Ухвала суду № 38234893, 15.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/10013/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сибільов О. В.Номер провадження 22-ц/788/782/14 Суддя-доповідач - Семеній Лідія. Іванівна. Категорія - 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Семеній Л. І.,

суддів - Шевченка В. А., Кононенко О. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Житлово-будівельний кооператив №26 «Харківський-2»,

про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське підприємство обслуговування житла» (далі - ТОВ «СПОЖ») задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «СПОЖ» заборгованість в сумі 1280,15 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СПОЖ» заборгованість в сумі 731,51 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «СПОЖ» заборгованість в сумі 731,51 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «СПОЖ» судовий збір з ОСОБА_3 в сумі 107,05 грн., а з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 61,17 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначають, що договір про надання житлово-комунальних послуг з відповідачами не укладався, сторонами укладеного 01.08.2009 року договору є лише позивач та споживач послуг - Житлово-будівельний кооператив №26 «Харківський-2» (далі - ЖБК). Крім того, факт виконання робіт не встановлено, оскільки споживач акти виконаних робіт не підписував. Вважають, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявляв ОСОБА_4

Заслухавши пояснення ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача Клюшникова В.Я, який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6 з 08.10.2003 року, ОСОБА_3 з 10.05.2007 року та ОСОБА_4 з 03.11.2004 року (т.1 а.с.6-7, 44, 104).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить на праві власності по 8/30 частин квартири, а ОСОБА_3 - 14/30 частин.

01.08.2009 року між ТОВ «СПОЖ» та ЖБК, який є власником вказаного вище будинку №20, був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення позивачем надання цих послуг і забезпечення споживачем своєчасної їх оплати за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (т.1 а.с.12-13, 106-107).

Плата за відповідні послуги нарахована згідно з тарифами, що затверджені рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради № 690 від 19.12.2006 року, № 343 від 31.07.2007 року, № 382 від 28.07.2009 року (т.1 а.с.14- 17, 108-111).

До складових тарифів включені окремі види послуг з переліку, який затверджений Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року № 150, відповідно до вартості яких визначались обсяги робіт по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т.1 а.с.14).

За період з 01.07.2009 року по 31.10.2013 року заборгованість відповідачів склала 2743,17 грн. (т.1 а.с.8 - 11, 57-58, 105).

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Висновок суду про стягнення заборгованості по оплаті послуг є законним і обґрунтованим у зв'язку з тим, що такі послуги відповідачам надавались, тому відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мають бути оплачені. Крім того, наявність між сторонами прав і обов'язків з даного приводу підтверджується фактом часткової оплати відповідачами відповідних послуг по їхньому особовому рахунку (т.1 а.с.9-11).

В апеляційній скарзі не наведено обставин та доказів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Доказів того, що позивач не надавав, чи не в повній мірі надавав ці послуги або надавав їх неналежної якості, відповідачі, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, не надали як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.

Посилання відповідачів на ту обставину, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а тому між ними відсутні договірні відносини, в зв'язку з чим у відповідачів відсутній також і обов'язок оплачувати послуги, є безпідставними.

Обов'язок укладення сторонами договору на надання житлово-комунальних послуг, до яких, відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачений ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок обох сторін, а не лише самого позивача (виконавця).

Проте, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг в повному обсязі, оскільки в силу ст.11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав передбачених законодавством, зокрема з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Доводи заявників про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності вже були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані.

Інші доводи апелянта висновків суду також не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -