втратив чинність 02.04.2012) міжвідомча база даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів створена спільно Міністерством охорони здоров'я України і Державною митною службою України та використовується при проведенні митного оформлення вантажів у митниці призначення посадовими особами Держмитслужби у межах їх компетенції як довідкова у порядку визначеному Держмитслужбою.

Інформація про внесення препарату «Кальцій-Д3 Нікомед» до Державного реєстру лікарських засобів України міститься на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України http://www.drlz.kiev.ua. Також у матеріалах справи містяться реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № Р. 10.02/05424 та реєстрацйне посвідчення на лікарський засіб № иА/3541/01/02.

Щодо класифікації товарів та контрольних функцій митного органу перевіряти правильність визначеного декларантом коду товару свідчать наступні норми законодавства з питань митної справи.

Відповідно до Пункту 4 розділу II Порядку контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару у митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у вантажній митній декларації (далі - ВМД), відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВКМВК або уповноваженими особами ПМО.

Митне законодавство, чинне на момент виникнення правовідносин між позивачем та митним органом, передбачало чимало інструментів для реалізації такої функції, як перевірка правильності класифікації товарів, а саме: право вимагати додаткові документи про харктеристики товару, проведення митного огляду та взяття проб і зразків товарів.

Пунктами 8 та 9 розділу II Порядку надано право посадовим особам ВКМВ вимагати від декларанта додаткові документи про характеристики товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТЗЕД, та у разі необхідності з'ясування певних характеристик товару, визначальних для його класифікації, ініціювати проведення огляду товару із зазначенням конкретних питань, у тому числі за їх участю. Аналогічна норма закріплена в пункті 27 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314.

Отже, при декларауванні товару, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності класифікації товару чи відсутності небхідних документів, які визначають характеристики товару, які в свою чергу можуть вплинути на класифікацію товару, митному органу надано чимало можливостей для перевірки правильності визначення коду товару декларантом при заявленні товару до митного оформлення.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчили б, що позивач першкоджав митному органу в реалізації його повноважень або не виконував вимог митного органу щодо надання додаткових документів під час митного оформлення.

Аналізуючи митне законодавство з питань митної справи можна зробити висновок, що питання класифікації товарів належить до виключної компетенції митних органів. Даний висновок підтверджується нормою, закріпленою у статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 (чинного на момент виникнення правовідносин). Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. Згідно із пунктом 3 розділу І Пордку рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВКМВК на запит підрозділу митного оформлення у разі вирішення питань з класифікації товарів.

Отже, у разі встановлення митним органом під час митного оформлення неправильного зазначення коду товару у графі 33 вантажної митної декларації, митний орган приймає рішення про визначення коду товару та відмовляє у митному оформленні.

Підстави відмови у митному оформленні передбачені пунктом 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 (чинна на момент виникнення правовідносин). Митний орган відмовляє у прийнятті ВМД для оформлення з таких підстав: декларація подана без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення; декларація подана з порушенням вимог Митного кодексу України та цього Положення; наведений у декларації перелік відомостей не відповідає переліку відомостей, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації; електронна ВМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів.

Згідно із статтею 80 Митного кодексу України (чинного на день виникнення правовідносин) встановлено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, під час здійснення митного контролю до пропуску товару на митну територію України у Київської регіональної митниці були відсутні зауваження до вантажних митних декларацій від 23.09.2009 № 100000011/2009/318145, від 20.10.2009 № 100000038/2009/344319, від 29.10.2009 № 100000038/2009/344339, від 17.11.2009 № 100000038/2009/344366, від 28.12.2009 № 100000038/2009/344452, від 17.2.2010 № 100000031/2010/838031, від 24.02.2010 № 100000031/2010/838045, від 21.042010 № 100000031/2010/838114.

Також судом встановлено із пояснень сторін та з матеріалів справи, що митний орган не відмовляв позивачу у митному оформленні у період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року у зв'язку із зазначенням коду товару 3004501000 замість 2106909200 згідно УКТЗЕД.

Натомість митне оформлення є завершеним за вантажними митними деклараціями, які перевірялися посадовими особами Київської регіональної митниці, перелік яких міститься в додатку до акту від 06.04.2012 року № н/36/12/100000000/35849505. Факт закінчення митного оформлення підтверджувався позивачем та не заперечувався відповідачем.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларції, віднесли товар до певного коду за УКТЗЕД та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.01.2012 за позовом TOB «Караван-Фіш» до Полтавської митниці.

Колегія суддів не погоджується з висновками акту від 06.04.2012 року № н/36/12/100000000/35849505 щодо заниження позивачем податкового зобов'язання, оскільки підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначає обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність заниження позивачем податкового зобов'язання, а тому у митного органу були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.05.2012 року № 132.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься розрахунок грошового зобов'язання ТОВ «Нікомед Україна» згідно Акту перевірки № н/36/12/100000000/35849505 від 06.04.2012 року, але даний розрахунок позивачу разом із оскаржуваним податковим повідомленням не надсилався, а був наданий представником відповідача лише до суду першої інстанції. Згідно із абзацом 3 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесувального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.