Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року справа №812/832/14
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів: Гімона М.М., Гайдара А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 р. у справі № 812/832/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 2052,40 грн,-
ВСТАНОВИЛА:
08 лютого 2014 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 2052,40 грн., зазначивши, що 18.01.2011 управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку було призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З заявою про призначення пенсії звертався опікун (піклувальник) над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, Легостаєва Олена Валер'янівна, яка є директором Сєвєродонецької обласної загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів. З 01.09.2012 року по 17.01.2013 року ОСОБА_2 навчався у Сєвєродонецькому професійному будівельному ліцею, тому цей навчальний заклад став піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_2
Зазначає, що відповідач, в порушення п. 3 ст. 69 Цивільного кодексу України, як законний представник отримувача пенсії ОСОБА_2, несвоєчасно проінформував територіальні органи Пенсійного фонду про всі зміни, які можуть вплинути на пенсійне забезпечення особи над якою він є піклувальником, а саме про відрахування ОСОБА_2 з 17.01.2013 з навчання, у зв'язку з усиновленням його громадянами США.
Позивач зазначив, що виїзд ОСОБА_2 на постійне проживання за кордон був підставою для припинення виплат пенсії, що передбачено ст. 92 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та ст. 51 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Внаслідок несвоєчасного надання інформації Сєвєродонецьким професійним будівельним ліцеєм, на думку позивача, мала місце безпідставна виплата пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 в період часу з 01.02.2013 року по 31.08.2013 року на загальну суму 2052,40 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача надмірно сплачені коштів в сумі 2052,40 грн. на свою користь.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 р. у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Сєвєродонецького професійного будівельного ліцею про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 2052,40 грн. відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно частини 2 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV), Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 згаданого Закону використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Частина перша статті 50 Закону № 1058-IV встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, посилаючись на статтю 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її, просив стягнути з відповідача на свою користь переплату пенсії у розмірі 2052,40 гривень.
Отже, зазначеною нормою передбачена матеріальна відповідальність підприємств та організацій за шкоду, заподіяну громадянам або державі.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу переплати суми пенсії ОСОБА_2 в сумі 2052,40 гривень внаслідок несвоєчасного надання інформації Сєвєродонецьким професійним будівельним ліцеєм.
Таким чином, позивач відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вправі звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, а не з позовом про стягнення суми переплати пенсії.
Хоча у пункті 16.2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" було роз'яснено, що право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
Але, постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 № 2, пункти 16.2 і 24 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" було виключено.
Відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка на думку позивача зобов'язана була своєчасно надати інформацію щодо усиновлення ОСОБА_2 та його виїзду в США.
Отже, спірні відносини не мають ознаки публічно-правових, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження у даній справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 18.06.2013 у справі № 21-124а/13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми переплаченої пенсії, яка є обов'язковою для застосування відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі частини 2 статті 157 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що виходячи з вищезазначених норм законодавства та обставин справи, розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст.ст.157,203,205,206, КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 р. у справі № 812/832/14 - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 р. у справі № 812/832/14 - скасувати, провадження по справі закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.І. Старосуд
М.М.Гімон
А.В. Гайдар
Судове рішення № 38272224, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/832/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: