Ухвала суду № 38253033, 15.04.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» квітня 2014 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косована Т.Т.

Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор обвинувачений захисник Станковської Г.А. та ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270160000588 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2014 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця м. Заліщики Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, з базовою середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взявши його під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту взяття під варту.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Повного Товариства «Ломбард Експерт» ТОВ «Фінспорт» і Компанія, заподіяну матеріальну шкоду в сумі 5152,92 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 30714,52 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Провадження №11-кп/794/153/14 Головуючий в І Інстанції: Єфтєньєв О.Г.

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Суддя-доповідач: Косован Т.Т.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду першої інстанції, 29 серпня 2013 року, біля 11 год. 00 хв. ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, прийшов до господарства громадянки ОСОБА_8, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де діючи умисно, із корисливих мотивів, через незачинене вікно проник до будинку потерпілої ОСОБА_8, звідки таємно із шкатулки викрав золоті вироби, а саме: дві підвіски, сережки та два кільця загальною вагою 18 грам, а також срібні вироби, а саме: браслет і цепочку з рулончиком загальною вагою 18 грам, належних ОСОБА_8, чим спричинив останній збитків на загальну суму 8920,80 гривень. Викраденим майном ОСОБА_6, розпорядився на власний розсуд.

30 серпня 2013 року, біля 12 год. 00 хв. ОСОБА_6, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, прийшов до господарства ОСОБА_8, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де діючи умисно, із корисливих мотивів, через незачинене вікно проник до її будинку, звідки повторно, таємно із шкатулки викрав золоті вироби, а саме: два ланцюжки 750 проби, вагою 4,42 грама; браслет і ланцюжок 585 проби, вагою 8,42 грама, чим спричинив ОСОБА_8, збитків на загальну суму 3561,72 гривень. Викраденим майном ОСОБА_6, розпорядився на власний розсуд.

31 серпня 2013 року, біля 11 год. 00 хв. ОСОБА_6, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, прийшов до господарства ОСОБА_8, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де діючи умисно, із корисливих мотивів, через незачинене вікно проник до її будинку, звідки повторно, таємно із шкатулки викрав золоті вироби, а саме: печатку та каблучку 583 проби, загальною вагою 12,01 грама на суму 5404,5 грн.; два ланцюжки і два хрестики 585 проби, загальною вагою 11,17 грама на суму 5473,3 грн.; два ланцюжки 750 проби, загальною вагою 32,55 грама на суму 16275 грн., чим спричинив ОСОБА_8, збитків на загальну суму 27152,8 гривень. Викраденим майном ОСОБА_6, розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 27 вересня 2013 року, біля 12 год. 00 хв. ОСОБА_6, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, прийшов до господарства ОСОБА_8, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де діючи умисно, із корисливих мотивів, через незачинене вікно проник до її будинку, звідки повторно, таємно із шкатулки викрав золоті вироби, а саме: дві цепочки, дві підвіски, три персні та одну обручку, загальною вагою 37,38 грами, чим спричинив ОСОБА_8, збитків на загальну суму 8940,84 гривень. Викраденим майном ОСОБА_6, розпорядився на власний розсуд.

На вказаний вирок суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу в якій просить суд, вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2014 року, в частині призначення покарання змінити та застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. При цьому апелянт, не заперечуючи правову кваліфікацію дій вважає, що районний суд при призначенні міри покарання не врахував всіх пом'якшуючих обставин і призначив занадто сувору міру покарання. Крім того, судом безпідставно було визнано обставиною, яка обтяжує покарання вчинення злочину повторно.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора який вважає, що з описової частини вироку слід виключити обтяжуючу обставину повторність, а в решті вирок залити без змін, провівши апеляційний розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчинені таємного викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням в житло при обставинах, викладених у вироку є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, які не заперечувались обвинуваченим і не досліджувались за його згодою в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, апеляційному перегляду не підлягають.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочини вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Аналізуючи матеріали кримінального провадження в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд, дотримався вимог ст. ст. 65 - 67 КК України і повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом першої інстанції, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 враховано, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визнання вини обвинуваченим, його особу та фізичний стан.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Вчинення кримінального правопорушення повторно, суд визнав як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_6

Згідно абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що якщо якась із обставин, наведених у ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 67 КК України, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання не може ще раз ураховувати її як пом'якшуючу або обтяжуючу покарання обставину. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що районний суд безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6, вчинення кримінального правопорушення повторно на підставі ст. 67 КК України, а тому апеляція в цій частині підлягає до задоволення, а обтяжуюча обставина повторність виключенню із вироку.

Твердження апелянта про те, що судом не враховано як пом'якшуючу обставину знаходження його співмешканки в стані вагітності є необґрунтованими, так як довідка про вагітність ОСОБА_10, на яку посилається апелянт, суду першої інстанції не надавалася, а надана апеляційному суду не оформлена належним чином. Крім того, акт обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_6 № 342 від 03.03.2014 року, затверджений сільським головою Недобоївської сільської ради Хотинського району та довідка Недобоївської сільської ради Хотинського району №312 від 24.02.2014 року про те, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_10 в 2013 році, надані суду першої інстанції після проголошення вироку.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження у сукупності, зокрема ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_6 вчинив чотири епізоди тяжкого кримінального правопорушення, посередню характеристику за місцем проживання, перебування обвинуваченого у цивільному шлюбі з ОСОБА_10, його молодий вік, першу судимість, а також те, що із 30714,52грн. матеріальної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_8 та 5152,91 грн. матеріальної шкоди заподіяної Повному товариству «Ломбарт Експерт» ТОВ «Фінспорнт» і Компанія обвинуваченим відшкодовано лише 400 гривень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що виправлення ОСОБА_6 без реального відбування покарання не можливе та на думку колегії суддів, призначена йому міра покарання є необхідною і достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України немає.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає до задоволення частково.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону передбачених ст. 412 КПК України, які б давали підстави для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 та 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2014 року, щодо ОСОБА_6, якого визнано винуватим, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку визнання районним судом обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6, вчинення кримінального правопорушення повторно на підставі ст. 67 КК України.

В решті частині вирок районного суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню проте, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Судді Т.Т. Косован Г.А. Станковська В.П. Потоцький