Рішення № 38265642, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 922/5078/13 01.04.14

За позовомПриватного підприємства «Південний Пост»До Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»Простягнення 158 573, 56 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Супрун Т.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 158 573, 56 грн.

Відповідач в своїх запереченнях проти позовної заяви про стягнення страхового відшкодування просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06-000551-68, відповідного до якого об'єктом страхування є транспортний засіб (надалі т/з) «БМВ Х52 д.н. АХ8000СО (надалі застрахований т/з).

Добровільне страхування наземного транспорту здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 26 січня 2007 року за № 016414 (надалі - Правила страхування) та умов Договору страхування.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Також, враховуючи положення ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України, а саме те, що сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору; договір є обов'язковим для виконання; кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вказівок договору, в даному випадку - Договору страхування.

Своїм підписом в Договорі страхування Позивач погоджується з тим, що він ознайомлений і згодний з умовами страхування, зазначеними в Договорі страхування та правилах страхування.

Відповідно заяви про подію, що може бути визнана страховою (надалі повідомлення) від 26.04.2013р., Позивач звернувся до Відповідача та повідомив про подію, що може бути визнана страховою.

У даній заяві, Позивач вказував, що від 05.04.2013 р о 23-30 год., керуючи застрахованим т/з по провулку Золотому, 4 в м. Харкова не впорався з керуванням та допустив наїзд на стінку дорожнього знаку.

Відповідно до п. 8.3.10 Договору страхування, передбачено, що Страхувальник зобов'язаний повідомити Страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку в строк, передбачений умовами Договору і виконувати обов'язки, передбачені в п. 9.1. Розділу 9 Договору страхування.

Згідно п. 9.1.5. р. 9 Договору страхування визначено, що у разі настання події, Страхувальник зобов'язаний: повідомити Страховика за номером телефона 0 800 502513 про настання події безпосередньо з місця події. Якщо страхувальник або його довірена особа не могли зробити цього за станом здоров'я, вони повинні надати докази відсутності такої можливості і повідомити Страховика відразу, як тільки це стане можливим.

У відповідності з п.9.1.7., після настання страхового випадку не пізніше З (трьох) робочих днів заявити Страховику, шляхом надання письмового повідомлення про настання страхового випадку за формою встановленою Страховиком із зазначенням місця, часу настання та опису обставин настання страхового випадку та надати можливість Страховику або представнику Страховика провести огляд пошкодженого т/з. Перевищення зазначеного терміну є припустимим у випадку коли Страхувальник (Водій) не мали об 'єктивної можливості своєчасно надати письмове повідомлення, що повинно бути підтверджено документально.

Отже, з моменту ДТП від 05.04.2013 р. та повідомленням про настання події сплив двадцять один день, що свідчить про порушення умов п. 9.1.7. Договору страхування.

Так, для обґрунтування причин пропущення строку повідомлення Відповідача про страховий випадок, встановленого Договором страхування, Позивачем до повідомлення було долучено заяву у якій він зазначає, що повідомити Відповідача про факт настання події у встановлені Договором страхування строки не мав змоги з причин отримання тілесних пошкоджень під час ДТП та знаходження на лікуванні до 26.04.2013.

На підтвердження своїх слів, Позивач надав копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1503 у якій міститься, що Позивач поступив до Мереф'янської центральної районної лікарні від 15.04.2013 р. та перебував на стаціонарному лікуванні до 26.04.2013 р.

Відповідно до п. 8.4.5. Розділу 8 Договору, Страховик має право самостійно провести розслідування обставин події, що має ознаки страхового випадку, робити запити про відомості, пов'язані із цією подією до правоохоронних органів, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Пунктом 8.4.7. Договору передбачено, що Страховик має право відстрочити прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування в разі сумніву Страховика в обґрунтованості законності вимог про здійснення страхового відшкодування, до отримання підтвердження причин обставин та наслідків настання страхового випадку компетентними органами.

Керуючись вищезазначеними пунктами Договору страхування, Відповідач для з'ясування обставин настання ДТП та об'єктивних причин несвоєчасного повідомлення Позивачем про факт настання події, направив відповідні запити у органу ДАЇ та медичні заклади.

Судом встановлено, що виходячи з отриманих на запити відповідей, факт отримання Позивачем тілесних ушкоджень в результаті ДТП від 05.04.2013 р. документально не підтверджений.

Крім того, суду не надано жодних документальних підтверджень факту отримання водієм тілесних ушкоджень в результаті вищевказаного ДТП та подальшого надання медичної допомоги в період часу з 05.04.2013 по 15.04.2013, що позбавили би Позивача об'єктивної можливості своєчасно, а саме не пізніше 3 (трьох) робочих днів надати письмове повідомлення про настання страхового випадку за формою, встановленою Відповідачем.

Також в примітках Довідки Харківського міського управління Відділу Державтоінспекції зазначено, що медична допомога під час ДТП Позивачу не надавалась.

Виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколів про адміністративне порушення, письмових пояснень свідків, у яких, також ніде не зафіксовано, що Позивач отримав тілесні ушкодження та йому необхідно була термінова медична допомога.

Відповідно до п. 12.1.5 договору страхування та пункту 5 ч. 1 статті 26 Закону України «Про страхування» несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин є підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку.

Відповідно до Листа «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011р. Верховний суд України надає роз'яснення, що на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати».

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Тобто, Відповідач та Позивач мають належно виконувати взяті на себе зобов'язання та дотримуватись умов страхування. Відповідач, взявши на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Позивачу, розраховує, що і Позивач зі свого боку також належно виконуватиме покладені на нього обов'язки, передбачені умовами Договору страхування.

Таким чином, Відповідачем правомірно було прийнято рішення про відмову Позивачу у виплаті страхового відшкодування за заявленим випадком, та листами вих. №703 від 26.07.2013р. та № 882 від 03.10.2013р. було направлено обґрунтоване пояснення про причини відмови Позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані доданими до позову документами та поясненнями Відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову відмовити повністю

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко