Постанова № 38241636, 08.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р. Справа № 820/2117/14

Головуючий 1 інстанції: Шляхова О.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Зарицька Т.В.

за участю:

представника позивача - Мазура П.С.

представників відповідача - Муха А.І., Тузов Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2014р. по справі № 820/2117/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій»

до Прокуратури Київського району м. Харкова

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову прокуратури Київського району м. Харкова № 07-51-613 вих.14 від 21.01.14 р. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.14 р. по справі № 820/2117/14 позов був задоволений.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.14 р. по справі № 820/2117/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.14 р. заступником прокурора Київського району м. Харкова на підставі ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» винесена постанова № 07-51-613 вих.14 про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів в частині додержання вимог ГК України Закону України «Про банки і банківську діяльність» та іншого законодавства у вказаній сфері (а.с.22-23). У зазначеній постанові вказано, що до прокуратури Київського району м. Харкова надійшло звернення керуючого філією ПАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові Вострецова О.Ю. № 068-02/154 від 15.01.14 р. щодо представництва інтересів держави в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові у суді шляхом подачі позову до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», оскільки у останнього виникла заборгованість по сплаті відсотків та комісій за користуванням кредитом, що в свою чергу слугувало передумовою для винесення оскаржуваної позивачем постанови.

Не погоджуючись з винесеною прокуратурою Київського району м. Харкова постановою № 07-51-613 вих.14, позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у спірній постанові від 21.01.14 р. відсутні будь-які підстави та докази, що свідчать про попередній розгляд компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або на наявність неприйнятого ними у встановлені строки рішення з цих питань, не вбачається можливі порушення законності позивачем, а також відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності вчинення дій, передбачених п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того суд першої інстанції зазначив, що зі звернення № 068-02/154 від 15.01.14 р. вбачається, що філія ПАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові звернулась до прокурора Київського району м. Харкова з проханням подати до суду позовну заяву в інтересах держави в особі цієї банківської установи про стягнення суми з боржника.

В оскаржуваній позивачем по справі постанові зазначено, що з метою встановлення наявності або відсутності підстав для представництва прокуратурою району інтересів держави, є необхідність у проведенні перевірки у діяльності відповідача в частині додержання вимог ГК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність» та іншого законодавства у вказаній сфері, для чого відповідачу потрібно увійти не територію ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», витребувати документи та матеріали, необхідні для проведення перевірки; відібрати пояснення у посадових осіб вказаного товариства та представників банку; виконати інші дії, передбачені п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі зазначеного судом першої інстанції зроблений висновок, що підставою для проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» слугувало звернення керуючого філією ПАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові Вострецова О.Ю. № 068-02/154 від 15.01.14 р.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що заборгованість ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало підставою для звернення АТ «Укрексімбанк» до прокуратури району. Відповідно п. 1 та п. 2 Статуту ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», затвердженого постановою КМУ № 1250 від 10.08.00 р., ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» є державним банком, що створений відповідно до Розпорядження Президента України № 189 від 27.04.00 р., постанови КМУ № 1020 від 27.06.00 р., законодавства шляхом перетворення Державного експортно-імпортного банку у ПАТ та є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного експортно-імпортного банку України, утвореного згідно з Указом Президента України № 29 від 03.01.92 р. та зареєстрованого НБУ № 5 від 23.01.92 р. Відповідно п. 5 статуту, розпорядження, п. 3 постанови, засновником банку є держава в особі КМУ і державі належить 100% його акцій. За твердженням відповідача, держава наділила АТ «Укрексімбанк» відповідними функціями у спірних правовідносинах, та, відповідно, поклала на останнього обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави, а саме створення сприятливих умов для розвитку економіки та підтримки вітчизняного товаровиробника, кредитно-фінансова підтримка процесів структурної перебудови, зміцнення та реалізація виробничого і торгового потенціалу галузей економіки, переважно експортноорієнтованих та імпортозамінних, а також одержання прибутку в інтересах банку та його акціонерів, в т.ч. шляхом надання банківських послуг, здійснення операцій на грошовому, валютному та фондовому ринку, провадження інших видів діяльності та здійснення інших операцій відповідно до законодавства, ліцензій, дозволів, наданих НБУ або іншими повноважними органами, що відповідно п. 13 статуту банку визначено метою діяльності останнього. Вищенаведені взаємовідносини між TOB «Завод залізобетонних конструкцій» та банком, у частині невиконання кредитних зобов'язань, свідчать про можливі порушення або загрозу порушень економічних інтересів держави в особі АТ «Укрексімбанк».

Враховуючи вищенаведені обставини, з метою встановлення наявності або відсутності підстав для представництва прокуратурою району інтересів держави, виникла необхідність у проведенні перевірки діяльності ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» в частині додержання вимог ГК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність» та іншого законодавства у вказаній сфері. При цьому відповідач наполягає на тому, що саме прокуратура є компетентним органом щодо розгляду вищенаведеного звернення, яке у свою чергу потребувало відповідного реагування, спрямованого на захист інтересів держави.

Колегія суддів зазначає, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів відповідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено; 2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; 4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»; 5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури. При цьому слід враховувати, що дії, передбачені п. п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому ст. 21 Закону.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» врегульований порядок проведення органами прокуратури перевірок. Так, згідно з положеннями цієї статті Закону перевірки органами прокуратури проводяться: за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб; за власною ініціативою прокурора.

При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, перевірка може бути проведена за власною ініціативою прокурора. Відповідно п. 2.4 Положення «Про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 111 від 12.11.12 р., підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності. Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформації про стан законності, вивчення актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в: дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників; наказах Генерального прокурора України; планах роботи органів прокуратури; рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня; рішеннях нарад у керівників органів прокуратури; дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України «Про прокуратуру»; інших організаційно-розпорядчих документах. У зв'язку з бездіяльністю органу державного нагляду (контролю), уповноваженого згідно із законом захищати інтереси держави, права і свободи людини та громадянина, або за відсутності такого органу письмове звернення перевіряється безпосередньо прокурором.

Для здійснення перевірки прокурор повинен прийняти постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач, в межах наданої йому чинним законодавством компетенції, за власною ініціативою прийняв рішення про проведення перевірки, метою якої є встановлення наявності або відсутності підстав для представництва прокуратурою району інтересів держави. У зв'язку з цим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора повноважень на проведення перевірки за зверненням АТ «Укрексімбанк» за тих підстав, що вказане звернення попередньо не розглядалось компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань, є безпідставним.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.14 р. по справі № 820/2117/14 прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Київського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.14 р. по справі № 820/2117/14 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.14 р. по справі № 820/2117/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.04.2014 року.