Постанова № 38277160, 16.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.04.2014 справа №905/249/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Попков Д.О. Сгара Е.В., Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В.за участю представників сторін: за участю прокурора: Русланова Г.М. - за посвідченням;від позивача: Павловський А.В. - директор за розпорядженням;від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2:Помялова Я.О. - за довіреністю; Іщенко А.О. - за посвідченням; Луценко С.А. - за довіреністю; Шишко А.В. - за посвідченням; не з'явився;розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід26.11.2013р. у справі№ 905/249/13-г (головуючий суддя Кучерява О.О., судді: Нестеренко Ю.С., Осадча А.М.)за позовомКомунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької областідо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД», м.Красноармійськ Донецької областіпро за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: за участю Прокурора визнання договору про спільну діяльність від 14.03.2012 р. недійсним 1. Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ Донецької області 2. Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Красноармійської міжрайонної прокуратури

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» про визнання договору про спільну діяльність від 14.03.2012р. недійсним з підстав невідповідності закону.

У процесі розгляду справи до участі у справі були залучені в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Красноармійська міська рада, м. Красноармійськ Донецької області (Третя особа 1) та Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Третя особа 2).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. у справі №905/249/13-г відмовлено в задоволенні позову Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. рішення залишено без змін. При цьому, на стадії апеляційного перегляду у справу вступив Красноармійський міжрайонний прокурор.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013р. попередні судові рішення скасовані, а справу було скеровано на новий розгляд. При цьому, Вищий господарський суд дійшов висновку щодо неналежної оцінки місцевим і апеляційним господарськими судами доказів у справі №905/249/13-г та про неповне встановлення обставин, зокрема, щодо суті спільної діяльності контрагентів, без чого правовідносини сторін характеризуються як передача комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку» Товариству з обмеженою відповідальністю «Ореол ЛТД» строком на 25 років за плату користування комунального нерухомого майна і земельної ділянки.

За результатами нового розгляду Господарським судом Донецької області було прийнято рішення від 26.11.2013р., яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» про визнання договору про спільну діяльність від 14.03.2012р. недійсним.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки Позивачем не доведено наявність будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність спірного договору вимогам закону, який кваліфіковано саме як договір про спільну діяльність, достатність повноваження на укладання якого з боку керівника не вимагало дозволу міської ради згідно ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької області, не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 229 ЦК України, ст. 111-12 ГПК України. Зокрема, Позивач вказує на те, що КП «Міський парк культури та відпочинку» не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні спірного договору та не мало повноважень розпоряджатись комунальним майном, у т. ч. земельною ділянкою, що належать територіальній громаді м. Красноармійськ в особі Красноармійської міської ради, оскільки остання не приймала будь-якого рішення стосовно передачі комунального майна та земельної ділянки або укладання договору про сумісну діяльність з ТОВ «ОРЕОЛ ЛТД».

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2013р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Малашкевич С.А., судді Кододової О.В., Радіонової О.О

Ухвалою від 26.12.2013р. суд порушив апеляційне провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні на 05.02.2014р. У подальшому розгляд справи відкладався на 26.02.2014р. та 05.03.2014р.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2014р., у зв'язку із зайнятістю судді Радіонової О.О. в іншому судовому засіданні, змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя - Малашкевич С.А., судді - Сгара Е.В., Москальова І.В.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014р., у зв'язку із знаходженням судді Малашкевича С.А. на лікарняному було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Сгара Е.В. та Москальова І.В.

Ухвалою від 05.03.2014р. суд відклав розгляд апеляційної скарги на 24.03.2014р.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2014р., у зв'язку із зайнятістю судді Москальової І.В. у іншому судовому засіданні було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А. та Сгара Е.В.

Ухвалою від 24.03.2014р. суд відклав розгляд апеляційної скарги на 14.04.2014р.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 14.04.2014р. підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсягу.

Прокурор у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу у повному обсягу з підстав, викладених в письмових поясненнях №(05-29)-493вих-14 від 30.01.2014р. (а.с.а.с.103-107 т.2).

Представник Відповідача у судове засідання 14.04.2014р. підтримав наданий ним відзив на апеляційну скаргу від 04.03.2014р. (а.с.а.с.136-140 т.2), у якому проти скарги заперечив, посилаючись на виконання з свого боку всіх умов з метою досягнення мети, а саме отримання прибутку в процесі сумісної експлуатації майна Позивача, після реконструкції та переобладнання, зауважуючи на тому, що внесення майна у спільну діяльність не може розцінюватись, як оренда такого майна, з огляду на що, у даному випадку, згода міської ради для цього не є обов'язковою. Крім того, в перебігу апеляційного провадження Відповідачем були надані додаткові, витребувані судом документи (а.с.а.с.141-247 т.2, а.с.а.с.8-96 т.3), які долучені до матеріалів справи в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Третьої особи 1 у судове засідання 14.04.2014р. підтримали вимоги апеляційної скарги та свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2014р. № 01-26-4423 (а.с.101 т.2).

Представник Третьої особи 2 у судове засідання 14.04.2014р. не з'явився, проте у відзиві на апеляційну скаргу №1933 від 04.02.2014р. (а.с.а.с.116-118 т.2) підтримав доводи апелянта, просив апеляційну скаргу позивача задовольнити, справу розглянути без участі представника Красноармійської ОДПІ.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, у тому числі - наданих на вимогу апеляційного суду, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розділу 3 Статуту Комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку" (а.с.а.с.16-19 т.1), затвердженого рішенням Красноармійської міської ради від 08.07.2009р. № 5/40-13, підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, форма власності підприємства - комунальна власність, підприємство є комунальним комерційним підприємством, має цивільні права та обов'язки та здійснює свою діяльність відповідно до цього статуту та закону, підприємство може бути позивачем та відповідачем у суді, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

За п. 3.8 Статуту, майно підприємства знаходиться у комунальній власності та закріплюється за ним на праві господарського відання, а згідно із п. 3.9. Статуту підприємство має право продавати, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

У п. 3.11 Статуту зазначено, що підприємство має право згідно встановленого діючим законодавством порядку вступати до господарських та цивільно-правових відносин з будь-якими підприємствами, організаціями, а також громадянами, створювати або приймати участь у створенні і діяльності підприємств, господарських товариств та інших комерційних структур, залучати фінансові засоби, майно і окремі майнові права юридичних та фізичних осіб, засновувати об'єднання та вступати в об'єднання з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, створювати на території України та за її межами свої філії та представництва, здійснювати інші дії, які не суперечать діючому законодавству.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства призначається керівник підприємства - директор, який є виконавчим органом підприємства (п.6.1 Статуту).

При наймі директора на посаду з ним може укладатись контракт, в якому визначаються права, межі повноважень при здійсненні керівництва поточною діяльністю підприємства, терміни найму, обов'язки і відповідальність директора перед власником і трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом і законодавством України (п.6.3 Статуту).

05.01.2012р. в.о. Красноармійського міського голови Гавриличенко Г.О. (Роботодавець) та Сінгур А.І. (Керівник) укладено контракт (а.с.а.с.14, 15 т.1), у відповідності до п.2 якого виникають трудові відносини у керівника як у директора Комунального підприємства «Міський парк культури і відпочинку на період з дати підписання по 31.12.2012р.

Згідно із п.3 контракту Керівник є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій і обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.12 контракту Керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативними актами, а також передбачені статутом підприємства та цим контрактом.

Серед прав Керівника, визначених п. 13 контракту, зазначено укладання господарських та інших угод із застереженням про те, що укладання угод про надання в оренду нерухомого майна (приміщень) комунальної власності здійснюється відповідно до розпорядження Красноармійського міського голови №334рг від 23.11.2007р., затвердженого рішенням міської ради №5/24-1 від 30.01.2008р.

14.03.2012р. між Позивачем в особі директора Сінгур А.І. (Сторона 1) та Відповідачем (Сторона 2) укладений договір про спільну діяльність (а.с.а.с.8-9 т.1), відповідно до умов п.п.1.1, 11.1 якого Сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить Сторонам на відповідних правових підставах, сумісно діяти для досягнення спільної мети: реконструкції та переобладнання нерухомого майна: будівлі та споруди парку відпочинку «Ювілейний», за адресою: м. Красноармійськ, мікрорайон «Південний», розташованих на земельній ділянці площею 26,8280га, експлуатації споруди кінотеатру «Мир», розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, б. 159, а також сумісної експлуатації даного майна з метою отримання прибутку, зі строком дії до 28.02.2037р.

Пунктом 3.1.1. внеском Позивача визначене, у тому числі, передання протягом 30 днів з дати підписання договору: будівель і споруд парку відпочинку «Ювілейний», які знаходяться за адресою: м. Красноармійськ, мк-н. Южний, перелік яких визначений у додатках до договору, розміщені на земельній ділянці площею 26,8280га за кадастровим номером 1413200000:10:090:0135, право користування якою також передається Стороною 1 в спільну діяльність, будівлі кінотеатру «Мир», розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул.40 років Жовтня, б.159.

За змістом п.п.5.1., 5.3. договору ведення спільних справ та керівництво спільною діяльністю, передбаченої договором, здійснення бухгалтерського та податкового обліку віднесено до повноважень Відповідача. При цьому, п. 5.4. договору визначає Сторону 2 повноважним представником Позивача, який керує всією спільною діяльністю та здійснює всі необхідні юридичні дії для досягнення поставленої договором мети.

Положеннями п.7.1. спірного договору закріплено, що грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або набуте сторонами за результатами спільної діяльності, складає їх спільну часткову власність.

Відповідно до умов договору сторонами складена та підписана програма робіт (а.с.13 т.1), фінансування якої визначене, у тому числі, внеском Сторони 2 за змістом п.4.1.1. спірного договору.

На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу будівлю кінотеатру «Мир», основні засоби та земельну ділянку, що підтверджується актами приймання-передачі №№1 (а.с.10 т.1 ) і 3 (а.с.12 т.1) від 14.03.2012 р. та № 2 від 19.03.2012 р. (а.с.11 т.1).

В свою чергу, рішенням виконавчого комітету Красноармійської міської ради від 29.02.1992р. № 48 (а.с.а.с.120-122 т.1) в перелік державного майна, переданого до комунальної власності, включені об'єкти, передані Відповідачеві за спірним договором.

За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2010р. (а.с.65 т.1) будівлі та споруди парку культури і відпочинку «Ювілейний» належать до комунальної власності територіальній громаді м. Красноармійська в особі Красноармійської міської ради та закріплені за Позивачем на праві оперативного відання.

Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25743775 від 31.03.2010р. (а.с.66 т.1), виданий КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Красноармійська, свідчить, що територіальна громада м. Красноармійська в особі Красноармійської міської ради є власником будівлі кінотеатру «Мир», закріпленого на праві господарського відання даний об'єкт КП «Міський парк культури та відпочинку».

Крім того, з державного акта на право користування земельною ділянкою (а.с.131 т.1), виданого на підставі рішення Красноармійської міської ради № 5/25-27 від 05.03.2008р. та № 5/35-22 від 04.03.2009р., якій зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030915900003, вбачається визначення Позивача постійний користувачем земельної ділянки площею 26, 8280га для обслуговування парку «Ювілейний».

15.03.2012р. між сторонами також укладено додаткову угоду (а.с.228 т.1) про внесення змін до п. 11.1 договору, згідно яких договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації в податковому органі, зі строк дії до 28 лютого 2037р.

Розглянувши звернення Красноармійського міжрайонного прокурора від 20.04.2012р. №69-1518 вих12, Рішенням Красноармійської міської ради №6/20-15 від 08.08.2012р. (а.с.а.с.14,15 т.2) було зобов'язано директора КП «Міський парк культури та відпочинку» Сінгур А.І. розірвати негайно договір про сумісну діяльність від 14.03.2012р. та рекомендовано в.о. Красноармійського міського голови Гаврильченко Г.А. розірвати контракт від 05.01.2012р., укладений з директором КП «Міський парк культури та відпочинку» Сінгур А.І.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. (а.с.а.с.38-47 т.1) було зобов`язано Красноармійську ОДПІ взяти на облік договір про спільну діяльність від 14.03.2012 р., укладений між Позивачем та Відповідачем.

У зв'язку зі зміною директора Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» та взяттям на облік договору про спільну діяльність від 14.03.2012р. в податковій службі (а.с.232 т.1), 17.07.2013р. між Позивачем та Відповідачем укладена додаткова угода №2 (а.с.229 т.1) про внесення змін в Преамбулу договору та розділ про юридичну адресу та реквізити сторін, а також про викладення в новій редакції «програми робіт», яка є невід`ємною частиною договору про сумісну діяльність. Сторонами підписана та скріплена печатками підприємств нова програма робіт до договору (а.с.а.с.238,239 т.1).

14.08.2013р. директором Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» Чорним А.С. на адресу відповідача надісланий лист зі списком працівників підприємства, перед якими існує заборгованість по заробітній платні в сумі 53273, 80 грн. з проханням погасити наявну заборгованість (а.с. 212-213 т.1).

В підтвердження надання коштів на сплату вказаної заборгованості представником Відповідача додана до матеріалів справи квитанція до прибуткового касового ордера № 293 від 22.08.2013р. (а.с.240 т.1) на суму 53273, 80 грн. з призначенням платежу: «Пункт 1 Програми робіт до договору про спільну діяльність від 14 березня 2012 року», що узгоджується із банківською випискою по рахунку (а.с.241 т.1)

Окрім цього, в підтвердження виконання Програми робіт за договором представником відповідача надані платіжне доручення від 21.08.2013 року на суму 15487, 82 грн. (а.с.247 т.1) в якості оплати за експертне обстеження та технічний огляд атракціонів, а також вимірювання опору ізоляції та опору заземлення електрообладнання цих атракціонів згідно рахунку №06/13-Т та платіжне доручення від 20.08.2013р. на суму 17873, 69 грн. (а.с.245 т.1) в якості доказів передплати за підрядні роботи. Поряд із цим, Відповідачем надавалися і інші докази на підтвердження вчинення дій, обумовлених спірним договором, у тому числі: платіжні документи на перерахування коштів в межах спільної діяльності, зокрема - на фінансування підрядних робіт (а.с.а.с.242-247 т.1, а.с.а.с.218-222, 225-232 т.2), договори на виконання робіт, укладені з третіми особами, та докази їх виконання (а.с.а.с.153-158, 161-182, 196-214 т.2) тощо.

Як вже зазначалося вище, місцевим судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин та вказівок Вищого господарського суду України, апеляційний суд зазначає наступне:

Виходячи із правової позиції, викладеної в абз.4 п.2.1. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом позовної заяви Позивачем визначені такі підстави для визнання спірного договору недійсним як невідповідність його чинному законодавству України, грубе порушення прав Позивача, не спрямованість на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені та не відповідність внутрішній волі (припущення помилки)

Виходячи із встановлених обставин, місцевим судом, на виконання вказівок Вищого господарського суду України належним чином визначена природа спірного договору саме як договору про спільну діяльність, регламентація якого здійснюється, насамперед, нормами глави 77 Цивільного кодексу України, адже реєстрація спірного договору в податкових органах та фактичні дії сторін в його межах є несумісними із характером правовідносин, притаманних оренді - відплатність з боку Відповідача на користь Позивача за користування майном умовами спірного договору не запроваджена та фактично не здійснювалась у розумінні ст.283 Господарського кодексу України та ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України.

Втім, за висновком апеляційного суду, належність визначення господарським судом правової природи спірного договору хоча і зумовлює неспроможність доводів Позивача та Скаржника щодо припущення помилки та не спрямованості на реальне настання обумовлених договором правових наслідків, проте є недостатнім для відхилення доводів щодо невідповідності цього договору вимогам законодавства.

Так, здійснений Позивачем як Стороною 1 у відповідності до умов спірного договору внесок щодо майна та прав користування земельною ділянкою стосується об'єктів права комунальної власності приналежній територіальній громаді м. Красноармійська у розумінні ст.142 Конституції України, управління якими ст.143 Основного закону закріплене за територіальними громадами та утвореними ними органами місцевого самоврядування.

В свою чергу, наслідком укладання спірного договору за змістом п.п.5.1., 5.3. і 5.4. є набуття Відповідачем згідно ст.1135 Цивільного кодексу України повноважень щодо управління майном комунальної власності при здійсненні керівництва спільною діяльністю, а за змістом п.7.1. спірного договору - запровадження у відповідності до ч.1 ст.1134 Цивільного кодексу України режиму спільної часткової власності відносно такого комунального майна.

За висновком апеляційної інстанції запровадження внаслідок укладання спірного договору таких правових наслідків щодо майна територіальної громади охоплюється повноваженням з розпорядження таким майном як складової змісту права власності відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України, адже ст.ст.358, 362 цього Кодексу встановлюють певні обмеження власнику подальшого визначення долі майна - внеску до спільної діяльності, та здійснення своїх прав щодо нього.

Як було встановлено місцевим судом та випливає із статусу Позивача як комунального комерційного підприємства, передані ним у якості внеску будівлі і споруди, закріплені за ним на праві повного господарського відання, а земельна ділянка - на праві постійного користування. Отже, Позивач безпосередньо не є власником обумовленого спірним договором та фактично здійсненого майнового внеску, що за змістом ч.1 ст.1134 Цивільного кодексу України об'єктивно унеможливлює розповсюдження на таке майно режиму спільної часткової власності, а відтак - і невідповідність цій нормі п. 7.1. спірного договору.

Виходячи із змісту ч.1 ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання Позивача відносно майна, що становить його внесок до спільної діяльності за спірним договором, передбачає наявність обмежень правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Обмеження законодавством повноважень керівника Позивача на здійснення певних дій з майном підприємства безпосередньо випливає із змісту п.п.3.9. та 6.4. його Статуту і такі обмеження не можуть бути усунуті інтерпретацією змісту укладеного з керівником Позивача контракту від 05.011.2012р.

Як випливає із змісту ч.ч.3, 9 ст.78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних комерційних підприємств визначається відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. В свою чергу, ч.2 ст.75 Господарського кодексу України встановлені обмеження, які розповсюджуються і на Позивача, і полягають у забороні безоплатної передачі іншим особам приналежного майна, крім випадків, передбачених законом. При цьому, вказана норма не визначає сутності такої передачі - з відчуженням або без такого (тимчасово) та коло повноважень особи, якій таке передання здійснено (користування чи управління в межах спільної діяльності тощо).

Однак, як було зазначалося вище, положення п.п.3.1.1., 5.1., 5.3. і 5.4. спірного договору та здійснена на їх виконання фактична передача майна за відповідними актами, зумовило саме безоплатну передачу комунального майна Відповідачеві до 28.02.2037р., адже зобов'язання останнього щодо фінансування реконструкції за суттю правовідносин спільної діяльності згідно ст.ст.1130, 1132 Цивільного кодексу України не є формою та способом оплати на користь Позивача - такі витрати мають здійснюватися в інтересах спільної мети, а не конкретного учасника договору, як це притаманна для відплатних відносин.

Відтак, вказані положення спірного договору, що опосередковують його істотні умови у розумінні ч.2 ст.1131 Цивільного кодексу України, не відповідають приписам ч.2 ст.75 Господарського кодексу України, оскільки відповідні повноваження мають здійснюватися не комунальним підприємством, а відповідним органом місцевого самоврядування згідно ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як про це справедливо наголошує Скаржник і Прокурор.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зауважити і на неприпустимості передання права постійного користування земельною ділянкою у спільну часткову власність сторін за спірним договором, адже набуття внаслідок цього Відповідачем в порядку ст.ст.358, 361 Цивільного кодексу України права користування і розпорядження своєю часткою і в цьому об'єкті спільної часткової власності прямо суперечить ст.92 Земельного кодексу України щодо кола суб'єктів права постійного користування та ст.ст.12 і 95 цього Кодексу щодо співвідношення повноважень відносно земельної ділянки Позивача як землекористувача та органів місцевого самоврядування як суб'єктів, що здійснюють відповідне право власності.

Незастосування вищенаведених норм матеріального права місцевим судом призвів до неправильного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання спірного договору недійсним, адже порушення таких норм у світлі приписів ст.203 Цивільного кодексу України вказує і на суперечність змісту договору означеним вимогам законодавства, що діяло на момент його укладання, і на відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у Позивача на вчинення такого правочину, що у сукупності є достатньою підставою для визнання його недійсним в порядку ч.ч.1, 3 ст.215 цього Кодексу.

За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасування відповідно до п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України із прийняттям нового - про задоволення позовних вимог, що має наслідком згідно із ст.49 цього Кодексу новий перерозподіл судових витрат та стягнення з Відповідача на користь Позивача судового збору за подання апеляційної скарги на переглядуване рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м.Красноармійськ Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі №905/249/13-г задовольнити у повному обсягу.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі №905/249/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсягу позовні вимоги Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД», м.Красноармійськ Донецької області про визнання договору про спільну діяльність від 14.03.2012р. недійсним.

3. Визнати недійсним укладений між Комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД», м. Красноармійськ Донецької області договір про спільну діяльність від 14.03.2012р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД», м. Красноармійськ Донецької області (ідентифікаційний код 36976044) на користь Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», м. Красноармійськ Донецької області (ідентифікаційний код 02218984) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг у загальному розмірі 2294грн.

5. Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: Е.В. Сгара

О.А. Марченко

Вик. Куц Н.С.

Надруковано 8 прим.: 1 - до справи; 2 - Позивачу, 3 - Відповідачу; 4,5- третім особам;

6 - прокурору; 7 - ДАГС; 8 - ГСДО