Вирок № 3825776, 22.04.2008, Апеляційний суд Чернівецької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці «22» квітня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Тарбинського В.Г.

суддів Яцинюка В.Ф., Семенюка К.М.

при секретарі Маковійчук М. М.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

та адвоката ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 і представника потерпілої ОСОБА_2 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель с Черешенька Вижницького району Чернівецької області, громадянин України, освіта середня, одружений, непрацюючий, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 в частині основної міри покарання звільнений від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та не буде порушувати покладені на нього обов'язки, без дозволу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України, повідомляти про зміну місця проживання чи навчання.

Справа №11-137/2008 р. Головуючий у І інстанції - Круглюк В.Г.

Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Яцинюк В.Ф.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишена -підписка про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4049 гривень матеріальної шкоди і 20 000 гривень - моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Чернівецькій області р/р № 35220002000298 в УДК у Чернівецькій області ЄДРПОУ 25575279 МФО № 856135 - 494 гривень 31 коп.

Згідно вироку ОСОБА_4 засуджений за те, що 10 вересня 2007 року біля 04 години, керуючи автомобілем марки «Ауді-90» д. н. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, зі швидкістю 90 км/год, рухаючись по вул. Українській, с Черешенька Вижницького району, в порушення вимог п. п. 2.3, 2.9, 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, змінив напрямок руху автомобіля вліво, виїхав на смугу зустрічного руху, де біля лівого краю дороги скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який йшов в попутному напрямку, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких наступила смерть.

В апеляції потерпіла ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду, вважають, що суд необгрунтовано застосував до засудженого ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, не надав необхідної допомоги потерпілому ОСОБА_3 , у сім'ї не попросив пробачення, не відшкодував моральної та матеріальної шкоди, просять вирок суду скасувати за м'якістю і постановити свій вирок, призначивши покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просила вирок залишити без змін, потерпілу і її представника, які підтримували доводи апеляції, засудженого, який просив вирок залишити без змін, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість визнав повністю і суду пояснив, що він 10.09.2007 року разом з дружиною ОСОБА_6 0 4 годині повертались від ОСОБА_7, в якого були в гостях, з села Багна в село Черешенька Вижницького району. Рухаючись по вул. Українській, в с Черешенька, зі швидкістю 80-90 км/год та під'їжджаючи до школи, змістився лівіше до узбіччя і побачив перед собою пішохода, який йшов в попутному напрямку і, не встигнувши загальмувати, скоїв наїзд на вказаного пішохода та проїхав декілька метрів по інерції. Вийшовши з автомобіля, побачив чоловіка, який лежав на дорозі, це був сусід ОСОБА_5. Тоді він сказав дружині з сестрою залишитись біля автомобіля, а сам пішов до свого будинку, який знаходився на відстані 30-40 метрів, сів за кермо автомобіля «Опель - Вектра» д. н. НОМЕР_2, який належить його батькам і, не повідомляючи їм, поїхав на місце пригоди, де погрузив у вказаний автомобіль ОСОБА_5 і поїхав в сторону м. Вижниця, з метою доставки потерпілого в лікарню для надання медичної допомоги.

Під'їжджаючи до Вижницької ЦРЛ, він заговорив до потерпілого, однак той не відповідав і не подавав ознак життя. Перевіривши пульс у потерпілого, зрозумів, що він мертвий.

Злякавшись відповідальності, він прийняв рішення - відвезти тіло потерпілого до річки і залишити його там.

На околиці м. Вижниця біля заправки, він повернув ліворуч до річки Черемош, де разом з покривалом витяг труп ОСОБА_5 із салону автомобіля і поклав на березі річки, після чого, на цій автомашині повернувся додому.

Крім визнання вини ОСОБА_4 його винуватість підтверджується показаннями потерпілої, свідків, матеріалами справи.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 09 вересня 2007 року вона з чоловіком ОСОБА_5 знаходилась на хрестинах у її брата ОСОБА_8. На святкуванні знаходилися до 24 години, де чоловік вживав спиртні напої, але перебував у нормальному стані, контролював свої дії. Прийшовши додому після 24 години та побувши вдома, потім знову пішов до ОСОБА_8 Біля 7 години ранку вона проснулась і побачила, що чоловіка немає вдома, вона подумала, що чоловік залишився ночувати у ОСОБА_8. Біля 11 години, повертаючись з роботи, по дорозі додому зайшла в магазин і запитала в продавця, чи вона не бачила чоловіка, так як на лавочці побачила одяг та взуття, на що продавець відповіла, що вона його не бачила, але сказала, що їй розказував ОСОБА_9, що десь о 4 годині ранку сталося ДТП, так як він чув сильний удар автомобіля.

Коли вона пішла до ОСОБА_9, то він їй розповів, що вночі чув сильний шум двигуна та звук удару автомобіля.

Також сказав, що вийшовши на вулицю, він знайшов штани, туфлі, мобільний телефон та побачив кров. Одяг, взуття він поклав на лавку, яка знаходилась недалеко від магазину.

Повернувшись додому, він по телефону повідомив органи міліції, що відбулась дорожньо - транспортна пригода.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що 09 вересня 2007 року він заступив на чергування у середній школі села Черешенька. 10 вересня біля 4 години він почув сильний удар і шум автомобіля. Пізніше він взяв ліхтар та вийшов на дорогу, де виявив штани, туфель, мобільний телефон. Штани і туфель він залишив на лавочці біля магазину, а мобільний телефон забрав з собою, щоб повернути власнику.

По телефону повідомив працівників міліції про знайдені речі і сліди крові.

Протоколами огляду місця пригоди від 10.09.2007 року, з яких вбачається місце скоєння автопригоди в селі Черешенька на ділянці дороги сполучення с Багна-Черешенька, де була виявлена одежа потерпілого і взуття, а також розпізнавальний знак автомобіля «Ауді» і плями темно-бурого кольору, слід коліс автомобіля.

При огляді місцевості, де був залишений труп ОСОБА_5, виявлено сліди шини автомашини і плями темно-бурого кольору, які знаходились на ділянці

спуску до річки Черемош (а. с. 6-14).

Протоколом огляду транспорту від 10.09.2007 року, в якому вказано, які пошкодження виявлені при огляді автомобіля «Ауді -90» (а. с. 32-33).

Протоколом огляду місця події від 16.09.2007 року, де місцем огляду є берег річки Черемош на території с. Тучапи Снятинського району Івано-Франківської області, де був виявлений труп (а. с 37-40).

Висновком експерта № 790 від 13.11.2007 року з якого слідує, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5, виявлені наступні тілесні ушкодження:

рани: в лівій лобно -тім»яній ділянці; в лівій тім»яно - потиличній ділянці, по розгинальній поверхні ділянки лівого променево -зап»ясткового суглобу, в правій здухвинній ділянці живота з переходом на пахову складку;

синці: на верхній повіці правого ока; зовнішній поверхні правого стегна; внутрішній поверхні ділянки лівого гомілково-ступневого суглобу;

крововиливи в м'які тканини волосяної частини голови;

перелом кісток склепіння черепа;

повний розрив трахеї нижче хрящів гортані;

перелом грудини на рівні 2-го ребра;

перелом ребер справа 6, 7 з крововиливом довкола;

множинні розриви капсули та паренхіми печінки;

перелом хребта на рівні між хребцевого диска між 9 та 10 грудними хребцями з повним переривом спинного мозку на даному рівні та розривом парієнтальної плеври з обох сторін по ходу міжребір»я;

перелом кісток тазу;

відкритий перелом обох кісток лівої гомілки;

розрив обох атланто-окципітальних з»єднань з повним переривом довгастого мозку на даному рівні.

Дані ушкодження виникли за короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті від дії твердих тупих предметів, тобто при дорожньо-транспортній пригоді у вигляді наїзду легкового автомобіля на пішохода, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як «небезпечні для життя в момент їх спричинення» знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з фактом настання смерті ( а. с. 76-78).

Висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 166-МК від 4 грудня 2007 року, з якого вбачається, що в момент зіткнення, потерпілий ОСОБА_5. знаходився у вертикальному положенні передньою поверхнею тіла оберненою до рухаючогося транспортного засобу, в подальшому мало місце закидання тіла потерпілого на капот автомобіля, впритул до лобового скла, при цьому мала місце ротація тулуба потерпілого правим плечем вперед, з послідуючим відкиданням і падінням тіла потерпілого на дорожнє покриття (а. с.

88-90).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 556 від 21 листопада 2007 року, з якої вбачається, що водій ОСОБА_4 рухався з порушенням вимог правил вуличного руху відповідно до п. 10.1 недотримання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням даної пригоди (а. с. 109-111).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься інкримінований йому злочин, ознак психічного захворювання не виявляв, міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними, тому його слід вважати осудним (а. с. 101).

Судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого і його винуватість за цією статтею доведена.

Що стосується застосування до засудженого ст. 75 КК України, то суд неправильно звільнив ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

У відповідності до п.3 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визнаючи ступінь тяжкості скоєного злочину та досліджуючи дані про особу підсудного, суди, наряду з іншими обставинами, повинні брати до уваги особливості конкретного злочину, обставини його вчинення, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, наявність не знятих чи не погашених судимостей.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, не надав допомогу потерпілому, намагався скрити злочин, залишивши труп ОСОБА_5 на березі річки Черемош, не відшкодував матеріальну і моральну шкоду сім»ї потерпілого.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 366, 372, 373, 378 п.4 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2008 року щодо ОСОБА_4 - змінити, скасувати його в частині застосування до засудженого ст. 75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 286 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взяти його під варту із зали суду. Строк відбування покарання ОСОБА_4 врахувати з 22 квітня 2008 року, тобто з моменту взяття під варту.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до колегії суддів Верховного Суду України з кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_4 протягом того же строку з моменту вручення йому копії вироку.