Ухвала суду № 38238671, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К-22488/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року

у справі №11/460/08-АП

за позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

третя особа 1: Вільнянський районний відділ земельних ресурсів Запорізької області

третя особа 2: Вільнянський міський відділ земельних ресурсів Запорізької області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернувся до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» (далі - позивач) з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування: податкових повідомлень-рішень № 0001111503/0 від 22 лютого 2008 року, № 0001111503/1 від 20 березня 2008 року, № 0001121503/0 від 22лютого 2008 року, № 0001121503/1 від 20 березня 2008 року, № 0001131503/0 від 22 лютого 2008 року, № 0001131503/1 від 20 березня 2008 року; акту перевірки № 67/15-08680069 від 18 лютого 2008 року; рішення «Про результати первинної скарги» № 960/10/15 від 20 березня 2008 року (в редакції уточнення позовних вимог та ухвали Господарського суду Запорізької області від 14 січня 2009 року про роз'єднання позовних вимог).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області № 0001111503/0 від 22 лютого 2008 року, № 0001111503/1 від 20 березня 2008 року, № 0001121503/0 від 22лютого 2008 року, № 0001121503/1 від 20 березня 2008 року, № 0001131503/0 від 22 лютого 2008 року, № 0001131503/1 від 20 березня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Вільнянська МДПІ Запорізької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Вільнянська МДПІ Запорізької області провела невиїзну документальну перевірку ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» з питання своєчасності погашення узгоджених сум земельного податку за період з 30 травня 2005 року по 30 серпня 2007 року та своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку за період з 20 листопада 2006 року по 28 січня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 67/15-08680069 від 18 лютого 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги статті 17 Закону України «Про плату за землю», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань із земельного податку, узгоджених згідно розрахунків земельного податку за 2005 рік (№ 684 від 31 січня 2005 року), за 2006 рік (№1106 від 31 січня 2006 року), за 2007 рік (№1316 від 31 січня 2007 року) та згідно податкового повідомлення-рішення № 0006291503 від 13 жовтня 2006 року (форма «Р»).

22 лютого 2008 року Вільнянська МДПІ Запорізької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 00001131503/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 1108,78 грн. застосувала до ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» штраф у розмірі 10 % в сумі 110,88 грн.

22 лютого 2008 року Вільнянська МДПІ Запорізької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 00001121503/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 72 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 30584,35 грн. застосувала до ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» штраф у розмірі 20 % в сумі 6116,89 грн.

22 лютого 2008 року Вільнянська МДПІ Запорізької області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 00001111503/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 800 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 105407,50 грн. застосувала до ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» штраф у розмірі 50 % в сумі 52703,75 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого Вільнянська МДПІ Запорізької області прийняла рішення № 960/10/15 від 20 березня 2008 року «Про результати розгляду первинної скарги», яким скаргу позивача залишила без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що земельна ділянка площею 41,3393 га, на якій розташовані як ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20», так і Вільнянська виправна колонія № 20, знаходиться Вільнянської виправної колонії № 20 згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №002996, виданого 10 вересня 2004 року на підставі рішенян Вільнянської міської ради народних депутатів від 08 липня 2004 року № 10, тоді як ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області № 20» не являється користувачем землі, йому не встановлювались межі земельної ділянки в натурі, не складався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який, відповідно, не затверджувався місцевими органами влади.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається акту перевірки, документами, на підставі яких здійснено сплату податкового зобов'язання із земельного податку, Вільнянська МДПІ Запорізької області визначила уточнюючі розрахунки № 7111 від 01 червня 2007 року, № 10533 від 08 серпня 2007 року, № 10546 від 08 серпня 2007 року та № 10848 від 10 серпня 2007 року.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, для застосування штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання при затримці на відповідну кількість календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Разом з цим, зазначені обставини взагалі не були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій.

Отже, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна