Постанова № 38253696, 11.04.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2691/13-a

11 квітня 2014 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Мельник Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі Завацької І.М., довіреність від 02.01.2014 року №04/04

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із скаргою до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо стягнення з нього єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправними та вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.03.2013 року №Ф314 в розмірі 4572,42 грн. та від 14.06.2013 року №Ф1044 в розмірі 1194,30 грн. скасувати.

Змінивши та уточнивши позовні вимоги позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування невідповідними законодавству та визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо формування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправними.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у заяві та просить задовольнити.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі проти позову заперечила, свою позицію виклала в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд встановив такі обставини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, шо органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований 18.04.2006 року як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Тернопільської міської ради за адресою 46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Дубовецька, будинок 1.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

У відповідності до п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Як встановлено в судовому засіданні у 2010-2011 роках винесені судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Станом на 01.02.2013 року у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572,42 грн. за 2012 рік і 1194,03 грн. за перший квартал 2013 року.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Щодо позивача 07.03.2013 року винесено вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф314 в сумі 4572,42 грн. і 14.06.2013 року за №Ф1044 в розмірі 1194,30 грн.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно п.6.4. Постанови Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Вищевказані вимоги були надіслані позивачеві 15.02.2013 року та 17.05.2013 року, про що свідчать копії повідомлень про вручення відправлення.

Відповідно до п.3 Розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Твердження позивача про те, що його не було повідомлено про взяття на облік як платника єдиного внеску не відповідає дійсності, оскільки перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється, а позивач зареєстрований як платник страхових внесків з 18.04.2006 року.

Враховуючи, що позивачеві призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" і він не є пенсіонером за віком в розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тому не звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також формування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.03.2013 року №Ф314 в розмірі 4572,42 грн. та від 14.06.2013 року №Ф1044 в розмірі 1194,30 грн. відповідають чинному законодавству України.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та стягнення з нього єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування невідповідними законодавству та визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо формування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.03.2013 року №Ф314 в розмірі 4572,42 грн. та від 14.06.2013 року №Ф1044 в розмірі 1194,30 грн. протиправними є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,6,11,122,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування невідповідними законодавству та визнання дій управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо формування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.03.2013 року №Ф314 в розмірі 4572,42 грн. та від 14.06.2013 року №Ф1044 в розмірі 1194,30 грн. протиправними відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.