Ухвала суду № 38253205, 02.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/118/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.04.2014 Справа № 5009/3042/12

Суддя Горохов І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 5009/3042/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд", 69014, м. Запоріжжя, вул. Листопрокатна 12

до відповідача Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, 69107 м. Запоріжжя пр. Леніна 164

про стягнення 200 000,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бондаренко О.А., представник довіреність №1/0563 від 28.03.2014р.;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" від 19.03.2014р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №5009/3042/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" до відповідача Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення 200 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 02.04.2014р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд заяви без його участі та про підтримання заяви в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви. Зазначив, що позивач мав можливість протягом року подати до виконавчої служби наказ, проте не скористався нею, посилаючись на те, що між сторонами велись переговори про добровільне виконання судового рішення з метою запобігання збільшення суми боргу. Так дійсно, відповідачем було отримано лист позивача з проханням видати розпорядження щодо поетапного погашення заборгованості протягом 2013 року - 2014 року, на який була надіслана відповідь, що відповідачем проводиться робота з пошуку та залучення коштів з додаткових джерел фінансування. Щодо посилань позивача на прорив водопроводу в приміщенні ТОВ "Запоріжтеплогазбуд" від 21.11.2013р. та відповідно складеного Акту обстеження приміщення, відповідач заперечив, посилаючись на те, що наданий позивачем акт не доводить, що був знищений саме вказаний наказ. В акті зазначено, що зіпсована загальна сукупність документації, проте без належно оформленого та складеного опусу втрачених документів неможливо визначити чи був зіпсований наказ. Враховуючи вищевикладене, вважає вимоги заявника необґрунтованими та безпідставними. Просив суд відмовити у задоволені заяви.

Розглянувши матеріали справи та заяви суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" до відповідача Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення 200 000,00 грн. задоволено.

03.10.2012р. порушено апеляційне провадження по справі № 5009/3042/12 за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. по справі № 5009/3042/12.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012р. у справі № 5009/3042/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. прийняту у справі № 5009/3042/12 залишено без змін.

Ухвалою суду від 25.03.2013р. виправлено описки у п. 2 резолютивної частини рішення від 11.09.2012р. у справі № 5009/3042/12 виклавши їх у правильній редакції та разом з наказом направлено позивачу.

25.03.2013р. на виконання вказаного рішення видано наказ про стягнення з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" суми заборгованості в розмірі 200 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 4 000, 00 грн.

Наказ дійсний для пред'явлення до виконання з 28.11.2012р. по 28.11.2013р.

19.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" звернувся до господарського суду з заявою про поновлення строку пред'явлення наказу від 25.03.2013р. у справі № 5009/3042/12.

Поважність пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання заявник обґрунтовує тим, що з моменту прийняття рішення та видачі судового наказу між стягувачем та боржником велись переговори про добровільне виконання судового рішення з метою запобігання збільшення суми боргу, оскільки розмір заборгованості є досить обтяжливим для відповідача, як бюджетної організації.

21.11.2013р. сталося залиття приміщення бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд", де зберігалась вся наявна документація підприємства, було складено Акт обстеження приміщення виробничої бази Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" по вул. Центральній, 43-Б, с. Лежино, Запорізького району, відповідно до якого внаслідок прориву водоканалу було залито водою приміщення бухгалтерії та зіпсована документація, меблі, підлога (лінолеум), які підлягають ремонту та відновленню.

Крім того, позивач зазначив, що 1 рік з моменту видачі виконавчого документу, що гарантується ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" не сплинув.

Суд не вбачає в наведених підставах поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та відповідно підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання внаслідок наступного.

Як свідчать матеріали справи, 21.11.2013р. згідно акту обстеження приміщення виробничої бази Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" по вул. Центральній, 43-Б, с. Лежино, Запорізького району, на підприємстві сталося залиття, в наслідок якого було зіпсовано всю наявну документацію.

Однак, з вказаного акту не вбачається можливим виявити перелік документів, що було зіпсовано залиттям, а саме наказ по справі № 5009/3042/12 від 25.03.2013р., та вважає цю позицію позивача не підтвердженою належними та допустимими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, після залиття у період з 21.11.2013р. до 28.11.2013р., у позивача ще був час вжити дії, спрямовані на отримання дублікату наказу з подальшим пред'явленням його до виконання державному виконавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувану чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувану рекомендованим чи цінним листом.

Наказ виданий 25.03.2013р. по справі № 5009/3042/12 набрав законної сили 28.11.2012р. та дійсний для пред'явлення до виконання державному виконавцю до 28.11.2013р.

В період часу з 25.03.2013р. по 28.11.2013р. позивач не звертався до державного виконавця для пред'явлення наказу до виконання та не був позбавлений такого права, у зв'язку з чим не навів жодного обґрунтованого доводу щодо неможливості пред'явлення наказу до виконання.

Згідно з приписами ст. 116 Господарського процесуального кодексу України наказ видається після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення до виконання виконавчого документа на виконання судових рішень обчислюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Виходячи з вимог процесуального закону, для поновлення пропущеного стягувачем строку суд повинен дослідити причини пропуску вказаного строку і відновити його у випадку, коли заявник доведе їх поважність. Під поважними обставинами слід розуміти такі, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне, в передбачений строк, пред'явлення наказу до виконання.

Посилання заявника на проведення переговорів про добровільне виконання боржником судового рішення не є поважною причиною пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, в даному випадку така ситуація є власною ініціативою стягувача, яка не залежить від зовнішніх обставин впливу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених обставин вбачається, що позивачем протягом 8 місяців не здійснювалось жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення з пред'явлення наказу до виконання, маючи достатньо часу для цього, та не наведено дійсно поважних причини пропуску строку з можливістю його відновлення.

Посилання заявника на те, що 1 рік з моменту видачі виконавчого документу, що гарантується ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", у даному випадку ще не сплинув, на думку суду є безпідставним, оскільки строки, зазначені у частині першій статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", саме в 1 рік, встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а не з моменту видачі виконавчого документу.

З огляду на викладене, зазначені в заяві причини пропуску строку пред'явлення наказу до виконання не визнаються судом поважними, внаслідок чого заява про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" від 19.03.2014р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №5009/3042/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжятеплогазбуд" до відповідача Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення коштів - відмовити.

Суддя І.С. Горохов