Постанова № 38272240, 15.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пирогова Л.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року справа № 242/358/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Донецьку апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради та ОСОБА_2 на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року у справі № 242/358/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом про скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради в частині призначення ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до 3 років працюючим жінкам з 04.08.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 130 грн., зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради призначити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до 3 років працюючим жінкам з 04.08.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради здійснювати виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за її дитиною, ОСОБА_3, до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік з 04.08.2013 року до дати досягнення її донькою трирічного віку.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Скасувано рішення Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області в частині призначення ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 04.08.2013 року по 13.03.2014 року відповідно положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права. Позивач також подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач є матір'ю ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року.

На підставі рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 15.07.2013 р., ОСОБА_2 призначено з 29.04.2013 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 як застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивачу з огляду на наступне.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Як правильно зазначив суд першої інстанції новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХІІ), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років..

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зазначений кінцевий термін нарахування та виплати щомісячної допомоги, оскільки щомісячна допомога є періодичним платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена у часі, а припиняється з досягненням дитиною 3-х років.

Так, у справі № 237/3335/13-а висловлена правова позиція Верховним судом в постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 в №21-53а13, які згідно ст. 244-2 КАСУ є обов'язковими для інших судів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року у справі № 242/358/14-а - змінити.

У абзаці третьому резолютивної частини постанови Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року у справі № 242/358/14-а вислів «по 13.03.2014 року» замінити «до досягнення дитиною трирічного віку».

В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 березня 2014 року у справі № 242/358/14-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак