Ухвала суду № 38256444, 10.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3436/13-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В.Провадження № 22-ц/780/1648/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 26 10.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення подвійної суми грошового забезпечення згідно попереднього договору купівлі-продажу гаража, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення подвійної суми грошового забезпечення згідно попереднього договору купівлі-продажу гаража, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 вересня 2010 року між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу гаража та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Кінцевою датою укладення та нотаріального посвідчення основних договорів є 16 вересня 2012 року.

На підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо укладення основних договорів та її платіжною спроможності, позивачка передала відповідачу під час підписання попереднього договору, грошове забезпечення виконання зобов'язання в сумі 50000 грн.

У встановлений строк з вини відповідача основний договір укладено не було. У випадку невиконання договору стороною з причин відмови від укладення основних договорів, в тому числі нез'явлення до нотаріуса у визначений договором час і місце, а також укладення договорів з іншою особою, зобов'язується повернути позивачу отриману суму грошового забезпечення та додатково сплатити суму у розмірі грошового забезпечення.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу згідно умов попереднього договору у розмірі 100000 грн., відсотки за користування коштами у розмірі 14033 грн., 3% річних у розмірі 2632,20 грн., кошти витрачені на оформлення правовстановлюючого документа на гараж та земельну ділянку у розмірі 2750 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року, вищезазначений позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50000 грн. основного боргу згідно умов попереднього договору та судові витрати у розмірі 553,82 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 вересня 2010 року між сторонами було укладено та нотаріально посвідчено попередній договір, згідно якого вони зобов'язуються у майбутньому укласти договір купівлі-продажу гаража та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зі змісту зазначеного договору вбачається, що даний договір є попереднім договором виконання зобов'язань укласти в майбутньому до 16 вересня 2012 року договір купівлі-продажу гаражу та земельної ділянки між позивачкою, яка буде покупцем та відповідачкою, яка повинна була б бути продавцем (а.с. 8-9).

Відповідно до довіреності від 13 вересня 2010 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником, зокрема у відділі Держкомзему у Київській області, філії «ЦДЗК» з усіма правами по оформленню права власності на гараж АДРЕСА_1 та на земельну ділянку на якій розташований зазначений гараж з правом продажу за ціною та на умовах на її розсуд (а.с. 10).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №415645, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0029 га., для гаражного будівництва, що знаходиться на території м. Вишгород Київської області (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 квітня 2012 року, ОСОБА_3 є власником гаража АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до копії квитанцій до прибуткового касового ордера, ОСОБА_3 13 лютого 2012 року було сплачено кошти у розмірі 2500 грн. для виготовлення технічної документації та 250 грн. для виготовлення кадастрового плану на земельну ділянку (а.с. 15).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки за відповідачкою у встановленому законом порядку було зареєстроване право власності як на гараж так і на земельну ділянку, на якій він розміщений, договір купівлі-продажу зазначеного майна між сторонами по справі не укладено, тому сума грошового забезпечення виконання зобов'язання у тому розмірі, у якому вона і була сплачена, підлягає поверненню позивачці шляхом її стягнення із ОСОБА_3

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Попередній договір не створив для сторін будь-яких матеріальних прав і обов'язків, окрім зобов'язання укласти протягом певного терміну договір купівлі-продажу земельної ділянки та гаража на заздалегідь визначених умовах.

Тому, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про стягнення фактично переданих грошових коштів у розмірі 50000 грн.

Вірним є і висновок про відмову у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 процентів та трьох відсотків річних, оскільки з урахуванням правовідносин, що склалися між сторонами на основі попереднього договору, відсутні підстави стверджувати про наявність грошового зобов'язання у відповідачки перед позивачкою.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про часткове задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: