Рішення № 38256515, 10.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/1613/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.Провадження № 22-ц/780/1796/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 26 10.04.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Генеральною кредитною угодою, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 грудня 2004 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено Генеральну кредитну угоду №156 в рамках якої були укладені договори про надання гарантійних платежів та банком були виконані повністю зобов'язання за вказаними договорами, однак ФОП ОСОБА_4 в порушення вимог договорів гарантій, не здійснив перерахування сум, що були сплачені банком як гарантом. За рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2011 року з ФОП ОСОБА_4 було стягнуто 36543630,91 грн. боргу, комісії та пені.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною кредитною угодою №156 від 22.12.2004 року було укладено Договір поруки №12/14/662 від 21.05.2009 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3, яка як поручитель взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за борговими зобов'язаннями ФОП ОСОБА_4, які виникають з умов генеральної кредитної угоди від 22.12.2004 року №156, тобто нести солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, як поручитель.

Просив суд, стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 22.12.2004 року у розмірі 35443630 грн. 91 коп.

Під час розгляду справи, позивач уточнив та зменшив позовні вимоги. Просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за генеральною кредитною угодою від 22.12.2004 року №156 та укладеними в її рамках договором про надання гарантії платежу від 08.12.2005 року №019/01-09/225, договором про надання гарантії платежу від 14.12.2005 року №019/01-09/229, договором про надання гарантії платежу від 21.12.2005 року №019/01-09/239 в сумі 29173368 грн. 81 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України, суд при ухваленні рішення вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП ОСОБА_4 було укладено Генеральну кредитну угоду №156 в рамках якої були укладені договори про надання гарантійних платежів (а.с. 51-53, Т. 1).

ОСОБА_4 в порушення вимог договорів, не здійснив перерахування належних сум, що були сплачені банком як гарантом, а тому рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2011 року, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року було стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 36543630,91 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно (а.с. 28-39, 40-50, Т. 1).

21.05.2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №12/14/652, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за борговим зобов'язанням ФОП ОСОБА_4, які виникають з умов генеральної кредитної угоди №156 від 22.12.2004 року, а саме повернути кредитні кошти в сумі 34973000 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку, в розміри і в строки та у випадках, передбачених Генеральною кредитною угодою №156, відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Генеральної кредитної угоди в повному обсязі (а.с. 22, Т. 1).

23 липня 2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №12/14/652/01 до договору поруки №12/14/652, відповідно до якої ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за борговим зобов'язанням боржника ФОП ОСОБА_4, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди №156 від 22.12.2004 року, а саме повернути кредитні кошти в сумі 40592000 грн. (а.с. 23, Т. 1).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що жодних належних доказів про погодження з поручителем змін до строків та умов договору поруки позивачем не надано. В договорі поруки не передбачено можливість викладення генеральної кредитної угоди в новій редакції, не передбачено зміну умов основного договору без додаткового повідомлення поручителя. Матеріали справи не містять інформованості поручителя і його згоди на зміну та збільшення розміру його відповідальності.

З такими висновками колегія суддів у повному обсязі погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами Генеральної кредитної угоди №156 від 22 грудня 2004 року із змінами і доповненнями, внесеними до викладення її в новій редакції, було передбачено, що загальний розмір зобов'язань по кредитних операціях не може перевищувати 39921000 грн. Такий же розмір зобов'язань по кредитних операціях, який не може перевищувати 39921000 грн. був встановлений і в новій редакції Генеральної кредитної угоди від 14 квітня 2010 року.

Договором поруки №12/14/652 від 21 травня 2009 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, з додатковою угодою до нього №12/14/652/01 від 23.07.2009 року розмір відповідальності поручителя за борговими зобов'язаннями ФОП ОСОБА_4 був встановлений в сумі 40592000 грн., що перевищує розмір зобов'язань за Генеральною кредитною угодою.

Термін користування кредитними коштами, визначений за Генеральною кредитною угодою в старій редакції від 22 грудня 2004 року з урахуванням змін і доповнень, не відрізняється від Генеральної кредитної угоди в новій редакції від 14 квітня 2010 року.

Висновки суду першої інстанції, щодо встановлення факту збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку із укладенням нової редакції Генеральної кредитної угоди є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки №12/14/652 від 21 травня 2009 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання.

Крім цього, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З урахуванням викладеного, договір поруки залишався дійсним на момент звернення позивача з позовом до суду.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у зв'язку з чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та стягнення на його користь з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 29173368,81 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», сплачений останнім судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5161,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за генеральною кредитною угодою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909, кор/рах. 32004100701 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001) заборгованість за генеральною кредитною угодою від 22.12.2004 року №156 та укладеними в її рамках договором про надання гарантії платежу від 08.12.2005 року №019/01-09/225, договором про надання гарантії платежу від 14.12.2005 року №019/01-09/229, договором про надання гарантії платежу від 21.12.2005 року №019/01-09/239, договором про надання гарантії платежу від 06.07.2007 року №019/14/200 в сумі 29173368,81 грн. (двадцять дев'ять мільйонів сто сімдесят три тисячі триста шістдесят вісім грн. 81 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909, кор/рах. 32004100701 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001) судовий збір у розмірі 5161,50 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят одну грн. 50 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: