Рішення № 38273133, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12748/13 07.04.14

За заявоюОСОБА_1про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. за нововиявленими обставинамиу справі №910/12748/13

за позовомОрганізації орендарів орендної фірми «Екста»доКиївської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаОСОБА_1провизнання недійсним рішення, визнання відсутнім права та припинення дійГоловуючий суддя Босий В.П.

Судді Літвінова М.Є.

Любченко М.О.

Представники сторін: від позивача:Самофалов В.В. від відповідача:не з'явився від третьої особи:ОСОБА_2ВСТАНОВИВ:

Організація орендарів орендної фірми «Екста» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення, визнання відсутнім права та припинення дій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р., позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1», визнано відсутнім право Київської міської ради на відчуження шляхом продажу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1», припинено дії Київської міської ради по відчуженню земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_1, та укладенню договору купівлі-продажу зі ОСОБА_1.

12.03.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд переглянути рішення у справі за нововиявленими обставинами, скасувати таке рішення та відмовити ОООФ «Екста» в задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.03.2014 р. заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 за нововиявленими обставинами передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Івченко А.М., Любченко М.О.

В той же час, 26.02.2014 р. та 11.03.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшли запити Київського апеляційного господарського суду з метою направлення матеріалів справи до Вищого господарського суду України разом з касаційною скаргою ОСОБА_1.

14.03.2014 р. матеріали справи №910/12748/13 скеровані до Київського апеляційного господарського суду з метою направлення їх до Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2014 р. відкладено вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі №910/12748/13 до повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.

24.03.2014 р. матеріали справи повернулися до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 за нововиявленими обставинами передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Літвінова М.Є., Любченко М.О. у зв'язку з перебуванням судді Івченко А.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, заяву призначено до розгляду на 07.04.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимог ухвали суду виконав, при вирішенні спору у справі покладався на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29178724.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, подану заяву підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від

26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.

Звертаючись до суду із даною заявою, третя особа як на нововиявлену обставину, вказує на те, що на момент прийняття рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 не було відомо про існування факту волевиявлення уповноваженого органу ОООФ «Екста» на передачу нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 3 333,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), до статутного фонду Акціонерного товариства закритого типу «Центр моди «Екста» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Центр моди «Екста»).

Позивач вказував, що оскільки покупцем за договором купівлі-продажу майна державного підприємства №КП-164 від 06.09.1993 р. виступила саме Організація орендарів орендної фірми «Екста», то вона і стала власником нерухомого майна, придбаного на підставі такого договору, а відтак саме до ОООФ «Екста» перейшло право на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Передумовою виникнення спору у даній справі є наявність правових підстав для отримання ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1» №491/9548 від 22.05.2013 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р., визнано недійсним рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1», визнано відсутнім право Київської міської ради на відчуження шляхом продажу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1», припинено дії Київської міської ради по відчуженню земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_1, та укладенню договору купівлі-продажу зі ОСОБА_1.

Як на підставу задоволення позовних вимог суд посилався на те, що право власності позивача на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 виникло з моменту підписання акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста» (21.09.1993 р.), а виходячи з вимог земельного законодавства, у позивача з моменту набуття права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 виникло і право на земельну ділянку, на якій воно розташовано.

В той же час судом встановлено, що у зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по АДРЕСА_1» №491/9548 від 22.05.2013 р. відбулася зміна власника земельної ділянки. При цьому, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивач як власник нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, в порушення вимог ст. 30 Земельного кодексу України, втратив право користування даною земельною ділянкою, що призвело до порушення його права.

Обґрунтовуючи набуття позивачем права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), суд посилався на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. у справі №910/4431/13, яким встановлено, що внесення нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до статутного фонду АТЗТ «Центр моди «Екста» (правонаступником якого є ЗАТ «Центр моди «Екста») могло бути здійснено виключно шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами ОООФ «Екста», докази чого на момент прийняття рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. були відсутні в матеріалах справи.

Із виписки з протоколу установчих зборів Акціонерного товариства «Центр моди «Екста» від 18.01.1994 р. вбачається, що працівники трудового колективу орендної фірми «Екста» (склад яких є тотожним складу учасників ОООФ «Екста») вирішили створити акціонерне товариство закритого типу «Центр моди «Екста», підписати установчий договір про його створення, затвердити статут такого товариства і статутний фонд в сумі 128 507 000,00 крб. з розподілом його на 4 283 акцій номінальною вартістю 30 000,00 крб. кожна.

Таким чином, зазначеним протоколом установчих зборів Акціонерного товариства «Центр моди «Екста» від 18.01.1994 р. підтверджується внесення трудовим колективом ОООФ «Екста» нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до статутного капіталу АТЗТ «Центр моди «Екста».

Отже, нововиявленою обставиною, є матеріально-правовий факт волевиявлення уповноваженого органу трудового колективу ОООФ «Екста» на внесення спірного нерухомого майна до статутного капіталу новоутвореної юридичної особи - АТЗТ «Центр моди «Екста».

При цьому, наведена обставина існувала і на момент розгляду даної справи, проте з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження викладених фактів як в матеріалах справи господарського суду міста Києва №910/4431/13, так і в матеріалах даної справи, суд виходив зі зворотного.

Дана обставина має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує висновки про відсутність рішення уповноваженого органу членів трудового колективу на внесення нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до статутного капіталу АТЗТ «Центр моди «Екста», що в свою чергу стало підставою для визнання за ОООФ «Екста» права власності на таке нерухоме майно, і як наслідок - на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене суд вважає, що обставини, наведені заявником в заяві про перегляд господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. є істотними, про їх існування заявник, суд та інші учасники судового розгляду не знали та не могли знати, а тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 - скасуванню.

Відповідно до ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

19.02.1992 р. колективом Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання «Мода» на загальних зборах прийнято рішення про створення Орендної фірми «Екста», оформлене протоколом № 30.

25.02.1992 р. між Фондом державного майна України і колективом Орендної фірми «Екста» було укладено договір оренди № 734, відповідно до п. 1.1 якого у відповідності з основами законодавства і приймаючи до уваги рішення трудового колективу про створення орендного підприємства, Фонд державного майна України передає, а Орендна фірма «Екста» приймає в оренду будівлі, споруди та устаткування початковою вартістю 1377 тис. крб., залишковою вартістю 1125 тис. крб., а також нормовані оборотні кошти у складі та за станом на 01.01.1992 р. на період з 01.01.1992 р. по 31.12.1996 р.

Із матеріалів справи вбачається, що членами трудового колективу Орендної фірми «Екста» було прийнято рішення про створення організації орендарів, а 02.10.1992 р. розпорядженням №324 Державної адміністрації в Старокиївському районі міста Києва було здійснено державну реєстрацію ОООФ «Екста» (свідоцтво №816, державний реєстраційний номер №1369-ОА/0097), до складу учасників якої увійшли всі члени трудового колективу Орендної фірми «Екста».

Тобто, всі працівники трудового колективу Орендної фірми «Екста», які вподальшому стали членами ОООФ «Екста», є одними і тими ж фізичними особами.

06.09.1993 р. між Фондом державного майна України (продавець) та ОООФ «Екста» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна державного підприємства №КП-164, згідно з п. 1 якого продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Договору оренди.

Вказане нерухоме майно було передано покупцю за актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Орендної фірми «Екста» від 21.09.1993 р.

Випискою з протоколу установчих зборів Акціонерного товариства «Центр моди «Екста» від 18.01.1994 р. підтверджується, що працівники трудового колективу орендної фірми «Екста» вирішили створити акціонерне товариство закритого типу «Центр моди «Екста», підписати установчий договір про його створення, затвердити статут такого товариства і статутний фонд в сумі 128 507 000,00 крб. з розподілом його на 4 283 акцій номінальною вартістю 30 000,00 крб. кожна.

Як було встановлено судом, склад працівників трудового колективу Орендної фірми «Екста» та учасників ОООФ «Екста» був тотожним, а тому прийняття відповідного рішення від 18.01.1994 р. свідчить про надання покупцем за договором купівлі-продажу №КП-164 від 06.09.1993 р. (ОООФ «Екста») згоди на внесення спірного нерухомого майна до статутного капіталу АТЗТ «Центр моди «Екста», що в розумінні приписів ст. 128 Цивільного кодексу УРСР є достатньою підставою для набуття АТЗТ «Центр моди «Екста» права власності на таке нерухоме майно.

З огляду на викладене, внаслідок прийняття рішення уповноваженим органом трудового колективу ОООФ «Екста» про передання спірного нерухомого майна до статутного капіталу АТЗТ «Центр моди «Екста», право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було правомірно набуте АТЗТ «Центр моди «Екста» (після зміни найменування - ЗАТ «Центр моди «Екста»).

За змістом частин 1 та 4 статті 30 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Тобто, з моменту набуття ЗАТ «Центр моди «Екста» права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до нього на підставі ст. 30 Земельного кодексу України перейшло право на земельну ділянку, на якій воно розташовано.

Із матеріалів справи вбачається, що протягом 2000 - 2011 років спірне нерухоме майно передавалося до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-ОІ», а в подальшому було відчужене юридичним особам (ТОВ «Лео», ТОВ «Азалія-п», ТОВ «Азалія-р», ТОВ «Олта-ТО») та ОСОБА_8, який подарував таке майно ОСОБА_1.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради №491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) на АДРЕСА_1» вирішено продати громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 8 000 000 000:76:073:0007) площею 0,0780 га за 4 545 707,00 грн. для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) на АДРЕСА_1, а також затверджено умови такого продажу.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає, що рішення Київської міської ради №491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) на АДРЕСА_1» є правомірним та таким, що прийняте згідно з приписами чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОООФ «Екста» про визнання недійсним рішення Київської міської ради №491/9548 від 22.05.2013 р. з огляду на недоведеність позивачем невідповідності такого рішення нормам чинного законодавства України, а також факту порушення таким рішенням його прав та законних інтересів.

Крім того, оскільки вимоги позивача про визнання відсутнім права відповідача на відчуження шляхом продажу спірної земельної ділянки комунальної власності та припинення дій по її відчуженню та укладенню договору купівлі-продажу, є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Київської міської ради №491/9548 від 22.05.2013 р., то відмова в позові в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради №491/9548 від 22.05.2013 р. виключає можливість задоволення позову в частині вимог про визнання відсутнім права позивача та припинення дій.

З урахуванням викладеного, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Судові витрати за подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 за нововиявленими обставинами згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. у справі №910/12748/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В задоволенні позову Організації орендарів орендної фірми «Екста» відмовити повністю.

5. Стягнути з Організації орендарів орендної фірми «Екста» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, ідентифікаційний код 36149152) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді М.Є. Літвінова

М.О. Любченко