Ухвала суду № 38240410, 10.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 17427/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кухтея Р.В., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» звернулося до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000542341/0 від 20.08.2010 року, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 217936,50 грн. (145291,00 грн. за основним платежем та 72645,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000532341/0 від того ж числа, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173592,00 грн. (115728,00 грн. за основним платежем та 57864,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0000542341/0 від 20.08.2010 року та № 0000532341/0 від 20.08.2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Костопільска МДПІ, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що ТОВ «БІ ПАЛ» до валових витрат включило витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в ТОВ «Комерційні рішення лімітед», які не підтверджені документально в 3 та 4 кварталах 2007 року, в зв'язку з чим занизило податок на прибуток в цих періодах на загальну суму 581165 грн. При цьому будь-яких фінансово-господарських документів , крім видаткових накладних та податкових накладних при перевірці не подало. При формуванні податкового кредиту позивачем було безпідставно включено суми податку на додану вартість з придбання товарно-матеріальних цінностей, які використано не в господарській діяльності платника податку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року на загальну суму 116234,00 грн. З врахуванням від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке позивач декларував з грудня 2007 року, ТОВ «БІ ПАЛ» за період липня 2007 року - жовтня 2007 року, липня 2008 року, вересня 2008 року - листопада 2008 року, березня-квітня 2009 року занизило податок на додану вартість на суму 115728 грн. та завищило залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року в сумі 506,00 грн. Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що Костопільською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «БІ ПАЛ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість при здійсненні ним господарських операцій з ТОВ «Комерційні рішення лімітед» за період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 року, з приводу чого складено акт від 13.08.2010 року № 721/23/34508242.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого було занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 145291,00 грн., а також про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на суму 115728,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 Декларації з ПДВ за червень 2010 року в сумі 506,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000542341/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 217936,50 грн. (145291,00 грн. за основним платежем та 72645,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) ;

№ 0000532341/0 від того ж числа, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173592,00 грн. (115728,00 грн. за основним платежем та 57864,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Підставою для висновків податкового органу щодо порушень позивачем та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що позивачем при перевірці не було подано актів приймання-передачі продукції, маршрутних листів, інших документів, що свідчать про продаж товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Комерційні рішення лімітед» до ТОВ «БІ ПАЛ», а тому господарські операції між цими суб'єктами господарювання не мали реального характеру.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу та прийняті ним податкові повідомлення-рішення, оскаржені позивачем, не відповідають вимогам законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції встановив, що всі валові витрати позивача при здійсненні ним господарських операцій з ТОВ «Комерційні рішення лімітед» підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, видатковими накладними, детально наведеними судом в постанові (7шт.), а також податковими накладними за той же період по тих же операціях, наведеними в постанові суду першої інстанції (7 шт.).

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 , товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд першої інстанції, виходячи з дефініції цього документа, прийшов до правильного висновку про необов'язковість його застосування правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до преамбули зазначених вище Правил, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

ТОВ «БІ ПАЛ» не укладало жодних договорів з перевізниками на перевезення автомобільним транспортом піддонів, технічної сировини та пил від ТОВ «Комерційні рішення лімітед», оскільки доставка цих вантажів здійснювалася контрагентом позивача, до якого повинні бути звернуті претензії з приводу зберігання товарно-транспортних накладних. Позивач до своїх валових витрат не відносив транспортних витрат по доставці вантажу від ТОВ «Комерційні рішення лімітед».

Та обставина, що господарські операції позивача з придбання піддонів, технічної сировини та пил від ТОВ «Комерційні рішення лімітед» були реальними, стверджується наявністю цих товарно-матеріальних цінностей у позивача та використанням їх в процесі господарської діяльності за відповідними видатковими та податковими накладними, детально наведеними в постанові суду першої інстанції.

Таким чином, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ «Комерційні рішення лімітед» протягом липня-грудня 2007 року на суму 697397,00 грн. не відповідають дійсності, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача №0000542341/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 217936,50 грн. (145291,00 грн. за основним платежем та 72645,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) обґрунтовано визнано судом протиправним та скасовано.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимоги щодо змісту податкової накладної викладені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону, згідно якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Зміст податкових накладних, виписаних контрагентом позивача по господарських операціях, відповідає законодавству, чого не оспорює податковий орган.

Придбані у ТОВ «Комерційні рішення лімітед» техсировину, пили та піддони, як зазначалося вище, позивач використав в своїй господарській діяльності, що підтверджено документально, в зв'язку з чим доводи відповідача щодо протилежного, є безпідставними.

Тому завищення позивачем суми податкового кредиту в період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 року не мало місця, в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000532341/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173592,00 грн. (115728,00 грн. за основним платежем та 57864,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року в справі № 2а-4383/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : Р.В. Кухтей

Д.М. Старунський