Ухвала суду № 38239253, 20.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ТА ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ ДО ІНШОГО СУДУ

20 лютого 2014 року Справа № 808/9186/13-ам. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» про закриття провадження у №808/9186/13-а та передачу справи до господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області

про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» (далі - позивач або ТОВ «МСУ №100«Стальконструкція») до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або МОДПІ) та до Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі - відповідач 2 або УПФУ), в якому позивач просить суд (відповідно до уточненого адміністративного позову):

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2013 №Ю-25 нечинною в частині її положення про стягнення штрафу та пені;

- зобов'язати відповідачів зменшити розмір заборгованості зі сплати недоїмки на 35 926,49 грн.;

- скасувати рішення УПФУ №03/Ю-229, №03/Ю-230 від 27.07.2011; №03/Ю-260, №03/Ю-261, №03/Ю-262, №03/Ю-263, №03/Ю-264, №03/Ю-265 від 11.07.2012.

Ухвалою суду від 04 грудня 2013 року позовна заява залишена без руху до 26 грудня 2013 року. Ухвалою суду від 26 грудня 2013 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 24 січня 2014 року.

Позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі від 04.12.2014.

Ухвалою суду від 27 січня 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 20 лютого 2014 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

20 лютого 2014 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.№7156) про закриття провадження у №808/9186/13-а та передачу справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 року порушено провадження у справі № 25/124/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція».

Постановою посподарського суду Запорізької області від 06.11.2013 р. по справі №25/124/10 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тищенко Наталію Петрівну. Оскільки предметом поданого позивачем адміністративного позову є оскарження вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, заявлені позивачем вимоги мають розглядатися Господарським судом Запорізької області - судом, що здійснює розгляд справи № 25/124/10 про банкрутство ТОВ «МСУ - 100 «Стальконструкція», оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на цей спір.

Розглянувши заявлене клопотання суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 КАС України переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Водночас пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у публічно-правовому спорі є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

В свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто відбудеться припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно на думку особи спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може поставити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

В даному випадку позивач оскаржує рішення суб'єктів владних повноважень.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи своє клопотання, посилається на ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори З ВИМОГАМИ ДО БОРЖНИКА, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

В даному випадку, вимоги заявлені не до боржника, а боржником.

Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що вказаний спір повинен розглядатись адміністративним судом за нормами КАС України.

У зв'язку з розглядом клопотання в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 17, 121, 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У клопотанні ТОВ «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» про закриття провадження у №808/9186/13-а та передачу справи до господарського суду Запорізької області відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко