Ухвала суду № 38234867, 15.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/1697/13-к Головуючий у І інстанції Голік Г.К.Провадження № 11-кп/780/294/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 39 15.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Свінціцької О.П.,

суддів: Габрієля В.О., Дриги А.М.

при секретарі Іщенко С.В.

за участю прокурора Стаховської Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12013100070001566 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області Бабенка В.І. на вирок Березанського міського суду Київської області від 17 січня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 04.09.2012 року Березанським міським судом Київської області за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, на початку вересня 2013 року ОСОБА_1, перебуваючи неподалік паркану фірми «Максі-буд» в м. Березань, вул. Куйбишева, 164, нарвав верхівки рослин зеленого кольору, які ззовні схожі на рослини коноплі, після чого переніс їх до будівельного вагончика, який належить ТОВ «Чагар» і розташований на території фірми «Максі-буд», в якому він тимчасово проживав. Дані рослини він висушив на даху вказаного вагончика. Після чого руками подрібнив їх та помістив у паперові згортки, які сховав та зберігав під матрацом ліжка в приміщені вагончика з метою в подальшому використати їх для власного споживання. 13.11.2013 року під час огляду в будівельному вагончику, на ліжку під матрацом було виявлено два паперових згортки з рослинною масою зелено-коричневого кольору та зеленого кольору, ззовні схожою на наркотичний засіб.

Відповідно до висновку експерта № 1760/х від 26.11.2013 року, представлена на експертизу речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 18,98 г та представлена на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,2822 г.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, істотним порушенням кримінального процесуального закону та необхідністю застосування більш суворого покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 засудити за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. Крім того зазначає, що суд безпідставно у вироку не застосував ст. 67 КК України та не визнав обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 рецидив злочину. Також вказує, що суд в порушення вимог ч.2 ст. 124 КПК України безпідставно стягнув судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, а не на користь держави.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.

Дії ОСОБА_1 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 сторонами кримінального провадження не оспорюється.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про м»якість призначеного обвинуваченому покарання, то вони, на думку колегії суддів, є обгрунтованими.

Згідно статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 вимог вищезазначених норм кримінального закону повною мірою не дотримався.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 покарання було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, судом враховано також наявність пом'якшуючих покарання обставин.

Проте, на думку колегії суддів, суд першої інстанції лише формально послався у вироку на ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом»якшують покарання, та особу обвинуваченого, а фактично, призначаючи ОСОБА_1 покарання, їх з достатньою повнотою не врахував.

Так суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання недостатньо врахував особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_1 вже був засуджений вироком Березанського міського суду Київської області від 04.09.2012 року за ч.1 ст. 185 КК України, судимість за який не погашена та не знята у встановленому законом порядку, проте, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин. Також судом не враховано як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - рецидив злочину, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого та його небажання ставати на шлях виправлення.

Отже, на думку колегії суддів, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд дійшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, однак визначений судом розмір штрафу не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого

За змістом ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок, у разі необхідності застосування більш суворого покарання та неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

За таких обставин вирок Березанського міського суду Київської області від 17 січня 2014 щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового вироку.

Також обґрунтованими є доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне стягнення судом судових витрат по справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, а не на користь держави.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати, крім іншого, складаються із витрат пов'язаних із залученням спеціалістів та експертів.

Згідно з ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак, судом першої інстанції при ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 питання про відшкодування процесуальних витрат, понесених на залучення експерта вирішено не вірно, поскільки витрати на залучення експерта стягнуті судом не на користь держави, а на користь експертної установи - НДКЦ при ГУ МВС України в Київській області.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання та в частині стягнення процесуальних витрат з постановленням в цій частині нового вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволити частково.

Вирок Березанського міського суду Київської області від 17 січня 2014 щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та в частині стягнення процесуальних витрат-скасувати.

Постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів у розмірі 367 грн. 08 коп.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

На вирок суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді: