Ухвала суду № 38238416, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/65821/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013

у справі № 801/9531/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна

компанія „Море"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим,

Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії

Автономної Республіки Крим

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим про стягнення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1453996 грн. та пеню за прострочення бюджетного відшкодування в розмірі 6525, 06 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 14.12.2011 по 04.01.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення по податку на додану вартість, що декларувалось в період - січень, травень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та складено акт №20/23-4/14309008 від 10.01.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012304 від 20.01.2012, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 1453996 грн. по декларації за жовтень 2011 року №9011753088 від 21.11.2011, а також застосовано штрафні санкції в сумі 363499 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 1453996 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачем було його оскаржено у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2013 у справі №2а-1316/12/0170/14, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим №0000012304 від 20.01.2012 визнано протиправним та скасовано та визнано право ВАТ „Феодосійська суднобудівна компанія „Море" на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 1453996 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 2 ст. 72 КАС України, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі №2а-1316/12/0170/14 отримано Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією 10.09.2013, про що свідчить відбиток вхідного штампу податкового органу із номером 399/10 на копії цього рішення.

За приписами п. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу), зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Орган казначейської служби повинен був протягом п'яти операційних днів після отримання цього висновку, а саме 23.09.2013, у відповідності до положень п.200.13 ст. 200 ПК України, видати платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування, що призвело до виникнення з 24.09.2013 року заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1453996 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1453996 грн.

Постановою Національного банку України від 09.08.2013 року № 315 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 13 серпня 2013 року встановлено облікову ставку в розмірі 6,5 % річних.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно стягнення пені, яка нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 6525, 06 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі № 801/9531/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі № 801/9531/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко