Ухвала суду № 38262341, 10.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/2312/14 Головуючий 1-ї інстанції - Малихін О.Р.

Справа № 643/1325/14-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10» квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Управління служб у справах дітей Московського району Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИЛА:

03 лютого 2014 ОСОБА_1 звернулася з заявою до суду про відстрочку виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року, яке залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2013 року, позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітньої ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_1, третя особа - Управління служб у справах дітей Московського району Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітню ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира) зі зняттям з реєстраційного обліку. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові витрати.

Постановою державного виконавця від 22 січня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року.

29 січня 2014 року ОСОБА_1 отримано вимогу державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ від 22 січня 2014 року № 10-30/116-14/21 про її виселення, в термін до 13 год. 00 хв. 06 лютого 2014 року, та звільнення приміщень квартири від майна та тварин.

ОСОБА_1 посилалася на той факт, що примусове виселення її та її малолітньої доньки у зимовий період з квартири, відсутність матеріальної можливості орендувати інше житлове приміщення призведе до порушення інтересів дитини.

Зазначені обставини утруднюють виконання судового рішення та будуть існувати до завершення опалювального сезону, а саме до 15 квітня 2014 року.

Зважаючи на зазначене просила суд відстрочити виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року до 15 квітня 2014 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду до 15 квітня 2014 року задовольнити. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали не взяв до уваги, що виселення боржників з малолітньою дитиною з квартири в зимовий період є обставиною, що утруднює виконання рішення суду та є підставою для відстрочення його виконання, оскільки призведе до порушення інтересів дитини, а саме до її перебування в зимовий період у непристосованих для проживання місцях, а також може призвести до неможливості відвідування школи за місцем проживання, оскільки на цей час триває навчальний рік.

В суді апеляційної інстанції представник заявника апеляційну скаргу підтримав.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відстрочення виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року суд першої інстанції виходив із того, що відсутні обставини які утруднюють виконання рішення і перешкоджають державному виконавцю провести примусове виселення боржників з квартири.

У зв'язку з чим, правові підставі для відстрочення виконання рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають зібраним по справі доказам, вимогам ст. 373 ЦПК України

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітньої ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_1, третя особа - Управління служб у справах дітей Московського району Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітню ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові витрати (а.с. 2-6).

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року залишено без змін (а.с. 8-10).

На підставі зазначеного рішення постановою державного виконавця від 22 січня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року (а.с. 15).

29 січня 2014 року ОСОБА_1 отримано вимогу державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ від 22 січня 2014 року № 10-30/116-14/21 про її виселення, в строк до 13 год. 00 хв. 06 лютого 2014 року, та звільнення приміщень квартири від майна та тварин (а.с.16).

У відповідності з вимогами ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу надання відстрочки, не свідчать про наявність достатніх та виключних підстав, які утруднюють виконання рішення, що є необхідною умовою для відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, строк, на який ОСОБА_1, просила відстрочити виконання рішення суду, а саме: до 15 квітня 2014 року, фактично сплинув.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням закону.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді