Рішення № 38265641, 27.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25674/13 27.03.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія медіації та системних рішень»Пророзірвання договору та стягнення 144 319, 00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за період з 12.11.2013р. по 27.12.2013р. в розмірі 48 106 грн. та упущену вигоду за період з 12.08.2013р. по 11.11.2013р. в розмірі 96 213 грн., а всього 144 319, 00 грн., також просить виселити Відповідача з приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та розірвання договору оренди нерухомого майна №1 від 12.08.2013р.

Позивач, 26.02.2014р. через відділ діловодства, надав суду уточнену позовну заяву, в якій вказав, що відповідач повернув приміщення, в зв'язку з чим позивач підтримує тільки вимогу про стягнення орендної плати з Відповідача та упущену вигоду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збильшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 12.11.2013р. по 08.01.2014р. в розмірі 72 320,00 грн. та упущену вигоду за період з 12.08.2013р. по 11.11.2013р. в розмірі 108 480,00 грн., а всього 180 800, 00 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалами суду від 04.02.2014р. , від 13.02.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія медіації та системних рішень»: 04086, м. Київ, пров. Лютневий, б.3.

Водночас, ухвала суду від 13.02.2014р. направлені на адресу відповідача: 04086, м. Київ, пров. Лютневий, б.3.

Також, ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.12.2013р. була надіслана за повідомленою суду поштовою адресою, а саме: АДРЕСА_2.

Дані ухвала суду були повернуті суду поштою з зазначенням: „за закінченням терміну зберігання " .

Тому повернення ухвал господарського суду від 30.12.2013р., від 13.03.2014р. з зазначенням: „за закінченням терміну зберігання ", з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2013 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір №1 оренди нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 260 кв. м.

Відповідно до п. 2.4. Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання вносити визначену Договором орендну плату своєчасно та у повному обсязі, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно до 15 числа поточного місяця на рахунок Позивача, згідно виставлених рахунків.

Згідно п. 2.2. Договору, Відповідач за кожен місяць першого року користування приміщенням зобов'язаний сплачувати Позивачу орендну плату в розмірі 4 000, 00 доларів США за курсом НБУ на момент виставлення рахунку по сплаті за користування орендованим приміщенням.

За твердженням Позивача, Відповідачем жодного разу не було перераховано орендну плату за користування приміщення відповідно до Договору оренди.

За розрахунком Позивача, станом на 25.02.2014р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором становить 8 000, 00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.02.2014р. дорівнює 72 320, 00 грн.

Також Позивач стверджує, що в результаті невиконання Відповідачем своїх господарських зобов'язань Позивачем була упущена вигода, яку Позивач мав отримати за оренду приміщення.

За розрахунком Позивача упущена вигода за період з 12.08.2013р. по 11.11.2013р. складає 108 480,00 грн.,

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 72 320, 00 грн. за оренду приміщення такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №1 оренди нерухомого майна від 12.08.2013р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 12 листопада 2013р. по 08 січня 2014р. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4. - орендна плата за користування приміщенням сплачується Відповідачем щомісячно до 15 числа поточного місяця на рахунок Позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2.4. Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Позивача.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з 12 листопада 2013р. по 08 січня 2014р. склала 72 320, 00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за Договором у сумі 72 320, 00 грн. за пері-од з 12 листопада 2013р. по 08 січня 2014р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми упущеної вигоди в розмірі 108 480,00грн. за період з 12 серпня 2013 по 11 листопада 2013р. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Позивачем, нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи, тому наданий суду розрахунок до уваги не прийнятий. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором.

Твердження Позивача, про те, що в результаті невиконання Відповідачем своїх господарських зобов'язань Позивачем була упущена вигода, яку Позивач мав отримати за оренду приміщення з 12.08.2013р. по 11.11.2013р. не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, який підтверджує неотриманий Позивачем прибуток (упущену вигоду), оскільки вимоги Позивача ґрунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати прибуток в сумі 12 000, 00 доларів США з інших Орендарів.

Судом також враховано, що Позивачем при визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) не вжиті заходи для їх одержання (ст.623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення 72 320, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, вимога Позивача про стягнення з Відповідача упущеної вигоди не задовольняються судом, з підстав вище наведених.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія медіації та системних рішень» (юридична адреса: 04086, м. Київ, провулок Лютневий, буд. 3; Код: 38670494) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03037, АДРЕСА_1; Код: НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі в розмірі 72 320, 00 грн. (сімдесят дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн.40коп.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко