Рішення № 38256699, 08.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3045/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я.Номер провадження 22-ц/788/615/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Сибільової Л. О., Лузан Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД», третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним,-

в с т а н о в и л а:

Звертаючись з позовом до суду позивач просив визнати недійсним договір іпотеки нежитлового приміщення укладеного між ОСОБА_4, як директором Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» та ПАТ «ПроКредит Банк». Посилаючись на те, що він, як співвласник іпотечного нежитлового приміщення, згоди на передання його в іпотеку не давав.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 грудня 2013 року позов задоволений.

Визнано недійсним договір іпотеки № 15.5537 - ІД від 27 березня 2009 року, який укладений між Творчою майстернею художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» з ЗАТ «ПроКредитБанк», який нотаріально посвідчила приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ПАТ «ПроКредит Банк» посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального прав, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також посилається на те, що 11.02.2013 року нежитлове приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ПАТ «ПроКредит Банк» у зв'язку з передачею йому майна, яке не було реалізоване з прилюдних торгів, як стягувачу в рахунок погашення боргу за договором кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника «ПроКредит Банк», дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи з 17.08.1990 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі (т.1 а.с.26).

ОСОБА_4 є засновником і власником підприємства Творча майстерня художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» (Приватне підприємство) надалі «Підприємство», що підтверджується п. 1.1. статуту « Підприємства» (т. 1 а.с.30-39, 44). Останнє згідно статуту є юридичною особою.

05 червня 2008 року між Підприємством та Сумською міською радою було укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом його викупу (т. 1 а.с.41). Відповідно до умов зазначеного договору Сумська міська рада на підставі свого рішення від 27 жовтня 2007 року № 948-МР «Про включення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2007 році», зобов'язалася передати у власність Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» нежитлове приміщення загальною площею 185,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Суми, а Підприємство зобов'язалося прийняти вказане приміщення, сплативши його ціну у термін, визначений у договорі.

27 березня 2009 року між Творчою майстернею художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» та ЗАТ «ПроКредит Банк» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого Підприємство передало у іпотеку банку нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.38).

Задовольняючи позов про визнання договору іпотеки недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, як набуте під час шлюбу і має правовий режим спільного майна подружжя.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає матеріалам справи, та зроблений з порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 11 ЦПК України щодо розгляду судом цивільних справ не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

На підтвердження своїх доводів про те, що нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя позивачка належних доказів не надала.

В той же час названі доводи спростовуються договором купівлі-продажу (т.1 а.с. 41) відповідно до якого Творча майстерня художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД» набула право власності на нежитлове приміщення за вказаною вище адресою і на час укладення договору іпотеки було єдиним власником цього майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 43,45).

Усі ж висновки про те, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 має статус спільного майна подружжя - зроблені судом за межами заявленого у справі позову: будь-які позовні вимоги з цього приводу у даній справі не заявлялися, а тому колегія суддів не враховує у своїх висновках і рішення засновника № 4 від 04.02.2008 року про внесення до статутного фонду підприємства спільних грошей ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на яке, як на доказ, посилався представник позивача в суді апеляційної інстанції.

Крім того не спростувавши право власності приватного підприємства на нежитлове приміщення місцевий суд безпідставно змінив правовий режим майна приватного підприємства на режим спільного сумісного майна подружжя.

За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню згідно вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 121,80 грн. судового збору сплаченого останнім за апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 грудня 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України ОСОБА_4 «ТМД», третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 121,80 грн. судового збору за апеляційний розгляд.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -