Постанова № 38264558 від 25.03.2014 , Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року (12 год. 00 хв.)Справа № 808/9054/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача 1 - Проценко Ю.В.,

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

до відповідачів: Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів та стягнення з державного бюджету України надмірно сплаченої за митними деклараціями суми податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 або позивач) звернувся із адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач-1) та Головного управління державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000556/1 від 05.07.2013, № 112050000/2013/000566/1 від 09.07.2013, № 112050000/2013/000590/1 від 17.07.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 07.08.2013, № 112050000/2013/000667/1 від 15.08.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 02.10.2013, № 112050000/2013/000856/2 від 23.10.2013, № 112050000/2013/000906/2 від 05.11.2013;

- стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) надмірно сплачений за митними деклараціями №112050000/2013/028040 від 23.10.2013, № 112050000/2013/029452 від 05.11.2013, №112050000/2013/018803 від 19.07.2013, №112050000/2013/021166 від 15.08.2013, №112050000/2013/025986 від 02.10.2013, №112050000/2013/017458 від 05.07.2013, №112050000/2013/017770 від 10.07.2013 та №112050000/2013/020511 від 07.08.2013 податок на додану вартість на загальну суму 483848 грн. 24 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що відмова у прийнятті заявленої митної вартості не була обґрунтована у відповідності до вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України). Вказує, що 03.07.2013, 09.07.2013, 16.07.2013, 06.08.2013, 14.08.2013, 01.10.2013, 22.10.2013 та 04.11.2013 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем були подані для митного оформлення митні декларації на товар - арахіс сирий у ядрах, сорт Java, фракцій 50/60 та 60/70, врожаю 2013 року, митна вартість якого була визначена за ціною господарських операцій. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, які, як вважає підприємець, не мають практичного значення, оскільки стосуються формальних недоліків документів. Зазначає, що посилання в якості розбіжностей на нічим не підтверджене припущення про різні умови поставок, про обов'язок надати документи, які не є обов'язковими при митному оформленні тощо по-перше, не має впливу на обрахунок числового значення складових митної вартості, який підтверджений усіма іншими документами в сукупності; по-друге, є перевищенням службових повноважень, по-третє, прямо заборонено в силу приписів статті 62 Конституції України. Вказує, що підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості в рішеннях зазначена наявна у митного органу інформація щодо митної вартості подібних товарів на іншому рівні ціни, разом з тим, така підстава для відмови в митному оформлені відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених частиною шостою статті 54 МК України. Стверджує, що в межах строку дії гарантійних зобов'язань, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України підприємцем були надані всі додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом (за ціною угоди). Тому, підприємець вважає, що відмовляючи у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний підхід, без аналізу поданих документів. В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення надмірно сплачених грошових зобов'язань з ПДВ позивач посилається на положення підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, пункту 43.5 статті 43 та пункту 206.1 статті 206 ПК України і зазначає, що правовим наслідком скасування спірних рішень про коригування митної вартості товару є повернення позивачу різниці між сумою митних платежів (ПДВ), визначеної. декларантом та сумою митних платежів, яка визначена митним органом у рішеннях.

Відповідно до клопотання, наданого 25.03.2014 через канцелярію до суду (вх. № 11492) представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених вище, просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі.

Відповідач-1 позов не визнав, у письмових запереченнях від 20.01.2014 вих. № 39/08-01-10-05 зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 МК України, орган Міндоходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту були пред'явлені письмові вимоги щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги частини другої статті 2 статті 59 МК України використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. Щодо стягнення грошових коштів Запорізька митниця, з посиланням на постанову Верховного Суду України від 17.12.2013, зазначає, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відноситься до виключної компетенції митних органів. Тому, суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надміру сплачену з такої суми вартість податку на додану вартість, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості. Натомість зазначає, що підстав для повернення грошових коштів не має, оскільки Запорізька митниця не відмовляла підприємцю в поверненні грошових коштів. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав заперечення. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 08.01.2014 до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 108), в яких Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника та врахувати при розгляді справи надані пояснення. Зокрема, відповідач-2 в поясненнях звертає увагу суду на те, що порядок повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 передбачає, що повернення митних платежів з бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновку митного органу. Оскільки відповідний висновок щодо повернення ФОП ОСОБА_2 надмірно сплаченого податку на додану вартість на суму 483848,24 грн. на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області не надходив, то і підстави для перерахування коштів відсутні. Також зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету платежів, при цьому до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження зарахування коштів до Державного бюджету.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності в судовому засіданні позивача та відповідача 2, якими надані письмові пояснення по суті спору, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 та 128 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

У 2012 та 2013 роках позивачем були укладені контракти з індійськими компаніями на поставку товару - арахіс сирий у ядрах, сорт Java, фракцій 50/60 та 60/70, врожаю 2013 року.

22.10.2013 між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED (Індія, продавець), був укладений зовнішньоекономічний контракт № 15, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: арахіс сирий в ядрах розміром 60/70 сорту Java, врожаю 2013 року, в кількості 76 тон (нетто) за ціною 1235 доларів США за тону та арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Java, врожаю 2013 року, в кількості 38 тон за ціною 1265 доларів США за тону на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікацією складає 141930 доларів США на умовах 100% документарного інкасо.

22 жовтня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація (далі - МД) № 112050000/2013/027859 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 60/70, вагою 76 тон за ціною 1235 доларів США».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 19.10.13 №: 153990 та 153991; 3) коносамент від 12.09.13 №HLCUMU1130901660; 4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжне доручення № 028 від 01.10.13; 5) інвойс від 07.09.13 № RSIPL/046/13-14; 6) пакувальний лист б/н від 07.09.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 22.10.12 № 15 та специфікація №6 від 16.08.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 17.09.13 № 52РС163156; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 10.09.13 № 19468; 11) сертифікат якості від 23.09.13 № TUV (І)/3311/13-14/0091300963; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 16.10.13 № 490; 13) експортна декларація країни відправлення від 07.09.13 № 7375166; 14) заява імпортера від 21.10.13 № 96 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, 22.10.13 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

23.10.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації станом на 07.10.13; 2) прайс-лист виробника товару за серпень 2013; 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 17.10.13 № 250; 4) митну декларацію країни відправлення від 07.09.13 № 7375166, завірену печаткою продавця; 5) страховий поліс № 37713 від 08.09.13; 6) фумігаційний сертифікат від 13.09.13 № CF/VRL/049/2013-14; 7) сертифікат відсутності ГМО від 10.09.13 №972.

Незважаючи на подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач-1 23.10.2013 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000856/2, яким визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом, із розрахунку 1,79 доларів США за 1 кг. Джерелом коригування митної вартості товару за шостим (резервним) методом митний орган визначив митну декларацію №500060001/2013/46210 від 18.10.2013.

Окрім того, своє рішення про коригування митної вартості товару відповідач-1 обґрунтував тим, що під час розгляду додатково наданих документів були встановлено наступне: в експортній декларації країни відправлення № 7375166 від 07.09.2013 зазначено умови поставки FOB, а дана поставка здійснюється на умовах CIF; звіт № 250 про незалежну експертизу не містить даних про рівень цін на світовому ринку на зазначений товар, та посилань на джерела інформації; в наданому прайс - листі № б/н датованому серпнем 2013 року заголовки граф не відповідають їх змісту. Відповідач-1 також зазначив у рішенні, що декларант відмовився від надання будь-яких інших документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем-1 митною вартістю товару позивач, на підставі частини сьомої статті 55 МК України, скористався правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за митною декларацією №112050000/2013/028040 від 23.10.2013, за ціною товару, визначеною митним органом.

04 листопада 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація (далі - МД) № №112050000/2013/029365 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 50/60, вагою 38 тон за ціною 1265 доларів США».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 01.11.13 № 153986; 3) коносамент від 05.10.13 №MSCU13499622; 4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжне доручення № 031 від 23.10.13; 5) інвойс від 27.09.13 № RSIPL/060/13-14; 6) пакувальний лист б/н від 27.09.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 22.10.12 № 15 та специфікація № 6 від 16.08.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 05.10.13 № 52РС164255; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 08.10.13 № 21349; 11) сертифікат якості від 07.10.13 № TUV (І)/3765/13-14/0101300702; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 25.10.13 № 504; 13) експортна декларація країни відправлення від 28.09.13 № 7715467; 14) заява імпортера від 28.10.13 № 101 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, 05.11.2013 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

23.10.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації №100 станом на 28.10.13; 2) прайс-лист виробника товару за серпень 2013 року; 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 17.10.13 № 250; 4) митну декларацію країни відправлення від 28.09.13 № 7715467, завірену печаткою продавця; 5) страховий поліс № 37720 від 30.09.13; 6) фумігаційний сертифікат від 03.10.13 № CF/VRL/060/2013-14; 7) сертифікат відсутності ГМО від 07.10.13 №1044.

Незважаючи на подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач-1 05.11.2013 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000906/2, яким визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом, із розрахунку 1,79 доларів США за 1 кг. Джерелом коригування митної вартості товару за шостим (резервним) методом митний орган визначив митну декларацію №500060001/2013/46210 від 18.10.2013.

Окрім того, своє рішення про коригування митної вартості товару відповідач-1 обґрунтував тим, що під під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що в експортній декларації країни відправлення № 7715467 від 28.09.2013 зазначено умови поставки FOB, а дана поставка здійснюється на умовах CIF; звіт № 250 про незалежну експертизу не містить даних про рівень цін на світовому ринку на зазначений товар, та посилань на джерела інформації; в наданому прайс-листі № б/н датованому серпнем заголовки граф не відповідають їх змісту. Відповідач-1 також зазначив у рішенні, що декларант відмовився від надання будь-яких інших документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем-1 митною вартістю товару позивач, на підставі частини сьомої статті 55 МК України, скористався правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за митною декларацією №112050000/2013/029452 від 05.11.2013, за ціною товару, визначеною митним органом.

24.04.2013 між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією Milan Seeds Corporation (Індія, продавець), був укладений зовнішньоекономічний контракт № 33, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: арахіс сирий в ядрах розміром 60/70 сорту Java, врожаю 2013 року, в кількості 38, 76 та 114 тон (нетто), відповідно, за ціною 1410 доларів США за тону на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікаціями складає 321480 доларів США на умовах часткової передоплати до відвантаження товару та остаточного розрахунку шляхом документарного інкасо проти наданих продавцем документів до банку.

16 липня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація № 112050000/2013/018356 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 60/70, врожай 2013 року, вагою 38 тон (нетто) за ціною 1410 доларів США».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 13.07.13 №№: 153971 та 644/2; 3) коносамент від 26.06.13 №ZIMURQL6001249; 4) платіжні документи, що підтверджують вартість товару - платіжні доручення № 32 від 29.05.13 та № 42 від 10.07.13; 5) інвойс від 08.06.13 № MSC/EXP-001&002; 6) пакувальний лист б/н від 08.06.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 24.04.13 № 33 та специфікація № 1 від 21.05.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 24.06.13 № 52РС103073; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 29.06.13 № 10041; 11) сертифікат якості від 25.06.13 №958824; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 11.07.13 № 323; 13) експортні декларації країни відправлення від 12.06.13 № 5912201 та № 5914112; 14) заява імпортера від 16.07.13 № 60 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1.) згідно п.5 умов специфікації №1 від 21.05.2013 до контракту № 33 від 24.04.2012 підприємство-продавець повинно надати: прайс-лист (оригінал), калькуляцію (оригінал), комерційну фактуру (оригінал завірений торгово-промисловою палатою), сертифікат відсутності ГМО, копію експортної декларації завірену продавцем - дані документи не були надані до митного оформлення, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку товара; 2.) в платіжному дорученні в іноземній валюті № 32 від 29.05.2013 графа призначення платежу не містить посилання на рахунок №MSC/EXP-001&002 від 08.06.2013, але в платіжному дорученні в іноземній валюті № 42 від 10.07.2013 присутнє посилання на рахунок №MSC/EXP-001&002 від 08.06.2013, що не дає можливості однозначно ідентифікувати дану поставку товара.

17.07.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації станом на 11.07.13; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 11.07.13 № 140; 4) калькуляцію виробника від 21.05.13; 5) сертифікат відсутності ГМО від 26.06.13; 6) митні декларації країни відправлення від 12.06.13 № 5912201 та № 5914112, завірені продавцем; 7) рахунок фактуру (інвойс) № М8С/ЕХР-001&002 від 08.06.13, завірений ТПП.

Незважаючи на подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач-1 17.07.2013 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000590/1, яким визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом, із розрахунку 2,15 доларів США за 1 кг. Джерелом коригування митної вартості товару за шостим (резервним) методом митний орган визначив митну декларацію №401090000/2013/011629 від 13.06.2013.

Окрім того, своє рішення про коригування митної вартості товару відповідач-1 обґрунтував тим, що під час розгляду додатково наданих документів були встановлено наступне: в експортних деклараціях країни відправлення №№ 5911201, 5914112 від 12.06.2013 зазначено умови поставки FOB, а дана поставка здійснюється на умовах CIF; звіт № 140 про незалежну експертизу Юридичної компанії «Правозахист Україна» не містить даних про рівень цін на світовому ринку на зазначений товар, та посилань на джерела інформації; в наданому прайс-листі № б/н датованому травнем заголовки граф не відповідають їх змісту. Відповідач-1 також зазначив у рішенні, що декларант відмовився від надання будь-яких інших документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем-1 митною вартістю товару позивач, на підставі частини сьомої статті 55 МК України, скористався правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за митною декларацією №112050000/2013/018803 від 19.07.2013, за ціною товару, визначеною митним органом.

В межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів із Заявою про надання додаткових документів та відомостей (№75 від 14.08.2013) для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України та скасування рішень про коригування митної вартості.

Листом від 21.08.13 за № 071-02-18-24/2136 Запорізька митниця Міндоходів відмовила у визнанні митної вартості заявленої декларантом з посиланням на те, що надана бухгалтерська виписка носить інформативний характер, а прайс-лист не містить інформацію про термін його дії.

14 серпня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація №112050000/2013/021091 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 60/70, врожай 2013 року, вагою 76 тон (нетто) за ціною 1410 доларів США».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 02.08.13 №№: 153969 та 153970; 3) коносамент від 25.07.13 №ZIMURQL6001432; 4) платіжні документи, що підтверджують вартість товару - платіжні доручення № 36 від 17.06.13 та № 48 від 06.08.13; 5) інвойс від 19.06.13 № MSC/EXP-003, 004, 005&006; 6) пакувальний лист б/н від 19.06.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 24.04.13 № 33 та специфікація № 2 від 21.05.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 09.07.13 № 52РС133325; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 09.07.13 № 11229; 11) сертифікат якості від 08.07.13 № 964675; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 07.08.13 № 367; 13) експортні декларації країни відправлення від 04.07.13 № 6293323, 6293324, 6293341, 6295268; 14) заява імпортера від 12.08.13 № 70 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1.) згідно п.5 умов специфікації №2 від 21.05.2013 до контракту № 33 від 24.04.2013 підприємство- продавець за 20 діб до прибуття судна у порт Одеса повинно надати: прайс-лист (оригінал), калькуляцію (оригінал), комерційну фактуру (оригінал завірений торгово-промисловою палатою), копію експортної декларації завірену продавцем, але зазначені документи до митного оформлення не надаються; 2.) У платіжному дорученні від 17.06.2013 № 36 відсутні посилання на рахунок від 19.06.2013 № MSC/EXP-003,004,005&006, що не дає можливості однозначно ідентифікувати дану поставку товара.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, 22.10.13 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

15.08.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації станом на 12.08.13; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 08.08.13 № 178; 4) митні декларації країни відправлення від 04.07.13 №№: 6293323, 6293324, 6293341, 6295268, завірені продавцем.

За результатом розгляду Запорізькою митницею Міндоходів додатково наданих документів, встановлено, що надані документи не містять інформації щодо причин зниження ціни на товар. Таким чином, додатково надані декларантом документи не були використані митним органом для підтвердження рівня його митної вартості.

Згідно вимог частини четвертої статті 57 МК України проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультації митний орган та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за другорядним методом (резервним) - 2г з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Враховуючи вимоги статті 64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 з розрахунку 1,79 доларів США за 1 кг., а саме: МД № 100270000/2013/159205 від 18.04.13, № 100270000/2013160571 від 26.04.13, № 100270000/2013/1622011 від 15.05.2013.

15.08.2013 в оформленні МД №112050000/2013/021091 від 14.08.2013 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2013/00840.

Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2013/021166 від 15.08.2013 під гарантію відповідно до розділу Х МК України.

01 жовтня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація № №112050000/2013/025853 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 60/70, врожай 2013 року, вагою 114 тон (нетто) за ціною 1410 доларів США».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 27.09.13 №№: 153982, 153983 та 714/3; 3) коносамент від 02.09.13 №ZIMURQL6002280; 4) платіжні документи, що підтверджують вартість товару - платіжні доручення № 45 від 26.07.13 та № 60 від 13.09.13; 5) інвойси від 19.08.13 №MSC/EXP-028, MSC/EXP-029, MSC/EXP-030, MSC/EXP-031, MSC/EXP-032, MSC/EXP-033; 6) пакувальний лист б/н від 19.08.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 24.04.13 № 33 та специфікація № 3 від 21.05.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 31.08.13 №52РС162389; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 31.08.13 № 17278; 11) сертифікат якості від 31.08.13 № 983992; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 19.09.13 № 443; 13) експортні декларації країни відправлення від 19.08.13 №№: 7029728, 7029741, 7029783, 7029791, 7029809 та 7030271; 14) заява імпортера від 24.09.13 № 83 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: 1) відповідно до специфікації №3 від 21.05.2013 строк для відвантаження товару на борт судна через 20 днів після передоплати в розмірі 32148 дол. Відповідно до платіжного доручення від №45 передоплата була здійснена 26.07.13. Відвантаження на борт судна відбулось 02.09.13; 2) У платіжному дорученні від 26.07.2013 № 45 відсутнє посилання на референс від 07.09.2013 № 0308XFC04788214; 3) згідно пункту 5 умов специфікації №3 від 21.05.2013 до контракту № 33 від 24.04.2013 підприємство-продавець за 20 діб до прибуття судна у порт Одеса повинно надати: прайс-лист (оригінал), калькуляцію (оригінал), комерційну фактуру (оригінал завірений торгово-промисловою палатою), копію експортної декларації завірену продавцем, але зазначені документи до митного оформлення надані не були.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, 02.10.13 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: 1) прайс лист виробника товару; 2) копії декларацій країни відправлення; 3) звіт про незалежну експертну оцінку; 4) калькуляція виробника.

01.10.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації станом на 20.09.13; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 16.09.13 № 220; 4) калькуляція виробника від 21.05.13; 5) референс 0308ХРС04788214 від 07.09.13; 6) митні декларації країни відправлення від 19.08.13 №: 7029728, 7029741, 7029783, 7029791, 7029809, 7030271, завірені продавцем.

За результатом розгляду додатково наданих документів Запорізькою митницею Міндоходів, встановлено, що: 1) лист декларанта б/н не дав чіткого пояснення виявлених розбіжностей (п.1) та документи, що спростовують виявлені недоліки, надані не були. Також не був наданий фумігаційний сертифікат, який стосується даної партії товару та надається продавцем покупцеві відповідно до специфікації від 21.05.13 №3. 2) експортні декларації містять інформацію щодо витрат на страхування. Для підтвердження цього документи надані не були; 3) пояснення щодо однакової ціни на умовах FOB та CIF в експортних деклараціях достовірними визнати неможливо, адже правила визначення умов поставки Інкотермс є міжнародновизнаними та однаковими для всіх країн; 4) ціна товару в калькуляції не відповідає заявленій. Таким чином, додатково надані декларантом документи не були використані митним органом для підтвердження рівня його митної вартості.

Враховуючи вимоги статті 64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 з розрахунку 2,15 доларів США за 1 кг., а саме: МД № 500060001/2013/419465 від 24.09.13.

15.08.2013 в оформленні МД № 112050000/2013/025853 від 01.10.2013 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2013/01034 від 02.10.2013.

Товар випущено у вільний обіг за МД 112050000/2013/025986 від 02.10.2013 під гарантію відповідно до розділу Х МК України.

В межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів із Заявою про надання додаткових документів та відомостей (№106 від 02.10.2013) для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України та скасування рішень про коригування митної вартості.

Листом від 06.11.2013 за № 071-04-18-24/3677 Запорізька митниця Міндоходів відмовила у визнанні митної вартості заявленої декларантом з посиланням на те, що надана бухгалтерська виписка носить інформативний характер, а прайс-лист не містить інформацію про термін його дії.

17.05.2013 між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією CHARBHUJA INDUSTRIES PVT. LTD (Індія, продавець), був укладений зовнішньоекономічний контракт № 36, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походженням з Індії «арахіс сирий у ядрах».

На виконання умов зазначеного контракту сторони уклали Спеціфікацію №1 від 17.05.2013, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Java, врожаю 2013 року, в кількості 114 тон (нетто) за ціною 1450 доларів США за 1 тону на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010) й 100% документарного інкасо проти наданих продавцем документів до банку.

21.05.2013 сторонами контракту була підписана Специфікації № 2, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: арахіс сирий в ядрах розміром 60/70 сорту Java, врожаю 2013 року, в кількості 114 тон (нетто) за ціною 1410 доларів США за тону на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010) й 100% документарного інкасо проти наданих продавцем документів до банку.

03 липня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація № 112050000/2013/017107 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 50/60, вагою 76 тон за ціною 1450 доларів США за тону».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.12 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 27.06.13 №№: 153967 та 625/1; 3) коносамент від 12.06.13 №ZIMURQL0007845; 4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжне доручення № 37 від 19.06.13; 5) інвойс від 28.05.13 № СНВ/13-14/2051 ; 6) пакувальний лист б/н від 28.05.13; 7) зовнішньоекономічний контракт від 17.05.13 № 36 та специфікація № 1 від 17.05.13 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 01.06.13 № 52РС101795; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 07.06.13 № 07471; 11) сертифікат якості від 08.06.13 № GC/JAM/0289/2013-14; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 21.06.13 № 282.

У відповідності з вимогами частини третьої статті 53 МК України, 03.07.2013 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

04.07.2013 декларантом додатково надано: 1) розгорнуту виписку з бухгалтерської документації станом на 04.07.13; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 01.07.13 № 126.

За результатом розгляду додатково наданих документів Запорізькою митницею Міндоходів, встановлено, що надані документи не містять інформації щодо причин зниження ціни на товар. В наданій бухгалтерській виписці немає інформації про ціну товару, а тількі є інформація про рух коштів. Таким чином, додатково надані декларантом документи не були використані митним органом для підтвердження рівня його митної вартості.

15.08.2013 в оформленні МД №112050000/2013/017107 від 03.07.2013 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2013/00693 від 05.07.2013.

Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2013/017458 від 05.07.2013 під гарантію відповідно до розділу Х МК України.

09 липня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація №112050000/2013/017671 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 60/70, вагою 38 тон за ціною 1410 доларів США за тону».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; 2) міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 06.07.2013 № 153968; 3) коносамент від 14.06.2013 №ZIMURQL0007930; 4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжне доручення № 38 від 25.06.2013; 5) інвойс від 03.06.2013 № СНВ/13-14/2063; 6) пакувальний лист б/н від 03.06.2013; 7) зовнішньоекономічний контракт від 17.05.2013 № 36 та специфікація № 2 від 21.05.2013 до нього; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарний сертифікат від 12.06.2013 № 52РС102372; 10) сертифікат про походження товару загальної форми від 28.06.2013 № 09944; 11) сертифікат якості від 15.06.2013 №GC/JAM/ОЗ17/2013-14; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 02.07.2013 № 298.

У відповідності з вимогами частини третьої статті 53 МК України, 09.07.2013 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

09.07.2013 декларантом додатково надано: 1) виписку з бухгалтерської документації станом на 04.07.13; 2) прайс-лист виробника товару за травень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 3) звіт про незалежну експертну оцінку від 01.07.2013 № 129; 4) митну декларацію країни відправлення від 04.06.2013 № 5780389, завірену печаткою продавця.

За результатом розгляду додатково наданих документів Запорізькою митницею Міндоходів, встановлено, що надані документи не містять інформації щодо причин зниження ціни на товар. Таким чином, додатково надані декларантом документи не були використані митним органом для підтвердження рівня його митної вартості.

Враховуючи вимоги статті 64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 з розрахунку 1,79 доларів США за 1 кг., а саме: МД № 100270000/2013/159205 від 18.04.2013, № 100270000/2013160571 від 26.04.2013, № 100270000/2013/1622011 від 15.05.2013.

15.08.2013 в оформленні МД №112050000/2013/017671 від 09.07.2013 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2013/00705 від 09.07.2013.

Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2013/017770 від 10.07.2013 під гарантію відповідно до розділу Х МК України.

27.06.2013 між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та компанією CHARBHUJA INDUSTRIES PVT. LTD (Індія, продавець), були укладені 3 (три) додаткові угоди про внесення змін до контракту № 36 від 17.05.13 та до специфікації № 1 від 17.05.13 і специфікації № 2 від 21.05.13. Зазначеними угодами за домовленістю між сторонами була зменшена ціна на частину товару неналежної якості пропорційно від обсягу неякісного товару в розмірі 4,8 % від ціни зазначеної в специфікаціях. Так, 38 тон (нетто) арахісу сирого в ядрах розміром 50/60 сорту Java за специфікацією № 1 від 17.05.13 було погоджено поставити за ціною 1300 доларів США за тону. А 76 тон (нетто) арахісу сирого в ядрах розміром 60/70 сорту Java за специфікацією № 2 від 21.05.13 було погоджено поставити за ціною 1260 доларів США за тону.

06 серпня 2013 року до митного поста «Запоріжжя - центральний» ФОП ОСОБА_2 була подана для оформлення митна декларація № 112050000/2013/020423 на товар «арахіс сирий у ядрах, сорт ява, фракція 50/60, вагою 38 тон (нетто) за ціною 1300 доларів США за тону та фракція 60/70, вагою 76 тон (нетто) за ціною 1260 доларів США за тону».

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу наступні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; 2) міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 02.08.2013 №№: 153974, 153975 та 665/3; 3) коносаменти від 10.07.2013 № ZIMUNDL0017755 та № ZIMUNDL1017755; 4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжне доручення № 46 від 30.07.2013; 5) інвойси від 26.06.2013 № СНВ/13- 14/2116 та № СНВ/13-14/2117; 6) пакувальні листи б/н від 26.06.2013; 7) зовнішньоекономічний контракт від 17.05.2013 № 36, специфікації № 1 від 17.05.2013 та № 2 від 21.05.2013 до нього, а також угоди до контракту №1, 2, 3 від 27.06.2013; 8) дозволи різних видів супутнього контролю; 9) фіто санітарні сертифікати від 06.07.2013 № 52РС133118 та № 52РС133119; 10) сертифікати про походження товару загальної форми від 25.07.13 № 13149 та № 13199; 11) сертифікати якості від 18.07.2013 № GC/JAM/0490/2013-14 та № GC/JAM/0489/2013-14; 12) платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 31.07.2013 № 357; 13) заява імпортера від 01.08.2013 № 67 з роз'ясненням про відсутність заборон та обмежень на застосування першого методу митної оцінки.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності: згідно пункту 6 умов специфікації №1 від 17.05.2013 та пункту 6 умов специфікації №2 від 21.05.2013 до контракту № 36 від 17.05.2013 підприємство продавець повинно надати: прайс Лист (оригінал), калькуляцію (оригінал), комерційну фактуру (оригінал завірений торгово-промисловою палатою), копію експортної декларації завірену продавцем, але зазначені документи до митного оформлення не надались, що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку товару.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, 06.08.2013 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для митної вартості товару, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

07.08.2013 декларантом додатково надано: 1) прайс-лист виробника товару за червень 2013 року (специфікація наявна у митниці, каталоги у виробника відсутні); 2) звіти про незалежну експертну оцінку товару від 31.07.13 № 173 та № 174. Окремо було надане роз'яснення щодо неможливості надання митної декларації країни відправлення у зв'язку з її відсутністю у декларанта.

Незважаючи на подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач-1 07.08.2013 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2013/000646/2, яким визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом, із розрахунку 1,79 доларів США за 1 кг. Джерелом коригування митної вартості товару за шостим (резервним) методом митний орган визначив митні декларації 100270000/2013/162201 від 15.05.13, № 112050000/2013/017458 від 05.07.2013, №112050000/2013/017770 від 10.07.2013.

У зв'язку з незгодою з визначеною відповідачем-1 митною вартістю товару позивач, на підставі частини сьомої статті 55 МК України, скористався правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за митною декларацією №112050000/2013/020511 від 07.08.2013, за ціною товару, визначеною митним органом.

В межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів із заявами про надання додаткових документів та відомостей (№74 від 14.08.2013 та 99 від 25.10.2013) для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України та скасування рішень про коригування митної вартості.

Листами № 071-04-18-24/3677 від 06.11.2013 та № 071-02-18-24/3555 від 31.10.2013 Запорізька митниця Міндоходів відмовила у визнанні митної вартості заявленої декларантом в першому випадку з посиланням на підстави, які були відсутні під час митного оформлення, а вдругому - з формальних підстав.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За приписом статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

У якості причини неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товару у спірних рішеннях відповідачем-1 зокрема зазначено те, що подані до митного оформлення товару документи не містять всіх даних, відповідно до обраного декларантом методу, однак ані у рішенні, ані у запереченнях представника відповідача-1 не зазначено, яких саме даних не містять подані документи. Друга причина, вказана відповідачем у спірному рішенні - наявність розбіжностей у поданих документах. З цього приводу суд зазначає, що зазначені у цій частині спірного рішення розбіжності по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими позивачем документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, у спірних рішеннях відповідач-1 у якості причини неможливості визначення митної вартості за першим методом зазначив про те, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно, декларантом не подано документи, які підтверджують митну вартість.

З цього приводу суд зазначає, що по-перше, відповідачем-1 у рішенні жодним чином не зазначено, у зв'язку з якими фактичними обставинами відповідач-1 дійшов вищезазначеного висновку, по-друге, відповідачем-1 у спірному рішенні не зазначено про наявність застережень, щодо застосування першого методу, визначених у частині першій статті 58 МК України та/або про наявність зауважень до розрахунку, здійсненого декларантом, оскільки саме ці обставини згідно вимог ч. 2 ст. 54 МК України підлягають з'ясуванню митним органом під час контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

Крім того, митницею зазначено, що бухгалтерська виписка не містить жодних реєстраційних даних, таких як номер та дата, проте це не зовсім відповідає дійсності, оскільки остання містить дату, на яку вона складалась. Слід враховувати, що банківська виписка - зведений документ, що складається з платіжних доручень за певний період. Банківська виписка - це копія записів на розрахунковому рахунку в банку, яка одночасно служить також підставою для бухгалтерських записів в обліковій системі. При цьому вимоги щодо того, що банківська виписка повинна мати реєстраційний номер нічим не передбачена.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ст.71 КАС України відповідачем-1 не доведено наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею Міндоходів додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізькій митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів за основним методом.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Проте, слід все ж таки зазначити, що не дивлячись на відсутність у митниці об'єктивних підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем все ж таки подавались бухгалтерські виписки по взаєморозрахункам з нерезидентом; прайс-листи продавця товару від травня та серпня 2013 року; звіти № 178 від 08.08.2013, №129 від 01.07.2013, №126 від 01.07.2013, №250 від 17.10.2013, №173 від 31.07.2013, №140 від 11.07.2013 про незалежну експертизу юридичної компанії «Правозахист Україна»; копії митних декларацій країни відправлення від 04.07.2013 №№ 6293323, 6293324, 6293334, 6295268, від 04.06.2013 №5780389; рахунок-фактура(інвойс); копії фітосанітарних та фумігаційних сертифікатів з перекладом; страховий поліс; експортна декларація; сертифікат відсутності ГМО; копія калькуляції виробника б/н від 21.05.2013 з перекладом.

Вказані документи, на думку суду, додатково підтверджують обґрунтованість визначення декларантом митної вартості за основним методом.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД № 100270000/2013/159205 від 18.04.13, № 100270000/2013160571 від 26.04.13, № 100270000/2013/1622011 від 15.05.2013; № 500060001/2013/419465 від 24.09.13; № 500060001/2013/46210 від 18.10.13; № 100270000/2013/162201 від 15.05.13; № 112050000/2013/017458 від 05.07.2013; № 112050000/2013/017770 від 10.07.2013; № 401090000/2013/011629 від 13.06.2013.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої позивачем митної вартості у всіх рішеннях зазначена наявність у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів на більш високому рівні, ніж, зазначена декларантом (в одних випадках - 2,15 дол. США/кг, в інших - 1,79 дол. США/кг), разом з тим така підстава для відмови в митному оформленні відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України. Такого обмеження не містить також ст. 58 МК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Тобто, з боку відповідача-1 допущено порушення послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті було встановлено судом відсутність у митниці об'єктивних підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів, та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару за основним методом, а відповідач 1 всупереч встановленому частиною другою статті 71 КАС України обов'язку не надав суду достатніх і беззаперечних доказів правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, то рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної № 112050000/2013/000556/1 від 05.07.2013, № 112050000/2013/000566/1 від 09.07.2013, № 112050000/2013/000590/1 від 17.07.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 07.08.2013, № 112050000/2013/000667/1 від 15.08.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 02.10.2013, № 112050000/2013/000856/2 від 23.10.2013, № 112050000/2013/000906/2 від 05.11.2013 слід визнати протиправними та скасувати. Отже, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню .

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_2 про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого за митними деклараціями податку на додану вартість на загальну суму 483848 грн. 24 коп. суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

За приписами частини третьої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618.

Розділом III зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок № 611/147).

Згідно з пунктом 2 вказаного вище Порядку, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Пунктом 5 Порядку № 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку № 611/147).

Під час судового розгляду справи представником позивача не надано суду доказів подання до митного органу заяви про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість задоволенню не підлягають, оскільки є формою втручання в повноваження митних органів та органів Державного казначейства України та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, фактично визначить митну вартість ввезеного нею товару за першим методом, чим підмінить митний орган. Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України 17 грудня 2013 року в справі № 21-439а13, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів та стягнення з державного бюджету України надмірно сплаченої за митними деклараціями суми податку на додану вартість - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000556/1 від 05.07.2013, № 112050000/2013/000566/1 від 09.07.2013, № 112050000/2013/000590/1 від 17.07.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 07.08.2013, № 112050000/2013/000667/1 від 15.08.2013, № 112050000/2013/000804/1 від 02.10.2013, № 112050000/2013/000856/2 від 23.10.2013, № 112050000/2013/000906/2 від 05.11.2013.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко

Часті запитання

Який тип судового документу № 38264558 ?

Документ № 38264558 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 38264558 ?

Дата ухвалення - 25.03.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 38264558 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 38264558 ?

В Запорізький окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 38264558, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 38264558, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 38264558 відноситься до справи № 808/9054/13-а

Це рішення відноситься до справи № 808/9054/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 38264557

Наступний документ : 38264559

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Постанова № 38264558, 25.03.2014, Запорізький окружний адміністративний суд