Постанова № 38247982, 09.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа № 805/1955/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 2022,97 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Краматорський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 2022,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Краматорського міського центру зайнятості від 22.06.2012 № НТ 120622 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю. При розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» при звірянні даних з Державною податковою адміністрацією встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботи за трудовими угодами від 01.02.2013 та від 01.03.2013 на ТОВ «Тавр-Плюс» та одночасно перебував на обліку в центрі зайнятості, як безробітний. Таким чином, відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 01.02.2013 по 18.03.2013 в розмірі 2 022,97 грн. Крім того, відповідачу пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, однак сума боргу на теперішній час залишається не сплаченою.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 22.06.2012 ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття із заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.15).

Наказом Краматорського міського центру зайнятості від 22.06.2012 № НТ120622 відповідачу з 22.06.2012 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом Краматорського міського центру зайнятості від 19.03.2013 № НТ130319 відповідачу з 19.03.2013 скоротили виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за угодою сторін.

Наказом Краматорського міського центру зайнятості від 29.03.2013 №НТ130329 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 29.03.2013.

Цим Наказом відповідача знято з обліку відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 у зв'язку з працевлаштуванням за направленням ДСЗ з 29.03.2013.

Як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 442 від 27.12.2013, на підставі надходження до центру зайнятості інформації від Пенсійного фонду України про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг особі, яка перебуває на обліку як безробітна, начальником відділу взаємодії з роботодавцям Краматорського міського центру зайнятості проведено звірку достовірності даних, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення (а.с.13-14).

За результатами розслідування встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тавр-Плюс» за трудовими угодами (цивільно-правового характеру): від 01.02.2013, термін дії угоди - з 01.02.2013 по 28.02.2013, акт здачі робіт від 28.02.2013; від 01.03.2013, термін дії угоди - з 01.03.2013 по 31.03.2013, акт приймання-здачі робіт від 29.03.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013 та 01.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавр-Плюс» та ОСОБА_1 укладені трудові угоди, згідно з якими останній виконував транспортувальні (такелажні) роботи у забійному цеху та роботи пов'язані з обвалюванням м'яса у відділенні обвалювання (а.с.5-6, 10-11).

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавр-Плюс» від 20.02.2013 № 1372/1, ОСОБА_1 працював на підприємстві у лютому та у березні 2013 року (а.с.4).

Згідно з актом здачі робіт за трудовою угодою від 01.02.2013 ОСОБА_1 отримав на руки за роботу, яку виконував з 01.02.2013 по 28.02.2013 - 128,74 грн. (а.с.7).

Згідно з актом приймання-здачі робіт за трудовою угодою від 01.03.2013 ОСОБА_1 отримав на руки за роботу, яку виконував з 01.03.2013 по 29.03.2013 - 125,75 грн. (а.с.12).

Таким чином, безробітний ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості працював з 01.02.2013 по 29.03.2013 у ТОВ «Тавр-Плюс» згідно трудовим угодам, чим порушив п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

08.01.2014 на адресу відповідача позивачем направлено претензію від 08.01.2014 № 01-14/06, в якій запропоновано у добровільному порядку повернуту допомогу по безробіттю в розмірі 2022,97 грн. Згідно поштового повідомлення претензія вручена відповідачу 29.01.2014.

Однак, на момент судового розгляду справи сума сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 2022,97 грн. у добровільному порядку відповідачем позивачу не повернута.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону № 5067-VI зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Частиною 1 ст. 45 Закону № 5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, зайнятості особи, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом № 5067-VI належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;профорієнтація;пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»; надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування..

Пунктом 1 статті 23 цього Закону передбачено, що Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:перші 90 календарних днів - 100 відсотків;протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву від 22.06.2012, згідно з якою, в даний час він: не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру; не є членом особистого селянського господарства; не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві; не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно; не є обраним, призначеним або затвердженим на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях. У разі подання до центру занятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості. Зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону № 5067-VI визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Краматорському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 01 лютого 2013 року по 18 березня 2013 року в сумі 2022,97 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37173300901059 в Головного управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23419575) суму переплати допомоги по безробіттю в розмірі 2022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 97 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.