Постанова № 38243393, 15.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року справа №805/844/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Гонтаренко М. Е., за участі представників від: позивача ОСОБА_2 за дов., відповідача Кутько О. М. за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 р. у справі № 805/844/14 (суддя Хохленков О. В.) за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо складання акту позапланової невиїзної перевірки та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (т. 1 арк. спр. 3-6) до Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - ГУЮ) про: 1) визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 1 від 8 січня 2014 року; 2) скасування акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 1 від 8 січня 2014 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року (т. 1 арк. спр. 174-178) позов ОСОБА_4 задоволений повністю. Визнані протиправними дії ГУЮ щодо складання акту позапланової невиїзної перевірки у відношенні позивача № 1 від 8 січня 2014 року. Скасований акт позапланової невиїзної перевірки у відношенні позивача № 1 від 8 січня 2014 року.

В апеляційній скарзі (т. 1 арк. спр. 182-195) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування позову відповідач вказав наступне: 1) у розумінні статті 17 КАС України спір про оскарження акту перевірки не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 10 вересня 2013 року; 2) суд прийняв рішення про відсутність зі сторони позивача порушень без надання до справи доказів того, що арбітражний керуючий провів інвентаризацію нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, документів та розрахунків, окрім основних засобів; 3) арбітражним керуючим не було включено грошові кошти, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові документи, розрахунки (майнові права) при формуванні ліквідаційної маси; 4) арбітражний керуючий не виставив на продаж майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; 5) за відсутності документального підтвердження визначення замовником порядку проведення конкурсу неможливо перевірити та зробити висновок про законність визначення організатора аукціону лише на підставі документально оформлених результатів конкурсу; 6) арбітражним керуючим здійснений продаж частини майна банкрута за оцінкою від 20 травня 2013 року без врахування зростання ціни об'єкту внаслідок поліпшення його частини, не внесено окремо до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застави; 7) позивачем до перевірки та до суду не надані документи в підтвердження належності бракованої цегли, яка знаходиться за адресою: Майська, 86а або права власності на неї ТОВ «Завод «КБМ», тому є недоведеними витрати пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури; безпідставно включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, та фактично відшкодовано витрати щодо надання автотранспортних послуг ТОВ «ДАЕМ» з вивезення браку цегли з площі зберігання та витрат щодо проведення будівельних робіт - будівлі головного виробничого корпусу; 8) арбітражним керуючим здійснено задоволення вимог кредиторів, а саме витрат на будівельні роботи будівлі головного виробничого корпусу, витрат на сплату автотранспортних послуг, які не відносяться до першої черги задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача проти скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

ОСОБА_4 діє на підставі свідоцтва НОМЕР_1, виданого 9 серпня 2013 року, про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого Міністерством юстиції України згідно з наказом № 1432/5 від 18 липня 2013 року (т. 1 арк. спр. 34).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 травня 2012 року у справі № 5/73б (т. 1 арк. спр. 105-106) визнане банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Завод КБМ» (далі - ТОВ «Завод КБМ»), відкрито ліквідаційну процедуру та призначений ліквідатором арбітражний керуючий ОСОБА_4

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14 травня 1992 року у редакції Закону України № 784-ХІV від 30 червня 1999 року, яка зі змінами та доповненнями діяла до 19 січня 2013 року, та у редакції Закону України № 4212-VІ від 22 грудня 2011 року, яка діє з 18 січня 2013 року, встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів (далі по тексту - Закон № 2343 з посиланням на відповідну редакцію Закону № 784 чи Закону № 4212).

3 грудня 2013 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області були направлені ОСОБА_4 електронною поштою та з поштовим відправленням повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 3 грудня 2013 р. № 12-11/1004, копії посвідчення на перевірку та колективної скарги, запит щодо надання документів до перевірки № 12-11/1005 від 3 грудня 2013 р., що підтверджено фіскальним чеком та роздруківкою з електронної пошти (т. 1 арк. спр. 46-51). Додатково 17 грудня 2013 року позивачу направлялося посвідчення про продовження перевірки (т. 1 арк. спр. 56057).

На підставі доручення Міністерства юстиції України від 20 листопада 2013 року № 5442-0-30-13/13.2 (т. 1 арк. спр. 42), колективної скарги колишніх працівників ТОВ «Завод КБМ» від 10 вересня 2013 р., скерованої листом прокуратури Донецької області від 2 вересня 2013 року № 19р (т. 1 арк. спр. 38-41), наказів Головного управління юстиції у Донецькій області № 1947/4 від 28 листопада 2013 року про призначення перевірки та № 2089/4 від 16 грудня 2013 року про продовження перевірки (т. 1 арк. спр. 43-44, 52-54), посвідчень НОМЕР_2 від 3 грудня 2013 року та № 384 від 16 грудня 2013 року (т. 1 арк. спр. 45, 55) комісією у складі головного спеціаліста відділу з питань банкрутства ГУЮ Ніколаєва І. Г. та провідного спеціаліста відділу з питань банкрутства ГУЮ Леонова В. О. було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 за період з 12 грудня 2013 року по 23 грудня 2013 року та складено довідку про результати перевірки від 23 грудня 2013 року № 86 (т. 1 арк. спр. 58-71). Довідка направлялася позивачу електронною поштою 24 грудня 2013 року (т. 1 арк. спр. 72-73).

Арбітражним керуючим для спростування висновків комісії, викладених у довідці від 23 грудня 2013 року № 86, були надані заперечення від 30 грудня 2013 року (т. 2 арк. спр. 128-132).

8 січня 2014 р. посадовими особами відповідача, з урахуванням результатів розгляду заперечень, складений акт № 1 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 (т. 1 арк. спр. 75-84).

В результаті перевірки дотримання порядку виконання повноважень ліквідатором ОСОБА_4 у справі № 5/73б про банкрутство ТОВ «Завод КБМ» відповідач встановив наступне.

1. В порушення абзацу 4 частини 1 статті 25 Закону № 2343 в редакції Закону № 784 позивачем не здійснено з дня відкриття ліквідаційної процедури інвентаризацію майна банкрута - ТОВ «Завод КБМ», а саме основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, грошових документів. Зі сторони позивача порушення спростовується посиланням на те, що з часу порушення провадження у справі про банкрутство до перевірки арбітражним керуючим були проведені наступні інвентаризації: станом на 7 грудня 2011 р. основних засобів (т. 1 арк. спр. 96-101), станом на 7 грудня 2011 р. товарно-матеріальних цінностей (т. 1 арк. спр. 102-103), станом на 7 грудня 2011 р. грошових коштів (т. 1 арк. спр. 104), станом на 25 травня 2012 р. основних засобів (т. 2 арк. спр. 10-18), станом на 25 травня 2012 р. товарно-матеріальних цінностей (т. 2 арк. спр. 7-9), станом на 25 травня 2012 р. грошових коштів (т. 2 арк. спр. 6).

2. В порушення абзацу 7 частини 1 статті 25 Закону № 2343 позивачем не сформовано ліквідаційну масу ТОВ «Завод КБМ» в повному обсязі, а саме - до неї не включені грошові кошти, товарно-матеріальні цінності та нематеріальні активи. Позивач на спростування вказаного порушення надав інвентаризаційні описи грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів станом на 7 грудня 2011 р. та 25 травня 2012 р.

3. В порушення частини 5 статті 44 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212 позивачем розпочато продаж майна боржника не у вигляді цілісного майнового комплексу. Відповідач вказує, що наявність заставного майна не є перешкодою для надання пропозиції заставодержателю щодо придбання цілісного майнового комплексу. Крім того, відповідач вказав, що не внесено окремо до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застави. Позивач посилається на те, що відповідно до пункту 4 статті 42 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212 майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку передбаченому законом, виключно за згодою кредитора вимоги якого воно забезпечує або суду. Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 28 березня 2013 року (т. 1 арк. спр. 157-168) містить записи про заставу рухомого майна ТОВ «Завод КБМ» зареєстровані: 6 червня 2008 року за № 7343536, обтяжувач Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ; 26 лютого 2009 року за № 8501932, обтяжувач Філія «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області», м. Донецьк; 1 квітня 2009 року за № 8602151, обтяжувач Донецька філія ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Донецьк; 1 квітня 2009 року за № 8602159, обтяжувач Донецька філія ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Донецьк; 1 квітня 2009 року за № 8602168, обтяжувач Донецька філія ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Донецьк; 1 квітня 2009 року за № 8602177 обтяжувач Донецька філія ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Донецьк; 6 червня 2011 року за № 11256890, обтяжувач ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ; 6 червня 2011 року за № 11257074, обтяжувач ТОВ «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ. Ухвалою господарського суду Донецької області від 8 вересня 2011 року у справі № 5/73б (т. 1 арк. спр. 147-156) окремо були включені до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (договори застави № 2-2009/ОС від 31 березня 2009 року, № 2-2009/ГП від 31 березня 2009 року, № 2-2009/ТО від 31 березня 2009 року - т. 1 арк. спр. 133-141). Позивач не спростовує того факту, що продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу не здійснювався, надає наказ № 4 від 29 січня 2013 року про виключення з ліквідаційної маси заставного майна банкрута, протокол зборів комітету кредиторів № 9 від 31 травня 2013 року щодо доручення ОСОБА_4 провести всі необхідні заходи щодо організації реалізації не заставного майна банкрута, акти вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі її стягувачу від 19 жовтня 2011 року та від 21 жовтня 2011 року (т. 1 арк. спр. 89-90, 142-143). Ці дії арбітражного керуючого не суперечать вимогам пункту 4 статті 42 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212. Відповідач не встановлював порушень в діях арбітражного керуючого відносно заставного майна, тому вимоги щодо реалізації цілісного майнового комплексу не узгоджуються з наявними обтяженнями рухомого майна.

4. В порушення частини 6 статті 49 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212 позивачем не проведено у встановленому замовником порядку конкурс із визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута. В якості доказів дотримання вимог закону при проведенні конкурсу з відбору організатору аукціону між Донецькою товарною біржею «Південний схід» та Першою міжрегіональною біржею й визначення товарної біржі переможцем позивач надав листи-пропозиції бірж та оголошення в газеті (т. 1 арк. спр. 85-87), а також оформив результати конкурсу протоколом від 5 серпня 2013 року (т. 2 арк. спр. 35). Відповідач вказує, що оскільки арбітражний керуючий не склав розпорядчий документ (наказ) про здійснення конкурсу в певному порядку, то він позбавлений права посилатися на його дотримання. Закон № 2343 в редакції Закону № 4212 не містить безпосередньо норми, які встановлюють порядок проведення аукціону та форму розпорядчого документу, який повинен бути прийнятий арбітражним керуючим, тому за відсутності прямих норм, неможливо встановити порушення позивачем порядку, який законодавством не передбачений.

5. В порушення частини 4 статті 50 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212 позивачем не посвідчено нотаріально договір від 28 листопада 2013 року, укладений між ТОВ «Завод КБМ» та ТОВ «Універсал-Керам», купівлі-продажу нерухомого майна, спеціалізованого обладнання, транспортних засобів, незавершеного будівництва двох житлових п'ятиповерхових будинків, споруди шихтоприймача, прокольного багатоковшового екскаватора. Позивач не спростовує відсутність нотаріального посвідчення договору, але вказує на те, що закон безпосередньо не передбачає таку обов'язкову нотаріального форму договорів даного виду. Нотаріус відповідно до статті 75 Закону № 2343 в редакції Закону № 4212 видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, що й фактично відбулося. Відповідач вказав, що ці вимоги в акті були викладені, як рекомендація, факт видачі покупцю нотаріусом свідоцтва у встановленому порядку відповідач не заперечував. Позивач в якості письмових доказів дотримання вимог з продажу майна на аукціоні надав протокол № 3 аукціону № 2 від 19 листопада 2013 року, акт № 1 від 28 листопада 2013 року про передання права власності, свідоцтво про право власності на придбане ТОВ «Універсал-Керам» майно видане та зареєстроване приватним нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 2 арк. спр. 19-30).

6. В порушення частини 6 статті 31 Закону № 2343 позивач при реалізації своїх прав та обов'язків діяв без урахування інтересів боржника та його кредиторів, оскільки відповідно до договору підряду № Ф/Д/В/С/3-1 від 29 липня 2013 року (т. 1 арк. спр. 131-132), укладеного між ліквідатором ТОВ «Завод КБМ» ОСОБА_4 та ТОВ «Фіона», відбулося поліпшення будівлі, яка входить до інвентарної групи об'єктів на суму 4750000 грн., а продаж частини майна банкрута було здійснено за ціною 5967009 грн. 72 коп. на підставі акту оцінки від 20 травня 2013 року на суму 5682866 грн. (т. 2 арк. спр. 36-37) без врахування зростання ціни об'єкту внаслідок поліпшення його частини. Позивачем до справи наданий протокол № 7 від 5 квітня 2013 року про зобов'язання ліквідатора надати звіт про незалежну оцінку майна боржника, ухвала господарського суду Донецької області від 13 травня 2013 року у справі № 5/73б (т. 1 арк. спр. 91-94, т. 2 арк. спр. 136-138) про призначення незалежної оцінки майна боржника ТОВ «Завод КБМ». Тобто, здійснення після оцінки майна будівельних робіт з поточного ремонту будівлі з метою його підтримання в перепродажному стані було узгоджено з комітетом кредиторів, тому підстави зазначати про те, що арбітражний керуючий діяв всупереч їх інтересів відсутні.

7. В порушення підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 2343 позивачем безпідставно включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, та фактично відшкодовано витрати щодо надання автотранспортних послуг ТОВ «ДАЕМ» (договір від 29 квітня 2013 р. - т. 1 арк. спр. 126-127) вартістю 421224 грн. 15 коп. (вивезення браку цегли з площі зберігання за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 86а). Позивач з приводу вказаного порушення зазначив, що усі витрати були схвалені та узгоджені комітетом кредиторів, що підтверджено протоколом № 10 від 5 грудня 2013 року (т. 1 арк. спр. 35-36). Позивач пояснює необхідність в отриманні транспортних послуг тим, що відповідно до листа № 41 від 15 квітня 2013 року (т. 2 арк. спр. 120) ТОВ «Торгівельний дім «Капітал» вимагало сплатити заборгованість за договором про зберігання будівельних матеріалів № 09-10/08 від 10 серпня 2009 року (т. 1 арк. спр. 38-40), укладеним з ТОВ «Завод «КБМ», та вивезти зі складу зберігання за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, браковану цеглу до складу заводу розташованому у смт. Очеретине. В якості доказів фактичного здійснення перевезення позивачем надані до справи сукупні дані подорожніх листів, акти прийому-передачі послуг перевезення, товарно-транспортні накладні (т. 1 арк. спр. 128-130, т. 2 арк. спр. 41-119), тобто транспортні витрати документально доведені та обґрунтовані позивачем.

8. В порушення абзацу 1 частини 1 статті 23 Закону № 2343 позивачем не була завершена підприємницька діяльність банкрута в частині укладення договору підряду № Ф/Д/В/С/3-1 від 29 липня 2013 року (т. 1 арк. спр. 131-132, т. 2 арк. спр. 134-135) на проведення ТОВ «Фіона» будівельних робіт з поточного ремонту будівлі головного виробничого корпусу, розташованого за адресою: смт. Очеретино, вул. Первомайська. Необхідність здійснення будівельних робіт з поточного ремонту вказаної будівлі ОСОБА_4 пояснив комітету кредиторів тим, що будівлі, які належать ТОВ «Завод КБМ» знаходяться у небезпечному, аварійному стані, тому для збереження та підготовки майна банкрута до його продажу слід було виконати ці роботи. Як свідчить протокол № 12 від 7 лютого 2014 року (т. 1 арк. спр. 144-146), зборами комітету кредиторів ТОВ «Завод КБМ» підтверджено необхідність замовлення та виконання ремонтно-будівельних робіт, які затверджено згідно звіту про відшкодування витрат арбітражного керуючого понесених в період з квітня 2011 року по грудень 2013 року та вказано про погашення кредиторських вимог першої черги реєстру вимог кредиторів з наданням дозволу на їх погашення. Крім того, 8 липня 2013 року комісією було здійснено обстеження майна банкрута та визначено обсяг будівельних робіт з ремонту стін, парапету, фундаментів димової труби та головного корпусу, огорожі території заводу (т. 2 арк. спр. 211-212). На підтвердження виконання № Ф/Д/В/С/3-1 від 29 липня 2013 року будівельних робіт з поточного ремонту будівлі позивачем до справи надані довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, договірна ціна, локальні кошториси, акти форми № КБ-2в за серпень 2013 року (т. 2 арк. спр. 142-195). Відповідно до довідки, виписок з журналу ордеру по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» за 2013 рік по контрагенту ТОВ «Фіона», виписок з Головної книги по рахунку 91 (т. 2 арк. спр. 139-141) витрати на виконання будівельних робіт з поточного ремонту будівлі обліковувалися в бухгалтерському обліку банкрута з дотриманням вимог пункту 15 Положень (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.

Протоколом № 10 від 5 грудня 2013 року (т. 1 арк. спр. 35-36) зборів комітету кредиторів затверджені витрати ліквідатора за період з квітня 2011 року по грудень 2013 року, пов'язані з підтримкою, охороною, поточним ремонтом, з надання документів до архівної установи, зняттям з обліку транспортних засобів, витрат пов'язаних з подальшою реалізацією майна банкрута та інші, а також затверджено погашення кредиторських вимог першої черги вимог кредиторів з наданням дозволу на їх погашення.

Висновки господарського суду Донецької області, викладені в ухвалі від 6 березня 2014 року у справі про банкрутство ТОВ «Завод КБМ» № 5/73б, про те, що відсутні ознаки здійснення після відкриття ліквідаційної процедури фінансово-господарської діяльності банкрутом, про недоведеність розбіжностей у сумі заборгованості по заробітній платі підтверджують правомірність дій арбітражного керуючого. В той же час, висновки щодо необхідності виключення витрат на ремонтні роботи та послуги ТОВ «ДАЕМ» у сумі 5295 тис. грн. частково підтверджують висновки відповідача. В судовому засіданні докази набрання вказаною ухвалою законної сили надані не були.

Позивач визначив у цій справі предметом спору дії відповідача зі складання акту перевірки та безпосередньо сам акт перевірки № 1 від 8 січня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції з приводу заперечень відповідача щодо підсудності даного спору адміністративним судам зазначає наступне.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, яким здійснена перевірка діяльності арбітражного керуючого, окреме оскарження результатів якої в процедурі банкрутства в господарському суді не передбачено законодавством.

Аналіз статей 2, 3, 17 КАС України свідчить про те, що спір, який виник між сторонами щодо оскарження дій та акту контролюючого органу, належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позивачем оскаржуються дії щодо здійснення суб'єктом владних повноважень в силу закону владних управлінських контролюючих функцій за діяльністю арбітражних керуючих.

В рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 р. у справі №1-10/2004 вказано, що кожен може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадках їх порушення, оспорювання чи невизнання.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів, затверджений наказом Міністерства юстиції України 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 р. за № 1113/23645, який діє з 19 липня 2013 року (далі - Порядок), розроблено відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та його дія поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Пунктом 1.3 розділу І Порядку передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

В даній справі не є спірними повноваження відповідача щодо здійснення позапланової перевірки, докази скасування наказів про призначення цієї перевірки до справи не надані.

У пункті 5.1 розділу V Порядку зазначено, що в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, другий зберігається в органі державного контролю.

Відповідно до підпункту 5.4.3 пункту 5.4 розділу V Порядку у резолютивній частині довідки комісією підсумовуються результати перевірки та зазначаються: у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог законодавства - порушення та посилання на структурні елементи нормативно-правового акта, який порушено; порушення, які підлягають усуненню, та порушення, усунення яких є неможливим (арбітражним керуючим пропущено строки виконання повноважень, встановлені порушення, які були допущені на попередній стадії процедури банкрутства, тощо); дата, до якої комісією приймаються пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у Довідці; дата, час та місце підписання акта перевірки.

Як вже зазначалося вище, 23 грудня 2013 року Головним управлінням юстиції у Донецькій області складена довідка № 86 (т. 1 арк. спр. 58-71), яка містить опис встановлених порушень та посилання на те, що пояснення, зауваження, заперечення до довідки та інформація про усунення порушень від арбітражного керуючого приймаються комісією до 30 грудня 2013 року включно та про те, що 8 січня 2014 року відбудеться підписання акту перевірки.

Пунктом 6.1 розділу VІ Порядку передбачено, що арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Згідно з пунктом 6.3 розділу VІ Порядку орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку на надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення і документи та скласти акт перевірки.

30 грудня 2013 року арбітражним керуючим були надані заперечення на довідку перевірки, зареєстровані відповідачем в той же день за № 5469 (т. 2 арк. спр. 128-132), які, як вказує відповідач, досліджувалися при складанні акту перевірки від 8 січня 2014 року № 1 (т. 1 арк. спр. 75-84).

З огляду на викладені приписи Порядку, складення акту перевірки є процедурною дією, яка здійснюється після розгляду заперечень, тому відсутні підстави визнавати протиправними такі дії відповідача. Таким чином, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 розділу VІ Порядку у резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

Як встановлено під час судового розгляду, відповідачем в акті перевірки, незважаючи на заперечення позивача та всупереч відсутності прямих норм законодавства, що передбачають відповідальність за вчинення арбітражним керуючим певних дій, було зазначено про необхідність здійснення продажу цілісного майнового комплексу без врахування заставленого майна, про недотримання порядку проведення конкурсу із визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута та відсутності розпорядчого документу, створення якого закон не передбачає, крім того, вимоги відповідача про нотаріальне посвідчення договору суперечать вимогам закону щодо порядку оформлення нотаріусом продажу майна з аукціону.

Пунктами 6.7, 6.11 розділу VІ Порядку передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки може здійснити наступні дії: 1) винести припис про недопущення повторних порушень; 2) розпорядження про усунення виявлених порушень; 3) внести до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, при цьому до подання орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими. Тобто, акт перевірки з висновками про наявність підстав для застосування дисциплінарних стягнень є самостійним рішенням органу контролю, який здійснив перевірку, тому вимоги щодо оцінки дій зі складання акту та безпосередньо про скасування акту можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

За частиною 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. З огляду на те, що предметом розгляду згідно постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 був акт позапланової ревізії Державної фінансової інспекції та правовідносини з вказаним органом регулюються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», тобто має місце аналіз інших правовідносин та інших матеріальних норм права в порівнянні з тими, що є предметом спору у даній справі, тому посилання відповідача на правову позицію викладену у зазначеній постанові ВСУ не приймаються.

Відповідач вказав в акті перевірки, що протиправні дії ОСОБА_4 призвели до того, що боржник - ТОВ «Завод КБМ» остаточно втратив можливість розрахуватися з кредиторами та уникнути ліквідації, а також про те, що залишилися не виконаними зобов'язання з виплати заробітної плати працівникам, аліментів, страхових внесків, тому наявні підстави для внесення державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Висновки відповідача щодо невиконання вимог з виплати заробітної плати та страхових внесків спростовані листуванням ліквідатора з банком у грудні 2013 року, рішенням господарського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року у справі № 905/563/14, яким зобов'язано ПАТ «Перший Український міжнародний банк» виконати розрахунковий документ ТОВ «Завод КБМ» на виплату заробітної плати в сумі 919701 грн. 43 коп. першої черги реєстру вимог кредиторів з одночасним виконанням розрахункового документу ТОВ «Завод КБМ» на сплату єдиного та страхових внесків, нарахованих на зазначену заробітну плату та довідкою про виконання вказаного судового рішення (т. 2 арк. спр. 196-210).

Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, наданих позивачем на спростування висновків акту перевірки та погодження комітетом кредиторів дій арбітражного керуючого, зважаючи на продовження процедури банкрутства ТОВ «Завод КБМ» й відсутність остаточних висновків господарського суду щодо оцінки дій арбітражного керуючого в процедурі банкрутства, а також недотримання відповідачем при складанні акту вимог підпункту 6.4.3 пункту 6.4 розділу VІ Порядку в частині включення до акту тих порушень, які на час складання довідки та акту не існували завдяки відсутності прямих норм законодавства, що передбачають відповідальність за їх вчинення, відсутності документально доведеної актом шкоди інтересам кредиторів та банкруту, суворості обраного відповідачем в акті заходу відповідальності до позивача, позов ОСОБА_4 щодо скасування акту позапланової невиїзної перевірки його діяльності № 1 від 8 січня 2014 року підлягає задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача задовольняється частково, постанова суду першої інстанції скасовується з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись п. 1, 3 ч. 1 статті 202, статтями 94, 205, 207, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Задовольнити частково позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Донецькій області про: 1) визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 1 від 8 січня 2014 року; 2) скасування акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 1 від 8 січня 2014 року.

Скасувати акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 1 від 8 січня 2014 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4 судові витрати (судовий збір) в розмірі 37 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 15 квітня 2014 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва