Рішення № 3823270, 25.05.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2009 р.

Справа № 5/42-693

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго”, ", вул.Енергетична,2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського міського району електричних мереж, вул.. І.Франка, 18, м. Тернопіль, 46000

до аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Тернопільській області, вул. Київська, 21, м. Тернопіль

за участю представників від:

позивача: Починок Г.О. –представник (дов.№4104/24 від 22.12.2008р.)

відповідача: Міщук О.В. –представник (дов.№5-1/311 від 14.05.2009р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Тернопільського міського району електричних мереж звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Тернопільській області – 32426грн.08коп., із них 30092грн.87коп.. боргу за електроенергію, поставлену на виконання договору №1844 про постачання електричної енергії від 20.02.2007р. (в тому числі 29498,71грн. боргу за активну електроенергію, 594,16грн. –за реактивну електроенергію), 778грн.29коп. пені, 922грн.76коп. інфляційних нарахувань, 632грн.16коп. –3% річних.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судовому засіданні 14.05.2009р. позовні вимоги визнав і повідомив, що станом на день розгляду справи відповідачем повністю погашено заборгованість за використану електроенергію, проте документально дані твердження не підтвердив, у зв’язку з чим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати відповідні докази.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача не заперечив.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.05.2009р. до 25.05.2009р. до 11год.20хв.

Після перерви позивач надав суду акт звірки розрахунків від 23.04.2009р., підписаний представниками і завірений печатками сторін, згідно якого відповідач визнає, що станом на 01.04.2009р. його заборгованість за активну електроенергію становить 29498,71грн., за реактивну електроенергію –594,16грн., заборгованість по пені -778,29грн., інфляційних нарахуваннях –922,76грн.

Разом з тим, позивач в заяві від 25.05.2009р. №174 та його представник в судовому засіданні повідомив, що до подачі даної позовної заяви відповідачем сплачено заборгованість за використану електроенергію в сумі 20729,95грн., у зв’язку з чим позивач зменшує позовні вимоги і відповідно просить стягнути з останнього 11696,13грн., (тобто 9362,92грн. боргу, 778,29грн. пені, 922,76грн. інфляційних нарахувань, 632,16грн.–3% річних), разом з цим зазначив, що станом на 25.05.2009р. відповідач частково погасив заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 8119,79грн. (в тому числі 7525,63грн. - за активну електроенергію, 594,16грн. –за реактивну), 778,29грн. пені та 922,76грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з чим просить провадження у справі в цій частині припинити і стягнути з відповідача 1243,13грн. боргу та 632,16грн. річних.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення боргу, враховуючи, що таку подано позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 1243,13грн. боргу та 632,16грн. річних визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

20.02.2007р. між сторонами укладено договір №1844 про постачання електричної енергії, (надалі - договір), згідно якого позивач (Постачальник) зобов'язувався продати відповідачу (Споживачу) електроенергію для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 70кВт, а останній в свою чергу зобов'язувався проводити оплату вартості використаної електроенергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків»та №7 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», №6 «Прядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»(п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору) та проводити інші платежі згідно з умовами цього договору (р.1 договору)

Згідно Додатку №2 “Порядок розрахунків” сторони погодили, що щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду (з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.2)), Споживач зобов’язався направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання «акту про обсяги спожитої електричної енергії»(за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії, при цьому остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду; оплата за спожиту електричну енергію проводиться Споживачем за діючими тарифами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно додатку №6 до договору кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5-ти днів від дня отримання розрахункових документів.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (надалі - Правила) встановлює, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як слідує із матеріалів справи: звітів про використану електроенергію, рахунків за активну та реактивну енергію, позивач впродовж січня 2008р. –березня 2009р. виконував свої зобов'язання за договорами, поставляючи відповідачу електроенергію, а відповідач споживав поставлену енергію, однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії виконував не своєчасно і не в повному обсязі, в результаті чого станом на день заявлення позову (15.04.2009р. вх.№0714(н)) утворилася заборгованість в розмірі 9362,92грн. (в тому числі 8768,76грн. - за активну електроенергію, 594,16грн. – за перетікання реактивної електроенергії).

Однак, як слідує із заяви позивача від 25.05.2009р. №174 та тверджень його повноважного представника в судовому засіданні, станом на 25.05.2009р. відповідач частково погасив борг, сплативши заборгованість за поставлену електроенер?гію в сумі 8119,79грн. (в тому числі 7525,63гр?н. - за активну електроенергію, 594,16грн. –за реактивну), а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1243грн.13коп. (за активну електроенергію), що також визнав представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про повне погашення боргу за використану електроенергію суду не надав, а тому слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 1243грн.13коп.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.2.1.), з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, у вигляді сплати пені, що за період з 01.01.2009р. по 28.02.2009р. становить 778,29грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період січень - лютий 2009р. становить 922,76грн. та 3% річних від простроченої суми, що за період з січня 2008р. по березень 2009р. (включно) становить 632,16грн.

Проте, як слідує із заяви позивача від 25.05.2009р. №174 та тверджень його повноважного представника в судовому засіданні, станом на 25.05.2009р. відповідач сплатив 778,29грн. пені та 922,76грн. інфляційних нарахувань, а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1243грн.13коп боргу та 632грн.16коп. річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені і визнані відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ҐПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Тернопільській області, вул. Київська, 21, м. Тернопіль, (код 08588955) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського міського району електричних мереж, вул. І. Франка, 18, м. Тернопіль, (код 22605850) - 1243грн.13коп боргу, 632грн.16коп. –3% річних на рахунок №2600230013531 в Тернопільській обласній філії АКБ «Укрсоцбанку», МФО 338017, код 22605850, 116грн.96коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок ВАТ «Тернопільобленерго»260053000146 ВАТ «Дер?жавний ощадний банк України»Тернопільське обласне управління, МФО 338545, код ЄДРПОУ 00130725.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині стягнення 8119,79грн. бор?гу, 778,29грн. пені та 922,76грн. інфляційних нарахувань - припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 02.06.2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя