Ухвала суду № 38259254, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4211/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації, Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві про зобов'язання провести реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації (відповідач - 1), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (відповідач - 2) про зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві здійснити реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна - одноповерхову окремо розташовану нежитлову будівлю, яка складається із закладу громадського харчування (кафе), загальною площею 44,3 кв.м та літнього майданчику площею 49 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог позивачу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в 2003 р. було укладено Договір купівлі-продажу об'єкта кафе (павільйону з літнім майданчиком) між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Купава» (Продавець) (надалі по тексту Договір).

У відповідності до п. 1.1 умов договору Продавець продає, а Покупець купує кафе (павільйон з літнім майданчиком) загальною площею 108 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Покупець зобов'язується прийняти вказаний нежилий будинок, виплатити ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому Договорі.

Згідно п. 1.2 Договору, право власності на цей нежилий будинок переходить до Покупця з моменту підписання цього Договору.

Між сторонами було підписано Акт здавання-приймання майна ТОВ «Купава» від 01.07.2003 р., яким було передано будівельний павільйон, тент на літній майданчик, стіл дерев'яний, стільці, господарчий інвентар.

Позивач 20.08.2012 р. подав до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації заяву про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - одноповерхову окремо розташовану нежитлову будівлю, яка складається із закладу громадського харчування (кафе), загальною площею 44,3 кв.м та літнього майданчику площею 49 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач - 1 Листом від 20.09.2012р. № 34641 (И-2012) повідомив Позивачу про відмову у реєстрації права власності на Об'єкт нерухомості мотивуючи це тим, що: договір купівлі-продажу Об'єкта нерухомості від 2003 року нотаріально не посвідчений; не підлягають державній реєстрації право власності та інші речові права на тимчасові споруди; подані документи не відповідають вимогам, установленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002 року (далі - Положення), та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Крім того, Позивач 23.01.2013 року подав до Відповідача - 2 заяву про державну реєстрацію Об'єкта нерухомості з додатками.

Позивач зазначає, що на час подання позовної заяви до суду Відповідачем - 2 не здійснено жодних дій по реєстрації права власності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи той факт, що відповідачем правомірність своїх дій та рішень суду не доведено, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР, Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Крім того, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу вищезазначених норм законів колегія суддів зазначає, що на момент вчинення договору купівлі-продажу, а саме 2003 р. діяв Цивільний кодекс Української РСР, що не містив положень щодо обов'язкового нотаріального посвідчення правочинів (договору купівлі-продажу не житлового приміщення), укладених між двома юридичними особами.

Отже, відповідач - 1 безпідставно витребовував у позивача нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на торгівельний павільйон.

В матеріалах справи міститься Акт здачі-приймання висновку №12238 судово-будівельно-технічного дослідження від 21.11.2007 р. складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (надалі по тексту Висновок).

В Висновку зазначено, що будівля, яка розташована по АДРЕСА_1 за характеристиками конструктивних елементів відноситься до V групи капітальності, об'ємно-планувальне рішень обстежених приміщень та шляхи евакуації відповідають вимогам пунктів 3.21, 4.2, 4.4, 4.15, 7.3, 7.9, 7.11, 7.32, ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди», однак, будівля потребує проведення ремонтних робіт для приведення її в задовільний технічний стан. Код будівлі, згідно Державного класифікатора - 1230.4 «Кафе, їдальні, закусочні тощо».

Підставою для проведення державної реєстрації прав, згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон), є заява право володільця (право набувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідно до вимог п. 3.4. Положення розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати 30-ти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт.

Згідно з п. 1.6. Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до 3.9.Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

В матеріалах справи міститься копія Технічного паспорту на Об'єкт нерухомості, виготовленого Відповідачем - 1 станом на 03.11.2011р., згідно з яким загальна площа становить 60,8 м2.

У відповідності до ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно п. 6 Порядку державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі - заява про державну реєстрацію), крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі коли після прийняття заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, подана заява про державну реєстрацію, відповідно до якої державній реєстрації підлягає обтяження речового права, іпотека щодо такого майна, державна реєстрація права власності та інших речових прав на таке майно, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 10 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази того, що заява позивача була розглянута та зареєстровано за позивачем право власності на спірне майно.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.