Постанова № 38268905, 15.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15 квітня 2014 року Справа № 2а-927/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва

Миколаївської обл. Державної податкової служби,

вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до

ТОВ "Альянс-С", вул. Рюміна, 15/2, м. Миколаїв, 54029

про

стягнення заборгованості в сумі 12397,14 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 12397,14 грн.

14.03.2014 р. позивач зменшив свої вимоги і просить стягнути з відповідача 4211,49 грн. податкового боргу з податку на прибуток (а. с. 113).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податкового зобов’язання в декларації за 3 квартали 2011 р.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких вказав на повну сплату зобов’язань, визначених у деклараціях (а. с. 88-89).

У судове засідання прибув представник позивача, відповідач в судове засідання не прибув, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

На виконання вимог Податкового кодексу України 08.11.2011 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2011 р., в якій самостійно відображене податкове зобов’язання в сумі 3807,00 грн. (а. с. 22-23).

В установлені законодавством строки відповідач заборгованість сплатив, про що свідчить банківська виписка з рахунку (а. с. 91).

Позивач надав суду картку особового рахунку відповідача, з якої вбачається, що сплачені ним кошти зараховані на погашення заборгованості, яка виникла раніше, що відповідає приписам п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

За несплату податкового зобов’язання позивачем нарахована пеня в розмірі 404,49 грн.

Позивачем виставлено податкові вимоги від 29.09.2010 р. № 1/581 на суму 189725,31 грн. і від 25.11.2010 р. № 2/699 на суму 188213,33 грн., які відповідачем не оскаржені (а. с. 9, 11).

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Станом на 05.03.2014 р. загальний борг відповідача становить 4211,49 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 114).

Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 95.3. ст. 95 ПК України визначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг із зарахуванням до бюджету. На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-С" (вул. Рюміна, 15/2, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 35357098) на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781) податковий борг у сумі 4211,49 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз