Ухвала суду № 38238534, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/23418/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. по справі № 2а/2315/77/12 за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення зайво сплаченої пенсії -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надлишково виплаченої пенсії в розмірі 26 185 грн. 12 коп.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області 11757 грн. 88 коп. переплати до пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області суму безпідставно виплаченої пенсії за період з 05 січня 2004 року по 31 жовтня 2008 року з урахуванням утриманої суми на розрахунковий рахунок р/р 256023001242 в філії-СВ Ощадбанку 3276, МФО 354659, Код ЄДРПОУ 37802563. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 17 лютого 2003 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області та отримувала пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звертаючись до управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області з заявою про переоформлення пенсії, ОСОБА_1 зобов'язувалася повідомляти про всі зміни, що спричиняють зміну розміру виплачуваної пенсії.

05 січня 2004 року позивач працевлаштувалась в Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», проте не повідомила позивача про це, внаслідок чого виникла переплата пенсії ОСОБА_1 в сумі 26 263 грн. 65 коп. за період з 05 січня 2004 року по 31 липня 2011 року.

Розпорядженням начальника управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області від 26 липня 2011 року та за згодою відповідачки вирішено згідно з ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переплачену суму 26 263 грн. 65 коп. утримувати з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 5 % щомісяця.

29 липня 2011 року відповідач подала позивачу заяву, в якій просить припинити відрахування, так як не згодна з сумою переплати.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також не відповідає принципу законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Частково відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач була звільнена в листопаді 2008 року і після цього вже не працевлаштовувалась у зв'язку з чим вимоги позивача на стягнення надлишково виплаченої пенсії за період з листопада 2008 року до 31 липня 2011 року є безпідставними та необґрунтованими.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не досліджено питання розміру завдання збитків позивачу у звязку із звільненням відповідача з метою встановлення різниці щодо суми пенсії, яка підлягала нарахуванню з моменту звільнення по відношенню до фактично сплачених сум.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 190 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 190 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 136 ч. 3 КАС України, судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу, частина 3 якої передбачає, що у разі визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

В рішенні суду першої інстанції зафіксовано, а сторонами не заперечується, що відповідач визнала позовні вимоги та не заперечувала проти стягнення з неї боргу за період з 02 березня 2009 року по 31 липня 2011 року в розмірі 11 757,88 грн.

Таким чином, досліджуючи питання обгрунтованості позовних вимог, які стосуються вказаного періоду та сум, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права у зв'язку з чим зроблено передчасні висновки.

Судом належним чином вказані обставини не досліджувались та не були враховані при прийнятті рішення.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у відповідності до вимог частин другої статті 227 КАС України, згідно з якою підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судом необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні і правовідносини, повною мірою врахувати норми процесуального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Сміла та Смілянському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. по справі № 2а/2315/77/12 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає

Судді: