Рішення № 38266467, 17.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/635/14 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 432 815,96 грн., судового збору у сумі 3 219,00 грн.

В позові зазначало, що 28.05.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. Згідно з вищевказаним договором, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до Боржника за Кредитним договором № CM-SME-202/206/2008.

15.04.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник -ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № CM-SME-202/206/2008, згідно якого, банк надав відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 100 000 доларів США з кінцевим строком виплати до 14.04.2023 року.

Однак, відповідачем умови кредитного договору не виконувались, а тому, станом на 15.05.2012 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 4 432 815,96 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом -779 653,68 грн.; суми заборгованості по відсотках - 64 127,50 грн.; суми пені - 3 436 324,50 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_3 на їх користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 432 815,96 грн., судовий збір у сумі 3 219,00 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитом не підтверджений фактичними даними, які б свідчили про правильність визначення суми боргу. Крім того, не надано доказів про отримання ОСОБА_3 від клієнта або фактора письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові з визначеною грошовою вимогою та зазначенням фактору, якому має бути здійснений платіж. Також, суд послався на той факт, що наразі йде процедура банкрутства ПП ОСОБА_3 і позивач визнаний в ній як кредитор, а тому задоволення позову може призвести до подвійного стягнення за одним і тим же зобов»язанням.

Колегія суддів вважає, що покладений в основу рішення висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № CM-SME-202/206/2008 на суму 100 000,00 доларів США строком до 14.04.2023 року.

Згідно із кредитним договором банк надав відповідачу кредит в сумі 100 000 доларів США.

Відповідно до умов договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням.

Згідно з п.1.9.1 незважаючи на інші положення цього договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, визначені кредитним договором, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість.

10.12.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким Банк відступив, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги до боржника Банку - ОСОБА_3 Згідно додатку №1 до цього договору (витяг) заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 10.12.2010р., тобто, на момент відступлення права вимоги складала 105 567,35 дол. США, з них - 97 542,06 дол. США - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 8 025,29 дол. США - нараховані проценти (а.с. 26-28).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається.

Ч.1 ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було надано усі документи, які свідчать про наявність кредитних відносин ОСОБА_3 із ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме кредитний договір від 15.04.2008р., додатковий договір №1 до кредитного договору від 19.05.2009р., додатковий договір №2 до кредитного договору від 21.12.2009р., договір купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» 10.12.2010 року, додатки 1 та 2 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року, розрахунок заборгованості станом на 15.05.2012р.

Не ґрунтуються на доказах висновки суду і про порушення позивачем вимог ст. 1082 ЦК.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2012р. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на адресу ОСОБА_3 рекомендованим цінним листом направлялась досудова вимога, в якій містилося повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, з визначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, та з зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж (а.с.19).

Колегія суддів вважає, що відсутність даних про отримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, колегія суддів вважає, що з нього підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором, яка станом на 15.05.2012р. складає: 97 542,06 дол. США (в перерахунку на національну валюту складає 779 653,68 грн.) - сума заборгованості за тілом кредиту; 8 023,46 дол. США (64 127,50 грн.) - сума заборгованості за процентами; 3 436 324,50 грн. - пеня, нарахована на суми заборгованості в розмірі 1% на кожний день прострочення сплати кредиту. Загальна сума заборгованості складає 4 432,815,96 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 219,00 грн.

Висновки суду щодо визнання позивача кредитором у справі про банкрутства ФОП ОСОБА_3, в зв»язку з чим немає підстав для задоволення вимог позивача у цивільному провадженні, є необґрунтованими. Так, на теперішній час немає жодного рішення про задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, яке б було винесено внаслідок завершення ліквідаційної процедури про банкрутства ФОП ОСОБА_3 Більш того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.2013р. було продовжено строк ліквідаційної процедури про банкрутство ФОП ОСОБА_3 до 16.02.2014р. В зазначеній ухвалі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутнє в якості кредитора (а.с. 93).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки районного суду є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303,304,307, 309, 313, 314, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, п/р №26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором №CM-SME-202/206/2008 від 15.04.2008 року у розмірі 4 432 815,96 грн. (чотири мільйони чотириста тридцять дві тисячі вісімсот п»ятнадцять грн. 96 коп.), що складається з заборгованості за тілом кредиту - 779 653,68 грн., заборгованості за відсотками - 64 127,50 грн., заборгованості за пенею - 3 436 324,50 грн., а також судовий збір в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: