Рішення № 38253036, 16.04.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3907/14-ц

Провадження № 2/520/3965/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014 року позивач звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 15 серпня 1997 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київської рай адміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис №496, та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 2 500 гривень щомісячно, до їх повноліття.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона з 15 серпня 1997 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Від даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вказує на те, що подружні стосунки припинились, спільне господарство не ведуть. Родина існує формально. Різні погляди на сімейне життя, повна несумісність характерів, втратили почуття любові один до одного та взаєморозуміння

Також позивач стверджує, що, діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні. Вказує, що їй матеріально важко утримувати дітей, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток дітей, одяг та лікування.

Крім того позивач стверджує, що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дітям допомогу.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував, зазначивши, що зрада дружини унеможливила примирення між ними. Проти стягнення аліментів саме у твердій сумі у розмірі 2500 гривень не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 15 серпня 1997 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міської ради зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 496, що підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_3, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».

30 травня 1998 року у сторін народилась донька ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис № 726, де батьком дитини записаний відповідач.

Також, 10 серпня 2006 року народився син ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1244, де батьком дитини записаний відповідач.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе при обставинах, встановлених у судовому засіданні. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що шлюбний союз сторін розпався та існує формально.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_2 та жінки - ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. .

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач фізично здоровий, інших дітей, непрацездатних дружини та батьків на утриманні не має, так як доказів їх існування суду не надав, а у зв'язку з чим повинен утримувати своїх неповнолітніх дітей, а також суд враховує добровільну згоду відповідача на сплату аліментів саме у такому розмірі.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів задовольнити та стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1250 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття та аліменти на утримання сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1250 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідно судові витрати в розмірі 243, 69 гривень за вимогу про стягнення аліментів на користь держави судових покласти на відповідача- ОСОБА_2.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконаню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 15 серпня 1997 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис №496,

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1250 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову - 04.04.2014 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 аліменти утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1250 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову - 04.04.2014 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.