Постанова № 38275962, 26.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 816/4801/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С. ,

за участю секретарів судового засідання - Крайник Т.О., Мурга С.С., Дудки О.А.,

представників позивача - Давиденка Д.Е., Дронової І.П., Мягкохліб А.І., Нечіпоренка В.П.,

представників відповідача - Павлюка І.О., Пищемки І.І., Горобець І.С., Семенка Б.М., Дзюби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/4801/13-а

за позовом Служби автомобільних доріг у Полтавській області

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року позивач - Служба автомобільних доріг у Полтавській області - звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 27 травня 2013 року №16-13-3-14/3623 щодо стягнення коштів за лісопродукцію в загальній сумі 7575531,91 грн. в повному обсязі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Полтавській області задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 27 травня 2013 року №16-13-3-14/3623 щодо стягнення коштів за лісопродукцію в загальній сумі 7575531,91 грн. в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Служба автомобільних доріг у Полтавській області, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області (ідентифікаційний код 25898491) зареєстрована, як юридична особа 25 травня 2000 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Видами діяльності Служби за КВЕД-2010 є: регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. ( т.1 а.с.10).

В період з 09 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Сороки К.М. від 02 квітня 2013 року на підставі направлення на проведення ревізії від 12 квітня 2013 року №377 посадовою особою Державної фінансової інспекції в Полтавській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Полтавській області в період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2013 року, за результатом якої складено акт №05-21/225 від 29 квітня 2013 року. (Т.1 а.с. 11-20)

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті ревізії, подав заперечення до акту №05-21/225 від 29 квітня 2013 року.

27.05.2013 року відповідач листом за вих. № 16-05-3-14/3620 направив висновок на заперечення Служби автомобільних доріг у Полтавській області. (Т.1 а.с. 22-33, 35-50)

На підставі виявлених ревізією порушень відносно позивача Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області пред'явлено вимогу №16-13-3-14/3623 від 27 травня 2013 року "Про усунення виявлених порушень", якою зобов'язано підконтрольну установу відобразити по даних бухгалтерського обліку Служби автомобільних доріг в Полтавській області дебіторську заборгованість за лісопродукцію та, відповідно, виставити суб'єктам підприємницької діяльності та ДП "Полтавський облавтодор" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" рахунки на оплату за отриману лісопродукцію на загальну суму 7575531,91 грн. ; стягнути кошти за лісопродукцію в загальній сумі 7575531,91 грн.; в подальшому дотримуватися вимог статей 19, 70 Лісового кодексу України в частині виключного права на заготівлю деревини, а також права власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації, вимог пункту 1 статті третьої, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV, пунктів 1.1, 1.2 Розділу 1 Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 01 жовтня 2010 року №298. (Т.1 а.с. 51-52)

Не погодившись з вимогою від 27 травня 2013 року №16-13-3-14/3623 "Про усунення виявлених порушень" позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваної вимоги, покладено на інспекцію. Між тим, відповідач не довів суду правомірність винесеної вимоги від 27 травня 2013 року №16-13-3-14/3623 "Про усунення виявлених порушень".

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю: здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04 2011 року №499/2011, Держфінінспекцію визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно - ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010.

Порядок проведення державною контрольно - ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України ( частина шоста статті 2 Закону України №2939-ХІІ).

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансового - господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб ( п.2 Порядку проведення інспектування).

За правилами пунктів 45, 46 зазначеного Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Таке правило відповідає положенням статті 10 Закону № 2939-ХІІ, пункт 7 якої закріплює право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

До ревізії Службою автомобільних доріг в Полтавській області (далі - Служба) надано акти на право постійного користування земельними ділянками, на яких знаходяться зелені насадження в смугах відводу автомобільних доріг, згідно вимог ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

Відповідно до ч.4 ст.17 Лісового кодексу України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, своє право користування лісами Служба автомобільних доріг в Полтавській області здійснює в порядку постійного користування лісами (далі - постійний лісокористувач).

З метою розробки та реалізації заходів з безпеки дорожнього руху Служба здійснює заходи санітарних вибіркових рубок лісових ресурсів, або здійснення рубки лісових ресурсів способом розчищення у зв'язку з капітальним ремонтом автомобільних доріг, в зв'язку з чим, відповідно до вимог статті 69 Лісового кодексу України, видає лісорубні квитки.

Відповідно до частини п'ятої статті 69 Лісового кодексу України спеціальний дозвіл видається також власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.

Умови і механізм видачі лісорубного квитка встановлені Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою КМУ від 23.05.2007 №761.

Постійні лісокористувачі подають до 5 числа місяця наступного за звітним кварталом, органам державної податкової служби перелік підприємств і громадян, яким в установленому порядку видано лісорубний квиток.

Правомірність видачі службою лісорубних квитків в актах перевірок Служби екологічною та податковою інспекціями під сумнів не ставилася. За результатами перевірки із зазначених питань відповідними уповноваженими органами порушень не виявлено.

Проведеною ревізією встановлено, що Службою не оприбутковано заготовлену деревину та не відображено доходи від її реалізації.

При видачі Службою лісорубних квитків заготівельникам, які проводили вибіркові санітарні рубки та рубки, пов'язані з розчищенням у зв'язку з капітальним ремонтом автомобільних шляхів, відповідні договори підряду в письмовій формі не укладалися, чим порушено, як на думку відповідача, вимоги ст. 208 Цивільного кодексу України

За змістом ч.8 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини проводиться, зокрема, постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.

З матеріалів справи убачається, що Службою автомобільних доріг в Полтавській області в 2011р.-2013р. заготівельникам лісової продукції видано, відповідно до журналу реєстрації виданих лісорубних квитків, 116 лісорубних квитки, чотири з яких анульовано відповідно до акту списання бланків лісорубних квитків від 06 червня 2011 року.

Лісорубні квитки видані на підставі актів обстеження, погоджених з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

Відповідно до умов, зазначених в лісорубних квитках, деревина складуванню не підлягає, вивіз - зі смуги відведення. Лісокористувач повинен забезпечити безпечні умови руху автотранспорту шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків. Умови зберігання деревини - відповідно до вимог, встановлених Санітарними правилами в лісах України одночасно із заготівлею без захаращення території порубковими рештками, вивезення деревини дозволяється одночасно із заготівлею.

За змістом пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України Служба, на правах постійного лісокористувача має виключне право на заготівлю деревини, а також право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.

Згідно ч.1 ст. 77 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. наказу Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007 року "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України "Про товарну біржу" та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб'єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини. Сторонами не заперечувалось, що позивач не приймав участі у аукціонах.

За змістом 1.5. Наказу №42 не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Отже, ціни для реалізації необробленої деревини формуються не нижче цін, що склалися на останньому аукціоні.

Пунктом 1.6. цього ж Наказу визначено, що аукціон - спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов, визначених цим Положенням; пропозиція з продажу необробленої деревини - документ, що надсилається біржі продавцем, у якому зазначаються кількість необробленої деревини, її якісні характеристики та мінімальна ціна.

Ціни на аукціоні формуються вільно; нікому з учасників аукціону переваги щодо розміру ціни не надаються. (п. 2.9.Наказу №42).

Згідно ст. 38 Лісового кодексу України вимоги нормативно-правових актів з ведення лісового господарства є обов'язковими до виконання всіма власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами.

З матеріалів справи убачається , що відповідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.11.2006 року №146, Державним підприємством "Полтавське лісове господарство" розроблені калькуляції на пиловник шпилькових порід ІІ сорту діаметром 20-24 см., які прийнято як еталон. Ціни на інші лісоматеріали визначено з урахуванням встановленого коефіцієнту співвідношення цін між сортиментами, у відповідності з їх якісною оцінкою ( вищі чи нижчі відносно еталона, який прийнято за одиницю).

Обрахунок вартості деревини та суми понесених витрат на заготівлю деревини проведено залученим до ревізії спеціалістом ДП "Полтавське лісове господарство" на підставі лісорубних квитків, актів обстеження стану насаджень в смугах відводу автодоріг, польових відомостей переліку дерев, відомостей матеріально-грошової оцінки лісосік та обрахована відповідно до Норм виробітку, часу та витрат палива на виконання лісозаготівельних робіт, затверджених Наказом Державного комітету лісового господарства України від 28.12.2007 №809 та погоджені з ЦК Профспілки працівників лісового господарства 25.12.2007 року.

Оцінка деревини та лісопродукції відповідачем проводилась на підставі прайс - листів відпускних цін на лісопродукцію, затверджених директором ДП " Полтавське лісове господарство" наказами "Про ціни на лісопродукцію, пиломатеріали та продукцію переробки" на відповідні періоди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок не оприбуткування Службою заготовленої суб'єктами господарювання продукції під час здійснення порубки дерев в смугах відводу автомобільних доріг та не відображення по даним бухгалтерського обліку доходів від її реалізації, порушено вимоги ст. 19 Лісового кодексу України стосовно права власності на заготовлену деревину та доходи від її реалізації, п.1 ст.3, п.1.ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, у зв'єязку з чим Службою автомобільних доріг в Полтавській області не отримано доходів в сумі 7255508,51 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної вимоги від 27 травня 2013 року №16-13-3-14/3623 "Про усунення виявлених порушень" діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача не порушені.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не вірно надав правову оцінку обставинам у справі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/4801/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С. Повний текст постанови виготовлений 31.03.2014 р.