Постанова № 38251913, 26.03.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. 15 год.07 хв.м. ХерсонСправа № 821/44/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача Барабойник Г.І., Авер'янової С.Б., представника відповідача Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сигма" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Сигма» (далі - позивач, ПАТ "Сигма") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби з проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 та складання акту перевірки від 11.07.2012 № 1345/22-1/14120788 (далі - акт від 11.07.12). Також позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) № 0003152205 від 05.09.2012, яким до ПАТ «Сигма» застосовані штрафні санкції в розмірі 9180 грн., № 0006652200 від 10.09.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 157 418 грн.; № 0006642200 від 10.09.12, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 845 141 грн.; № 0006632200 від 10.09.12, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 2 801 393 грн. за основним платежем та 243 564,75 грн. за штрафними санкціями.

ПАТ «Сигма» вважає дії посадових осіб податкового органу з проведення планової виїзної перевірки і складання акту від 11.07.2012 №1345/22-1/14120788 протиправними, а прийняті на підставі даного акту перевірки податкові повідомлення-рішення незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки були порушені норми Порядку організації та проведення перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, визначеного Методичними рекомендаціями щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затвердженими наказом ДПАУ від 14.04.2011 року №213. У журналі реєстрації перевірок ПАТ «Сигма» не було вчинено запису головним державним податковим ревізором-інспектором Варегою В.О., який значиться у вступній частині акту перевірки як посадова особа, що здійснює перевірку. Порушений строк проведення перевірки та порядок продовження цього строку, в середині проведення перевірка була зупинена всупереч приписам Податкового кодексу України (далі - ПКУ), акт перевірки був несвоєчасно зареєстрований в ДПІ у м. Херсоні. На момент поновлення перевірки на підставі протоколу обшуку від 21.05.2012 старшим слідчим прокуратури Херсонської області Лафірук А.А. було вилучено оригінали первинних бухгалтерських документів, журнали-ордери, головні книги за 2010-2011 р.р. та комп'ютерна техніка. Отже, перевірка проводилась на підставі аналізу документів ПАТ «Сигма», які не надавались позивачем на перевірку, висновки перевірки не мають документального підтвердження, оскільки опис порушень у акті перевірки повинен підтверджуватися вилученими документами, а протокол про вилучення документів не містить повного переліку бухгалтерських документів, в протоколі переважно зазначаються лише папки з назвами конкретного періоду. Вилучені у ПАТ «Сигма» документи не повернуто і на день звернення до суду, незважаючи на відсутність порушеної кримінальної справи, багаточисельні заяви підприємства та звернення до правоохоронних органів.

У висновках акту перевірки зазначається про завищення суми бюджетного відшкодування ПАТ «Сигма», у тому числі за періоди серпень 2011 р., жовтень 2011 р., листопад 2011 р. Проте, зазначені періоди вже були перевірені податковим органом і складені відповідні довідки про відсутність порушень, а саме: довідка від 11.11.2011 №3868/07-0/14120788 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сигма» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за серпень 2011 року; довідка від 28.12.2011 №4545/07-0/14120788 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сигма» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за жовтень 2011 року; довідка від 13.01.12 № 98/07-0/14120788 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сигма» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за листопад 2011 року, якими не встановлено відхилень залишку від'ємного значення по декларації за листопад 2011 року.

Позивач звертає увагу в позовній заяві на неправомірність використання податковим органом актів консультацій Волинської Торгово-промислової палати від 26.01.12 при визначенні вартості безоплатно отриманих кольорових металів за 2011 рік, на момент відображення вартості кольорових металів в обліку підприємства вказаних актів консультації Волинської Торгово-промислової палати ще навіть не було в наявності. Висновок акту перевірки про не включення до складу доходів списаної безнадійної заборгованості суперечить відомостям бухгалтерського обліку, оскільки зазначені в акті перевірки безнадійні борги ДП "Форест", ТОВ «Консул», ПП «Іонат» ПП «ОСОБА_2», ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» рахувались як дебіторська, а не кредиторська заборгованість.

Позивач також не погоджується з доводами податкового органу про нереальність господарських операцій з такими постачальниками як ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», ТОВ «Юкка-Трейд», ТОВ «Запорізький вторчермет», ТОВ «Кор-Сервіс», ПП «Агросид» з підстав нікчемності правочинів, оскільки по взаємовідносинам з даними постачальниками позивачем виконані всі вимоги чинного законодавства, оформлені всі первинні документи, необхідні для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Під час укладення господарських операцій, контрагенти позивача мали повну господарську правосуб'єктність - були зареєстровані в установленому законом порядку, мали ліцензії та дозволи на проведення діяльності, були платниками ПДВ. Податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були сформовано на підставі податкових накладних, отриманих за результатами проведених товариством розрахунків, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Придбані відходи ливарного виробництва були в подальшому експортовані за межи митної території України, що підтверджується вантажними митними деклараціями. Оскільки позивач не сплачував транспортні послуги, то відсутність товарно-транспортних накладних, або недоліки цих ТТН, які не відносяться до первинних бухгалтерських документів, не є доказом фіктивності правочинів. Окрім зазначеного, позивач вважає, що він не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента, оскільки відповідальність за порушення фінансової та податкової дисципліни покладається виключно на платника податків, який припустив порушення вимог податкового законодавства.

Що стосується застосування штрафу в сумі 9180 грн. за невиконання вимог Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивач вважає його завищеним, оскільки штраф застосовується в сумі 340 грн. не за кожний випадок не щоденного роздрукування та підклеювання фіскального звітного чеку в Книгу обліку розрахункових операцій, а усього 340 грн. за виявлене порушення.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Міндоходів у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Сигма» зареєстроване в 1994 році, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні.

В період з 06.03.12 по 11.07.12 державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби Задачиною Ольгою Вікторівною, Варегою Вікторією Олексіївною, Кузьміновим Сергієм Валерійовичем, Черкасовим Миколою Миколайовичем на підставі направлень від 29.02.2012, та старшим державним податковим ревізором-інспектором Трамбовецькою Оленою Миколаївною на підставі направлення від 26.06.2012 була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Сигма» за період 01.07.10 по 31.12.11, результати якої оформлені актом № 1345/22-1/14120788 від 11.07.12.

Перевіркою було встановлено порушення товариством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.257, п. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2801393 грн.,

- порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму бюджетного відшкодування на суму 157418 грн., в тому числі деклараціям за серпень 2010 року 256 грн., вересень 2010 року 5326 грн., жовтень 2010 року 3959 грн., березень 2011 року 53317 грн., травень 2011 року 94560 грн.,

- порушення п. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПКУ завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 845141 грн. за липень 2010 року - жовтень 2010 року, червень 2011 року - грудень 2011 року,

- порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не роздрукування фіскальних звітних чеків в кількості 27 шт.

Заниження податку на прибуток на суму 2801393 грн., в тому числі за 3-й квартал 2010 на суму 839164 грн., 4-й квартал 2010 року на суму 135095 грн., 2-й квартал 2011 року на суму 57252 грн., 3-й квартал 2011 року на суму 551594 грн., 4-й квартал 2011 року - 1218289 грн. виникло, на думку відповідача, внаслідок заниження валового доходу та завищення валових витрат. Так, в акті вказано про заниження валового доходу за 4-й квартал 2011 року на суму 2844987 грн., в тому числі на 2554683 грн. внаслідок не включення до складу валових доходів вартості брухту кольорових металів та чермету в порушення п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України та на суму 290304 грн. в результаті не включення списаної безнадійної заборгованості в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 137.10 ст. 137 ПКУ (т. 1 арк. справи 15-16).

Згідно договору про надання послуг від 08.04.08, укладеного позивачем та КП «Комунальне транспортне підприємство», даний брухт був отриманий позивачем при благоустрою полігону твердих побутових відходів та вивезенні відходів сміттєзвалища КП «Комунальне транспортне підприємство» м. Каховка, їх подальшого очищення та відправлення на переробку. ПАТ «Сигма» обліковувало кольорові метали відповідними актами, складеними комісійно, тільки у кількісному виразі без визначеності вартості, що не заперечує і позивач. Слідчим відділом прокуратури Херсонської області отримано пакет документів, серед яких акти від 26.01.12 консультацій Волинської торгово-промислової палати про експертну оцінку металобрухту (орієнтовна ринкова вартість), який був затриманий на кордоні, акти складені відповідно до звернення Ягодинської митниці. ДПІ, застосовуючи орієнтовні ринкові ціни, вказані в актах консультацій торгово-промислової палати, визначило вартість отриманих кольорових металів.

Заниження доходів ПАТ «Сигма» за 4-й квартал 2011 року на суму 290304 грн. внаслідок не включення до складу доходів списаної безнадійної заборгованості сталось через порушення платником п. 14.1.257 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 137.10 ст. 137 ПКУ, відповідно до яких сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою, та відповідно повинна включатись до складу доходів. В бухгалтерському обліку за грудень 2011 року платником списано безнадійні борги постачальників - ДП «Форест» 90000 грн., ТОВ «Консул» 3000 грн., ПП «Іонат» 68767 грн., ПП «ОСОБА_2» 7900 грн., ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» 120609 грн. 18 коп., ТОВ «Метро-Кеш» 28 грн., але до складу доходів не включено.

При перевірці повноти визначення валових витрат контролюючим органом було виявлено їх завищення на загальну суму 12500159 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 3 356 656 грн., за 4 - й квартал 2010 року на суму 540379 грн., за 1-й квартал 2011 року на суму 735333 грн., 2-й квартал 2010 року на суму 1193507 грн., 3-й квартал 2011 року на суму 3088544грн., 4-й квартал 2011 року на суму 2442400 грн. Встановлено, що позивач здійснював операції з придбання товарів у селянського фермерського господарства «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», по яким податкова інспекція вважає, що неможливо встановити фактичної поставки у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних. Видаткові накладні СФГ «Кудаси» № 1 від 11.07.10, № 2 від 14.07.10, № 3 від 26.07.10 на кавуни та видаткові накладні ТОВ «РО-СЛА» за серпень 2010 року на перець солодкий складені з порушенням Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, не містять дані про посади і прізвища осіб, не заповнені дані про серії та номери довіреностей, мають виправлення. Ці обставини також підтверджуються актом ДПІ у м. Херсоні від 14.02.12 № 528/07-0/14120788 про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Сигма» за вересень, листопад, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року (далі - акт від 14.02.12) Тому, на думку ДПІ, платник неправомірно включив до валових витрат 3-4 кварталу 2010 року суму 742908 грн. витрат по придбанню сільгосппродукції у СФГ «Кудаси» та ТОВ «РО-СЛА». В акті також вказано про відсутність підстав для включення до валових витрат 1-го кварталу 2011 року витрат 133250 грн. по придбанню насіння соняшника від СФГ «Кудаси», до валових витрат 3-го кварталу 2011 року суми 34437 грн. витрат по придбанню сільгосппродукції у СФГ «Кудаси», оскільки не надані товарно-транспортні накладні, що свідчить про неможливість встановлення факту поставки товару.

Завищення витрат в 1-му кварталі 2011 року на суму 133333 грн. 32 коп. відбулось у зв'язку з необґрунтованим включенням до їх складу вартості придбаних у ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» (пов'язаної особи) горіхів волоських (т. 1 арк. справи 25-26). ДПІ встановила, що відсутні документи транспортування горіхів, їх зберігання. Крім того, ДПІ вказує на те, що придбані горіхи були реалізовані тільки в серпні-вересні 2011 року, в той же час здійснювались авансові платежі цьому постачальнику, що привело до виведення обігових коштів в умовах декларування позивачем збиткової діяльності. Такі дії свідчать про фактичне фінансування іншого підприємства або надання фінансової допомоги засновником. Крім того, ТОВ «Сігма-Агро-Інвест» не має багаторічних насаджень, фінансовий звіт даного товариства не містить даних про виробничі запаси. За висновком ДПІ операція придбання горіхів не має мети господарської діяльності.

Перевіркою встановлено документування господарських операцій придбання ПАТ «Сигма» шлакоподібних відходів у ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг» та включення до валових витрат за 3-й квартал 2010 року витрат на суму 2692626 грн., за 4-й квартал 2010 року (жовтень) на суму 379520 грн. (т. 1 арк. справи 26-35). Видаткові накладні оформлені неналежним чином, в графі «отримав» підписи невстановлених осіб без зазначення прізвищ та посади з боку ПАТ «Сигма», відсутні номера та дати довіреностей. Даний постачальник не знаходиться за юридичною адресою, відсутні трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що підтверджується звітністю товариства та поясненнями заступника директора ТОВ Мосейко В.А., який повідомив про припинення з серпня 2011 року фінансово-господарської діяльності ТОВ. У серпні-жовтні 2010 року ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг» не мало реальних постачальників шлакоподібних відходів ливарного виробництва. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя визнано недійсними всі декларації з ПДВ даного платника за липень-жовтень 2010 року. ТТН, які були надані позивачем, містили найменування автоперевізника ТОВ «Експотранс», заповнені з порушеннями Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. ТОВ «Експотранс" визнано банкрутом 19.04.10, а ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.10 дане ТОВ «Експортранс» ліквідовано, 09.12.10 скасовано державну реєстрацію. ТТН за участю перевізника ТОВ «Експотранс» фактично не заповнені, що не надає їм силу первинного документа. За висновком відповідача, вбачається здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Крім того, відповідач наводить в акті перевірки зміст пояснення начальника розташованого в м. Запоріжжя, Північне шосе, 20 е, майданчика по обробці шлакоподібних відходів ливарного виробництва ПАТ «Сигма» Сьомченко С.В., якому невідомий такий постачальник шлакоподібних відходів як ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг».

В порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач невірно включив до складу валових витрат 1 півріччя 2010 року розмір від'ємного значення оподаткування за 2009 рік 409907 грн., при цьому податкова інспекція посилається на те, що даний факт був встановлений попередньою перевіркою (акт від 1 листопада 2010 року № 4583/23-4/14120788), якою зафіксовано завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік на суму 409907 грн., за 2010 рік на суму 65598 грн. (т. 1 арк. справи 38).

ДПІ вказує в акті перевірки (т.1 арк. 40) на завищення валових у 2-3 кварталах 2011 року на суму 662000 грн. внаслідок придбання у квітні, червні 2011 року відходів ливарного виробництва у ТОВ «Юкка-Трейд», м. Одеса, з посиланням на те, що ТОВ «Юкка-Трейд» завідомо уклало угоди з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, з метою ухилення від сплати податків. Цей факт підтверджується актом ДПІ у Приморському районі м. Одеса від 27.09.11 № 2470/23-513/34802073 про неможливість проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Юкка-Трейд», який свідчить про відсутність у даного платника реальних постачальників шлакоподібних відходів ливарного виробництва, ненадання до органу податкової служби податкової звітності - декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2011 року, довідки по формі 1 ДФ за 2-й квартал 2011 року (в 1 кварталі 2011 року за довідкою працює одна особа), до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Позивачем до перевірки надані ТТН на перевезення відходів, з яких вбачається, що перевізником була ПФ «Арго-07», ТТН не містять підпису водія про прийом та передачу вантажу, переліку документів, які супроводжують вантаж.

В акті перевірки вказано, що одним з постачальників позивача було приватне підприємство «Агросид», м. Київ, по якому не встановлено фактичної поставки товару у зв'язку з відсутністю в товарно-транспортних накладних назви автопідприємства - перевізника, відсутністю підпису водія, в накладній № х-0000001 від 04.05.11 на придбання насіння соняшника на загальну суму 123900 грн. не вказано прізвище, ім'я та по батькові особи, не зазначено номера довіреності на отримання продукції. ПП «Агросид» не декларує основних фондів, працівників, отже, операції не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства. Тому витрати в сумі 123900 грн. неправомірно включені до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Одним з постачальників позивача у 3-му кварталі 2011 року було ТОВ «Запорізький вторчермет», позивачем до витрат включено 2411280 грн., в 4-му кварталі 2011 року 720800 грн. Податкова інспекція встановила відсутність товарно-транспортних накладних, ТОВ «Запорізький вторчермет» не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується заступником директора ТОВ Шпаченко О.М., останній пояснив, що підприємство з листопада 2011 року після звільнення директора Кулакова А.Ю. припинило фінансово-господарську діяльність. Ліцензія на право здійснення операцій з металобрухтом на території Запорізької області відсутня. Ці обставини унеможливлюють встановлення факту поставки товару. Податкова інспекція також посилається на акт перевірки ПАТ «Сигма» від 14.02.12, яким встановлено заниження податку на додану вартість по господарським операціями з ТОВ «Запорізький Вторчермет» у серпні та жовтні 2011 року.

Позивачем включено до валових витрат 4-го кварталу 2011 року суму 1721600 грн. по придбанню продукції (шлакоподібних відходів ливарного виробництва) у ТОВ «Кор-Сервіс», м. Запоріжжя. При проведені документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Сигма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року та січень 2012 року (акт від 30.03.12 № 308/15-0/14120788) було виявлено заниження податку на додану вартість по даним операціям, безпідставне включення до податкового кредиту листопада 2011 року суми ПДВ 196480 грн., грудня 2011 року суми 887040 грн. За юридичною адресою ТОВ «Кор-Сервіс» не знаходиться, директор ТОВ «Кор-Сервіс» Князєв О.Ю. є формальним директором, не володіє термінами та навичками для керування і здійснення діяльності підприємства. Формує податковий кредит від сумнівних постачальників. У ТОВ «Кор-Сервіс» відсутні ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом на території Запорізької області. Цим актом було зафіксовано, що товарно-транспортні накладні на доставку відходів виписані з порушенням, не вказано автопідприємство, не повністю вказано адресу пунктів навантаження та розвантаження, немає зазначення посад та прізвищ осіб, які дозволяли, здавали, супроводжували та одержували вантаж, що свідчить про неможливість встановлення фактичної поставки. При проведені даної перевірки товарно-транспортні накладні вже містили дописану від руки назву автопідприємства ПФ «Арго-07». В ході опитування співпрацівниками податкової міліції громадянина ОСОБА_1, директора ПФ «Арго-07», останні пояснив, що не знайомий з керівником ПАТ «Сигма». Таким чином, правочини, укладені між ПАТ «Сигма» та ТОВ «Кор-сервіс», здійснені без мети настання реальних наслідків.

В акті перевірки (т. 1 арк. справи 53) зафіксовано завищення складу валових витрат у податковій декларації за 2-4 квартали 2011 року на суму 735533 грн. зв'язку з не врахуванням результатів камеральної перевірки за 2-й квартал 2011 року, якою було виявлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 327900 грн., неврахуванням висновків акту перевірки від 01.11.10 № 4583/23-4/14120788 про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік на суму 409907 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 10.09.2012 №0006632200, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 801 393 грн. за основним платежем, 243 564,75 грн. за штрафними санкціями.

За період, що був предметом перевірки, позивач не декларував зобов'язань по податку на додану вартість до сплати в бюджет. ДПІ встановлено завищення ПАТ «Сигма» суми бюджетного відшкодування на 157418 грн. (в тому числі по декларації серпня 2010 року на суму 256 грн., по декларації вересня 2010 року на суму 5326 грн., по декларації жовтня 2010 року на суму 3959 грн., по декларації березня 2011 року а суму 53317 грн., липня 2011 року на суму 94560 грн., завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 845141 грн. за липень 2010 року - грудень 2011 р.), податкове порушення виникло у зв'язку із завищенням податкового кредиту на загальну суму 1002559 грн., в тому числі:

- за липень 2010 року на суму 131809 грн., за серпень 2010 р. на суму 104124 грн., за вересень 2010 року на суму 302592 грн., за жовтень 2010 року на суму 75904 грн. по операціям з ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг»,

- за лютий 2011 року на суму 53317 грн. (в т.ч. 26667 грн. по операціям з ТОВ «Сигма-Агро-інвест», 26650 грн. по СФГ «Кудаси»),

- за травень 2011 року на суму 94560 грн. та за червень 2011 року на суму 37840 грн. по операціям з ТОВ «Юкка-Трейд»,

- за серпень 2011 року на суму 148728 грн. (в т.ч. на суму 6888 грн. по операціям придбання з СФГ «Кудаси», на суму 141840 грн. по ТОВ «Запорізький Вторчермет»),

- за жовтень 2011 року на суму 1717 грн. по операціям з ТОВ «Запорізький Вторчермет»,

- за листопад 2011 року на суму 1667 грн. та за грудень 2011 року на суму 50301 грн. по операціям з ТОВ «Кор-Сервіс».

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0006652200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 157 418 грн.; від 10.09.2012 №0006642200, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у розмірі 845 141 грн.

Перевіркою також виявлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - в КОРО № 2103010582р/1 від 29.10.07 не роздруковані фіскальні звітні чеки за 02.03.11, 03.07.11, 20.08.11, 03-04.09.11, 02.10.11, 09.10.11, 19.10.11, 28.-30.11.11, 06.12.11, 07-09.12.11, 14-15.12.11, 18.12.11, 06.01.12, 15.01.12, 22.01.12, 04.03.12, всього не роздруковано фіскальних звітних чеків за 22 дня. В КОРО № 2103007534р/4 від 13.12.10 не роздруковані фіскальні звітні чеки за 19.12.10, 09.01.11 за два дні, в КОРО № 2103007534р/3 від 19.05.08 не роздруковані фіскальні звітні чеки за 09.10.10, 28.11.10, 03.12.10. За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0003152205, яким до ПАТ «Сигма» застосовані штрафні санкції в розмірі 9180 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Планова виїзна перевірка ПАБ «Сигма» проводилась з 06.03.12 20 робочих днів, тобто до 03.04.12. Але з 13.04.12 термін перевірки продовжено на 10 робочих днів, з 17.04.12 перевірку зупинено на 30 робочих днів, тобто до 14.06.12, підстави зупинення та копію наказу суду не надано. В порушення п. 86.3. ст. 86 ПКУ, наказу ДПА України від 22.12.10 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» акт документальної перевірки протягом п'яти робочих днів, що настає за днем закінчення строку, встановленого для перевірки, не був складений та зареєстрований в органі державної податкової служби, а зареєстрований тільки 11.07.12. Як свідчить зміст акту перевірки, в період зупинення перевірки первинні документи ПАТ «Сигма» за період 2010-2011 рр. та системні блоки комп'ютерів були вилучені слідчим прокуратури Херсонської області Лафіруком А.А. під час проведення обшуку офісного приміщення ПАТ «Сигма» за адресою: м. Херсон, вул. Белінського, 15, (т. 1 арк. справи 142-145), без залишення копій документів, про що зазначено в протоколі обшуку головним бухгалтером ПАТ Агаєвою В.Г. і не були повернуті в повному обсязі на прохання підприємства. Позивач не мав можливість надати на перевірку всі первинні бухгалтерські та податкові документи - видаткові та податкові накладні, платіжні документи, головну книгу, договори, журнали-ордери та інші. До суду документи надані частково.

Згідно п. 85.9 ст. 85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

В п. 2.7 акту перевірки вказано, що узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПАТ «Сигма», наведено в додатку 4 до акту перевірки. Представники позивача стверджують, що такого додатку позивачу не було надано. На вимогу суду відповідач також не надав переліку використаних документів. Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що всі первинні документи, їх реквізити, вказані у змісті акту перевірки, а також, що слідчим прокуратури їй надавався доступ до вилучених документів.

В період, який був предметом перевірки, діяли норми Законів України "Про податок на додану вартість" (до 01.01.11) та "Про оподаткування підприємств" (до 01.04.11) та норми Податкового кодексу України. На підставі норм Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" та ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт та суму інших валових витрат платника податку, та суму амортизаційних відрахувань.

Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України. Даною нормою прямо зазначено, з якого моменту (дати) визнається дохід суб'єкта господарювання.

Застосування до відносин позивача та КП «Комунальне транспортне підприємство» приписів п. 137.10 ст. 137 ПКУ, який передбачає, що безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг), якщо інше не передбачено розділом ІІІ, суд вважає необґрунтованим, оскільки факту безоплатного отримання не доведено. Позивач не заперечує факт отримання металобрухту від розчищення полігону, за що позивач сплачував КП «Комунальне транспортне підприємство» 1500 грн. щомісячно. Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, даних брухт був засмічений, тому тільки після обробки на ВАТ «Костянтинівський завод «Втормет» та проведення експертної оцінки на підставі договору про переробку від 27.09.2011 можливо було визначити дійсний зміст в брухті кольорових та інших металів та його дійсну вартість, після чого позивач мав можливість оприбуткувати брухт в грошовому виразі. Партію брухту було помилково відправлено на Ягодинську митницю, де ця партія брухту була затримана та оцінена Волинською торгово-промисловою палатою актами консультацій від 26.01.12, в подальшому передана на зберігання третій особі.

Згідно з п. 137.16 ст. 137 ПКУ датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу. Згідно п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року N 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені (п.8). Таким чином, правильність відображення визнання доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку платника податків може бути забезпечена у разі виконання наступних умов у їх сукупності: вірно визначена дата визнання доходу; вірно визначена сума визнаного доходу; забезпечене документальне підтвердження операції з визнання доходу.

Згідно п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246 до запасів включаються активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). Згідно п. 24 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Згідно наказу по АТ «Сигма» оприбуткування металобрухту, який було перевезено з Каховського сміттєзвалища, проводилося за вартістю фактичних витрат на їх видобуток, тобто, за первісною вартістю, про що складались відповідні акти. Іншим шляхом оприбуткувати відходи позивач не мав можливості, оскільки відходи мали значні засмічення. Таким чином, оприбуткування зазначеного в акті перевірки металобрухту проводилося за вартістю фактичних витрат на їх видобуток, яка є нижчою орієнтованої ринкової вартості, зазначеної в актах Волинської ТПП.

ДПІ вважає, що вартість кольорових металів позивач повинен був оприбуткувати у вартісному виразі в 2011 році, разом з тим не зазначаючи з яких цін позивач повинен був це здійснити. Посилання ДПІ на акти консультацій Волинської Торгово-промислової палати про експертну оцінку від 26.01.12, якими було визначено орієнтовну ринкову вартість брухту міді, нержавіючої сталі, латуні, є необгрунтованими, оскільки період, за який перевірялося дотримання ПАТ «Сигма» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, встановлений з 01.07.2010 по 31.12.2011. Тому керуватись при визначенні вартості безоплатно отриманих кольорових металів актами консультації ТПП, які складені в січні 2012 року (поза межами перевіряємого періоду), позивач не мав можливості. Вартість брухту була оприбуткована позивачем в грошовому виразі в 3-му кварталі 2012 року при отриманні відповідних документів про орієнтовну ринкову вартість брухту, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток та додатком 1Д як інші доходи.

На підставі викладеного суд вважає, що висновок податкового органу щодо порушення п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, а саме: не включення до складу валових витрат 4-го кварталу 2011 року безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 554 863 грн., є неправомірним.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ включається до складу інших доходів. Що стосується факту заниження доходів за 4 квартал 2011 року на суму 290 304 грн. в результаті не включення до складу доходів списаної безнадійної заборгованості, посилаючись на пп. 14.1.25 п.14.1 ст.14 ПКУ, то суд погоджується з доводами позивача, які підтверджені належними доказами (журнали-ордери), про те, що в акті допущена помилка. Суми по вказаним постачальникам ДП «Форест» - 90 000 грн., ТОВ «Консул» - 3 000 грн., ПП «Іонат» - 68 767 грн., ПП «ОСОБА_2» - 7 900 грн.. ТОВ «Сигма - Агро - Інвест» - 120 609,18 грн., ТОВ «Метро - Кеш» - 28 грн. рахувалися як дебіторська (а не кредиторська заборгованість). Це також підтверджується і номерами рахунків, які вказані в акті (631, 944). Для бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками використовується рахунок 631. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну № 291 від 30.11.1999 (з наступними змінами), за кредитом рахунку 631 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо, тобто, залишок по рахунку за дебетом відображає заборгованість постачальників за сплачений, але непоставлений товар, роботи, послуги. На субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» узагальнюється інформація про суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості. За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Тобто, на рахунок 944 можливе списання з рахунку 631 тільки безнадійної дебіторської заборгованості.

Згідно наказу ДПС України від 05.07.2012 р. № 576 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари», на який посилається ДПІ в акті перевірки, сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною. Дебіторська заборгованість до складу доходів не відноситься. У зв'язку із зазначеним висновок податкового органу в акті перевірки про заниження доходів за 4 квартал 2011 року на суму 290 304 грн. є невірним.

Щодо виявлених фактів завищення валових витрат, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" № 339/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару витрат до складу валових витрат є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплачених витрат. Слід зазначити, що п. 5.10 ст. 5 Закону N 334/94-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі. Тобто, норми Закону N 334/94-ВР передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі. Аналогічні приписи містить ПКУ. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До первинних документів, що засвідчують факти проведення господарських операцій для підтвердження валових витрат, суд застосував приписи Закону "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" (далі - Закон № 996), в частині того, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, господарські операції позивача по придбанню продукції у СФГ «Кудаси» і ТОВ «РО-СЛА», на думку податкової інспекції, фактично не підтверджені через відсутність товарно-транспортних накладних та порушення при оформленні видаткових накладних на сільгосппродукцію, що на їх думку не надає їм юридичної сили і доказовості. Доводи відповідача суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах. Ці доводи ґрунтуються не на дослідженні первинних документів, а на підставі висновків іншого акту перевірки від 14.02.2012 №528/07-0/14120788, яким було зафіксовано заниження податку на додану вартість по декларації за липень 2010 року на суму 33 538 грн. по постачальнику СФГ «Кудаси»; по декларації за серпень 2010 року на суму 41983 грн. по постачальнику СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА»; по декларації за вересень 2010 року на суму 40 899 грн. по постачальнику СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА». Разом з тим даний акт перевірки та прийняті за результатами зазначеного акту перевірки від 14.02.2012 податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 №0000520700, №0000530700, були оскаржені ПАТ «Сигма» до суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 по справі № 821/2187/13-а позов ПАТ «Сигма» було задоволено, постанова не набрала законної сили. Отже, висновки акту перевірки від 14.02.12 не є беззаперечним доказом встановленого порушення.

Надані суду податкові накладні містять підпис директора селянського фермерського господарства "Кудаси" Павлюченко С.О., видаткові накладні № 1-3 за липень 2010 року також мають підписи керівників, завірені печатками покупця та продавця, а тільки та помилка, що не зазначені прізвища, не позбавляє дані документи доказовості.

Надані суду документи свідчать, що ТОВ "Ро-сла" є сільгосппідприємством, в 2010 році знаходилось на спеціальному режимі оподаткування, було платником фіксованого сільгоспподатку. Посилання відповідача на недоліки заповнення видаткових накладних № 77 від 09.08.10, № 83 а від 12.08.10, № 94 від 26.08.10 (т. 1 арк. справи 24) не знайшли свого підтвердження при огляді даних накладних. Номера та дати довіреностей в накладних вказані, прізвище особи, яка отримала продукцію, Мельник О.Ю. Від продавця накладні містять підписи директора та головного бухгалтера, завірені печатками. Відсутність прізвищ є недоліком, але це не позбавляє накладні сили первинного бухгалтерського документа. Крім того, до видаткових накладних додані податкові накладні за підписом бухгалтера ТОВ Забродіної Т.Г. Виправлення в заповненні накладних не є достатньою підставою для висновку про не реальність господарських операцій, тим паче що покупець та продавець не заперечують здійснення поставки, розрахунків за продукцію.

Що стосується відсутності ТТН, то суд зазначає, що транспортні документи, які не відносяться до первинних бухгалтерських чи податкових документів, не є доказом фіктивності або нереальності правочинів, оскільки продавці доставляли товар власними засобами та за власний рахунок, позивач-покупець не ніс транспортних витрат, тому обов'язку мати товарно-транспортні документи в підтвердження понесених транспортних послуг у нього не було. Ототожнювати ТТН з первинним бухгалтерським документом в даному випадку є помилкою, тому що відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися). Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що ПАТ "Сигма" було укладено експортні контракти, у зв'язку з чим товари від СФГ "Кудаси", ТОВ "РО-СЛА" безпосередньо забирали експортери. Тому перевезення може бути підтверджено інвойсами, вантажно-митними деклараціями, які у позивача вилучено згідно протоколу виїмки та обшуку, а не товарно-транспортними накладними.

Суд зазначає, що жодних зауважень стосовно дефектів у діяльності контрагентів ПАТ "Сигма" - СФГ "Кудаси" та ТОВ "РО-СЛА", порушенні ними податкового законодавства чи податкової звітності, розбіжностей у податковій звітності між позивачем та цими контрагентами ДПІ у м. Херсоні не зазначає. Будь-яких актів зустрічних звірок при проведені перевірки відповідачем не використовувалось.

Висновок ДПІ у м. Херсоні про відсутність підстав для включення до складу витрат вартості придбаного горіху волоського 20 тн у ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», по яким не встановлено фактичної поставки товару у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних, а також у зв'язку із відсутністю у такого придбання мети господарської діяльності, суд вважає необґрунтованим. Таке твердження ДПІ суперечить чинному законодавству і спростовується наступними обставинами: згідно накладної № 2 від 09.02.2011 і довіреності №1 від 09.02.2011 р. ПАТ «Сигма» отримало від ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» товар - горіх волоський на суму 159 999,98 грн. (в т.ч. ПДВ 26666,66 грн.). Транспортування товару здійснювалося транспортом покупця (позивача), тому товарно-транспортні накладні не виписувалися. Крім того, Правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, не вимагається підтвердження витрат на придбання товарів товарно-транспортними документами про їх перевезення. Наявність правильно оформлених видаткових накладних, платіжних документів є достатньо для обліку факту придбання товару. Продавцем - ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» було виписана податкова накладна №1 від 09.02.2011 р. на суму поставки - 159 999,98 грн. (в тому числі ПДВ), яка оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства. Придбаний товар був розміщений на складі ПАТ «Сигма», що розташований в м. Херсоні, пр-т Сенявіна, 11, та належить на праві власності позивачу, де зберігався до реалізації. Зазначені в акті перевірки перерахування грошових коштів були здійснені за іншими накладними (№ 18 від 21.12.12, № 19 від 24.12.12, № 20 від 25.12.12) і відношення до поставки за накладною від 09.02.11 не мають, підстав для віднесення сплачених у жовтні-грудні 2011 року грошових коштів до фінансової допомоги немає, це є припущенням податкової інспекції, яке не підтверджено ніякими доказами.

Згідно статистичних звітів ТОВ «Сигма-Агро-Інвест» за 2010 рік має земельну ділянку 50 га, площі насаджень горіху волоського 28,40 га, на якій одержано вражою 403 цтн. горіху, що також підтверджується статистичними звітами про врожай 403 ц горіху. Придбання горіху проводилось у зв'язку з господарською діяльністю ПАТ «Сигма», так як в Статуті ПАТ задекларовані, зокрема, види діяльності: оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами.

Також не знайшов свого підтвердження при розгляді справи висновок ДПІ про відсутність фактичних поставок шлакоподібних відходів ливарного виробництва по такому постачальнику як ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг». Це підприємство займається оптовою торгівлею відходами та брухтом. Позивач має ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних та кольорових металів. ДПІ не надано суду ніяких актів документальних перевірок або зустрічних звірок даного постачальника, які свідчать про відсутність реальних поставок товарів, або актів перевірок (звірок) контрагентів ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», які значаться в базі даних системи співставлення податкових зобов'язань. Та обставина, що ТОВ не подало до податкового органу декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, а декларації з ПДВ визнано податковою службою недійсними, не є свідченням укладання угод з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, вчинення правочину з метою приховування, ухилення від сплати податків. Такий висновок ДПІ є неправомірним, оскільки чинним законодавством дані угоди не віднесені до нікчемних, є оспорювані, судових рішень щодо їх недійсності немає. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи.

Суду надано копії первинних документів, які підтверджують реальне виконання поставок - видаткові та податкові накладні, посвідчення про вибухобезпечність та радіаційну безпечність металобрухту, посвідчення якості, акти про походження брухту та відходів, акти приймання брухту. Крім того, позивачем доведено, що придбані у ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг» відходи ливарного виробництва були в подальшому реалізовані на експорт фірмі «FІRSТ INTERTRADE, S.A.» Панама, що підтверджується копіями вантажних митних декларацій. Згідно умов зовнішньоекономічного контракту з даною фірмою, умови поставки встановлено п. 4.1, згідно якого поставка товару здійснюється на умовах: СРТ - Франкфурт/Майн (Німеччина), або РСА - Запоріжжя (Україна), РСА - Херсон (Україна). Відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС 2000р.) РСА - франко-перевізник продавець передає товар, очищений від експортних митних пошлин, перевізнику, зазначеному покупцем, в узгодженому місці. Відходи ливарного виробництва, які ПАТ «Сигма» придбавало у ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», завантажувалися за місцем здійснення діяльності продавця або на місцях, які вказувалися продавцем, і перевозилися до м. Херсон на склади підприємства (пр-т Сенявіна, 11), де оформлювалися вантажні документи для подальшої реалізації на експорт. Про це керівництво ПАТ «Сигма» надавало пояснювальну записку посадовим особам ДПІ при проведенні перевірки (т. 1, арк. справи 29). Ліцензії на здійснення діяльності із заготівлі, переробки металобрухту чорних металів та переробки металобрухту кольорових металів в м. Запоріжжя по вул. Північне шосе, 20 е, ПАТ «Сигма» отримало в квітні 2011 року, тому в 2010 році не мало можливості завантажувати товар для відправки на експорт в м. Запоріжжі за вказаною адресою. ДПІ надало суду копію пояснення заст. директора ТОВ "Зап-Екостальтрейдинг" Мосейко В.А., який прийнятий на роботу з травня 2008 року, про те, що товариство є припиненим з серпня 2011 року, він не заперечує відносин з ПАТ «Сигма».

Суду не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення відходів від ТОВ «Зап-Екостальтрейдінг» позивачу, тому посилання відповідача на те, що перевізником відходів було ТОВ «Експотранс», а замовником позивач, є недоведеним. Правилами ведення податкового обліку не вимагається підтвердження витрат на придбання товарів товарно-транспортними документами про їх перевезення. Товарно-транспортна накладна - це юридичний документ, що призначений для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, ТТН підтверджує транспортні витрати, а не факт придбання товару. Як стверджує ПАТ «Сигма», не мало стосунків з перевізниками і не оплачувало їх послуги, це твердження відповідачем не спростовано. Для обліку факту придбання товарів достатньо наявності правильно оформлених накладних, платіжних документів тощо.

У зв'язку із цим, порушень ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, що обумовлені ними та завищення валових витрат на суму 3 072 146 грн. у зв'язку із включенням ПАТ «Сигма» до складу валових витрат операцій з документування придбання відходів ливарного виробництва від ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», не доведено.

Аналогічним чином було придбано товар (відходи ливарного виробництва) з подальшою відправкою на експорт у постачальників ТОВ «Юкка-Трейд», ТОВ «Запорізький Вторчермет», ТОВ «Кор-Сервіс», ПП «Агросид». Ті обставини, на які відповідач посилається як на докази порушення ПАТ «Сигма» податкового законодавства, стосуються діяльності постачальників, за які позивач не має нести відповідальності, як-то: не декларування основних засобів у ТОВ «Юкка-Трейд», не надання декларації по податку на прибуток 2011 р., внесення до ЄДР запису про відсутність ТОВ «Юкка-Трейд» за юридичною адресою у вересні 2011 року; не подання декларації з податку на прибуток та розрахунку форми 1 ДФ ПП «Агросид», недоліки видаткових накладних ПП «Агросид». Крім того, всі ці обставини повинні підтверджуватись документально, але відповідач не надав суду ні актів перевірок цих постачальників, ні інші докази. Та обставина, що ТОВ "Юкка-Трейд" та ПП "Агросид" не подали декларації з податку на прибуток не є доказом відсутності у них основних фондів. Разом з тим така відсутність основних засобів не є перепоною для здійснення господарської діяльності, обов'язкової наявності основних фондів для здійснення підприємницької діяльності чинне законодавство не вимагає.

Крім того, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, відображення в акті про неможливість проведення перевірки суджень податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій суперечить закону, який не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень. Тому наданий відповідачем суду акт про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Юкка-Трейд» за січень-червень 2011 року від 27.09.11, складений ДПІ у Приморському районі м. Одеса, з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою, є доказом відсутності такого суб'єкта за місцезнаходженням, а не доказом фіктивності чи не реальності вчинених господарських операцій.

Щодо постачальника позивача в 3-4 кварталах 2011 року ТОВ «Запорізький вторчермет», то крім посилання на акт перевірки ПАТ «Сигма» від 14.02.12, який був оскаржений в судовому порядку, та пояснення заступника директора Шпаченко А.Н. який не працював в період господарських відносин з позивачем, бо був призначений з 01.11.11, інших доказів не реальності поставок не наведено.

Пояснення Сьомченко С.В. - начальника промислового майданчика ПАТ "Сигма" з 2008 року, про порядок використання промислового майданчика за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, свідчать про використання позивачем даного майданчику для зберігання відходів ливарного виробництва в 2010-2011 рр., наявності ліцензії, оформлення земельної ділянки у власність позивача, наявності відповідного обладнання, крану, електроенергії.

Що стосується поставок шлакоподібних відходів від ТОВ «Кор-Сервіс», м. Запоріжжя, то суду надані копії видаткових та податкових накладних, які підтверджують придбання позивачем відходів ливарного виробництва, ці документи підписані зі сторони ТОВ "Кор- Сервіс" директором Князєвим О.Ю. ДПІ надано письмові пояснення керівника Князєва О.Ю., в яких він не заперечує, що є директором, вказує на те, що підприємство торгувало відходами ливарного виробництва, не заперечує відносин з позивачем. Посилання відповідача на акт перевірки ПАТ "Сигма" від 30.03.12 № 308/15-0/14120788, як на доказ вчинення порушення, суд не приймає до уваги, оскільки даний акт суду не надано, крім того сторони не заперечують тієї обставини, що висновки акту оскаржуються, про що зазначено в акті перевірки (п. 2.5 акту, т. 1 арк. справи 11).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ПАТ «Сигма» на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Також відсутнє посилання на вирок відносно керівників ПАТ «Сигма» або керівників його постачальників. Тому правочини між ПАТ «Сигма» та його постачальниками є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач, його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм Податкового кодексу вони є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. До набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства.

Необґрунтоване включення до складу витрат суми від'ємного значення за 2009 рік у сумі 409907 грн., що призвело до завищення валових витрат за 1 півріччя 2010 року, податкова інспекція підтверджує матеріалами попередньої перевірки - це акт ДПІ у м. Херсоні від 01.11.10 №4583/23-4/14120788 та податкові повідомлення-рішення №0004282301/0 від 12.11.2010 і №0001411702/0 від 08.11.2010. Суд вважає таке посилання неправомірним, оскільки податкові повідомлення були оскаржені ПАТ «Сигма» до суду, скасовані постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 по справі №2-а-7145/10/2170, залишеного без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України віл 17.12.2012.

Також не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про таке порушення, як не врахування платником у податковій декларації за 2-4 квартали 2011 року результатів камеральної перевірки за 2-й квартал 2011 року про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 327900 грн. (т. 1 арк. справи 53). ДПІ посилається на податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 №0004491501, яким підприємству було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком за 2 квартал 2011 року на 327 926 грн. Вказане повідомлення-рішення було предметом розгляду справи №2а-857/12/2170 і скасовано постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2009, яка набрала законної сили 04.10.12.

З урахуванням викладеного, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 10.09.2012 № 0006632200 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на 2 801 393 грн. та застосування 243 564,75 грн. штрафних санкцій, як прийняте з порушенням законодавства та фактичних обставин справи.

Порядок та умови формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість до 01.01.2011 регулювався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), а з 01.01.2011 - Податковим кодексом України. Порядок бюджетного відшкодування встановлений ст. 200 ПКУ, згідно пп. "а" 200.4 ПКУ, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення ПДВ (перевищення сум податкового кредиту ПДВ над сумою податкових зобов'язань ПДВ) в межах фактично сплаченого податку в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам товарів (робіт, послуг). Аналогічні норми містив і Закону України "Про податок на додану вартість". Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7). У разі коли за результатами звітного періоду зазначена різниця має від'ємне значення, відповідна сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7).

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, для податкового обліку оформляється податкова накладна, яка має певні обов'язкові реквізити та виписується за першою подією - або при відпуску ТМЦ або при отриманні попередньої плати.

Завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спричинило необґрунтоване, на думку ДПІ, включення до складу податкового кредиту сум податку за господарськими операціями з СФГ «Кудаси», ТОВ «Ро-Сла», ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», ТОВ «Запорізький втормет», ТОВ «Кор-Сервіс», ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», за якими податкова інспекція не встановила реальної поставки, а тільки оформлення "на папері". Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки податкова інспекція не з'ясувала усіх обставин, з якими Закон України "Про податок на додану вартість" та ПКУ пов'язує виникнення права платника податку на податковий кредит. За визначенням бюджетного відшкодування законодавець обумовлює право платника податку на отримання такого відшкодування надмірною сплатою податку на додану вартість. Розбіжностей у задекларованому податковому кредиті позивача та податкових зобов'язань його постачальників податкова інспекція не виявила. Претензій до оформлення податкових накладних в акті перевірки не викладено. Неясно, чи взагалі досліджувались ці податкові накладні. Безпосередні постачальники позивача - отримали оплату за поставлений позивачу товар, у ціні якого був податок на додану вартість, відобразили дані господарські операцій в податковій звітності.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. ДПІ не виявила будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Водночас слід зазначити, що недекларування або/та несплата ПДВ продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Відтак, неможливість перевірити цих постачальників до виробника не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ. Відсутність контрагента за юридичною адресою, його припинення або подальша його ліквідація в період, який наступає значно пізніше періоду вчинення господарських операцій, саме по собі не тягне встановлення факту нікчемності або не реальності правочинів та не позбавляє правового значення виданих за відповідними господарськими операціями податкових накладних. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких фактів відповідач суду не довів. Тому з урахуванням підстав, за якими, суд не прийняв доводи відповідача про завищення валових витрат, суд дійшов до висновку про неправомірність висновків ДПІ про завищення податкового кредиту по таким постачальникам як СФГ «Кудаси», ТОВ «Ро-Сла», ТОВ «Зап-Екостальтрейдинг», ТОВ «Запорізький втормет», ТОВ «Кор-Сервіс», ТОВ «Сигма-Агро-Інвест».

Посилання позивача на довідки ДПІ про відсутність порушень при формування бюджетного відшкодування ПАТ «Сигма» за періоди серпень 2011 р., жовтень 2011 р., листопад 2011 р. є несуттєвими, оскільки не позбавляє податкову інспекцію права на проведення позапланових та планових перевірок, при проведенні яких попередньо підтверджені суми внаслідок виявлення нових фактів будуть вважатись неправдивими.

З урахуванням викладеного, визнаються протиправними та скасовуються податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 10.09.2012 №0006652200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 157 418 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.; від 10.09.2012 № 0006642200 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 845 141 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон про РРО) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання у книгах обліку розрахункових операцій.

У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) або його незберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 4 ст. 17 Закону про РРО), тобто 340 грн.

На думку податкового органу, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання 27 фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій (що позивач не заперечує) до суб'єкта господарювання застосовується штрафна (фінансова) санкція на суму 340 грн. х 27 = 9180 грн.

Суд при вирішенні даного спору керується постановою Верховного Суду України від 16.04.2013 № 21-89а13, в якій зазначається, що: «Не виконуючи протягом певного періоду обов'язку щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче. Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз. Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій». Аналогічне рішення Верховного Суду України прийняте в постанові від 04.06.2013 р. № 21-155а13.

Тобто штраф за п. 4 ст. 17 Закону про РРО повинен нараховуватися у розмірі 340 грн. незалежно від кількості незбережених Z-звітів.

Тому податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0003152205 підлягає скасуванню в частині застосування 8840 грн. штрафу (9180 грн. - 340 грн.).

Вимогами п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

З аналізу вимог Податкового кодексу України та Порядку № 984 слідує, що при проведенні невиїзної документальної перевірки податкові органи повинні досліджувати первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, про що прямо зазначено у пп. 75.1.2 ПКУ та п.5.2 Порядку № 984.

Між тим, вказаних вимог відповідачем не дотримано, оскільки в акті планової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Сигма» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 р. та складання акту перевірки від 11.07.12 №1345/22-1/14120788, не зазначено, які документи позивача досліджувались, якими актами перевірок його контрагентів відповідач керувався. Суд погоджується з доводами позивача про необґрунтоване затягування періоду перевірки, фактично перевірка розпочалась 06.03.12 та закінчилась 11.07.12 при зупиненні тільки на 30 робочих днів. Разом з тим, суд вважає, що такі позовні вимоги, як визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки є неправильним способом захисту порушених прав, оскільки самі по собі дії податкового органу щодо невикористання під час перевірки тих чи інших первинних документів, як і те, на чому повинні ґрунтуватися висновки податкового органу, викладені в акті, не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права. При визнанні незаконними податкових повідомлень-рішень, підставою прийняття яких був акт перевірки, на думку суду, не потребують додаткової оцінки дії відповідача щодо складання вказаного акту, оскільки при визнанні протиправними податкових повідомлень-рішень судом надана правова оцінка акту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного позов задовольняється частково. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов Публічного акціонерного товариства "Сигма" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 05.09.2012 № 0003152205 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 8840 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби:

від 10.09.2012 №0006652200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 157 418 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.;

від 10.09.2012 № 0006642200 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 845 141 грн.;

від 10.09.2012 № 0006632200 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на 2 801 393 грн. та застосування 243 564,75 грн. штрафних санкцій.

В решті позову відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Сигма" ( вул. Белінського, 15, м. Херсон, код ЄДРПОУ 14120788) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.1