Рішення № 38254214, 24.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1154/14 24.03.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» До Військова частина А0351 Міністерства оборони УкраїниПростягнення 11 708,89 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Крупка Н.М.- дов. № 565 від 11.12.2013 р.;

від відповідача: Павлова В.М. - дов. № 116 від 22.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А0351 Міністерства оборони України про стягнення 11 388,37 грн. основного боргу, 22,80 грн. інфляційних нарахувань, 95,48 грн. три відсотки річних та 202,14 грн. пені.

Ухвалою суду від 31.01.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.02.2014 року.

Зважаючи на те, що суддя Спичак О.М. перебуває на лікарняному, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 21.02.2014 року справу № 910/1154/14 передано для розгляду судді Ковтуну С.А.

Ухвалою суду від 21.02.2014 року справу № 910/1154/14 прийнято до свого провадження суддею Ковтуном С.А. та призначено її до розгляду на 24.03.2014 року.

У зв'язку з виходом судді Спичака О.М. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 24.03.2014 року справу № 910/1154/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 24.03.2013 р. дана справа була прийнята до свого провадження суддею Спичаком О.М.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та прийнято, а в судовому засіданні 24.03.2014 р. року надав усні пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 24.03.2014 р. подав клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 24.03.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2004 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач, виконавець) та Військова частина А0351 Міністерства оборони України (відповідач, бізнес-споживач) було укладено договір про надання послуг для організації прямого зв'язку між кінцевими пунктами, відповідно до п. 1.1 якого виконавець наддає споживачу в тимчасове платне використання пари проводів для організації прямого зв'язку між кінцевими пунктами, як зазначено в додатку А, а споживач сплачує вартість робіт по організації прямого зв'язку та щомісячну плату за надані послуги.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами п. 3.1 договору встановлено, що місячна вартість послуг послуги встановлюється згідно щ діючими тарифами (додаток Б).

У відповідності до п. 3.2. договору, при зміні тарифів на послуги зв'язку вартість послуги змінюється та вноситься до Додатку Б.

За умовами п. 3.3 договору, оплата послуг проводиться щомісячно не пізніше 10 числа наступного за завітним на підставі рахунків виконавця за поточний місяць. Рахунки подаються не пізніше ніж за десять діб до кінця терміну оплати.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що оплата проводиться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім на підставі рахунків виконавця за поточний місяць. Рахунки подаються не пізніше ніж за десять діб до кінця терміну оплати.

Пунктом 1.2 додаткової угоди встановлено, що сторони погодились, що сума послуг за договором № 1799-8 від 14.09.2004 р. з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 року становить 19 522,92 грн. включаючи ПДВ 3 904,58 грн.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди, у разі перевищення бізнес абонентом встановлених лімітів послуг зв'язку, оплата здійснюється згідно з діючими тарифами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ним належним чином були надані послуги передбачені умовами договору на надання послуг для організації прямого зв'язку між кінцевими пунктами № 1799-8 від 14.09.2004 р., проте відповідач, всупереч п. 3.3 даного договору, не розрахувався за надані послуги, в результаті чого за період з квітня 2013 р. по жовтень 2013 р. у нього виникла заборгованість в сумі 11 388,37 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення зі споживача 11 388,37 грн. основного боргу, 22,80 грн. інфляційних нарахувань, 95,48 грн. три відсотки річних та 202,14 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами п. 3.3 оплата послуг проводиться щомісячно не пізніше 10 числа наступного за завітним на підставі рахунків виконавця за поточний місяць. Рахунки подаються не пізніше ніж за десять діб до кінця терміну оплати.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що оплата проводиться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім на підставі рахунків виконавця за поточний місяць. Рахунки подаються не пізніше ніж за десять діб до кінця терміну оплати.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання послуг для організації прямого зв'язку між кінцевими пунктами № 1799-8 від 14.09.2004 р., проте відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем наявний борг у розмірі 11 388,37 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг передбачених умовами договору, господарський суд 11 388,37 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, керуючись пунктом 4.5 договору № 1799-8 від 14.09.2004 р. та положеннями Закону України «Про телекомунікації», нарахував та просить стягнути з відповідача 202,14 грн. пені.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У наданому відповідачем клопотанні про зменшення суми штрафних санкцій відповідач просив враховуючи суспільно-політичну та економічну ситуацію, яка склалася, а також те, військова частина фінансується за рахунок державного бюджету зменшити розмір штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, та те, що заборгованість зі сплати коштів за надані послуги складала невеликі періоди.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені до 1 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

Отже, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» підлягає стягненню 1,00 грн. пені, за несвоєчасне погашення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Також позивачем заявлено до стягнення 22,80 грн. інфляційних нарахувань та 95,48 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 95,48 грн. та 22,80 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0351 Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 09965650) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 01030, м. Київ, б-р Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) 11 388 (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 37 коп. основного боргу, 1 (одна) грн. 00 коп. пені, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. три відсотки річних, 22 (двадцять дві) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

31.03.2014 р.

Суддя Спичак О.М.