Рішення № 3823132, 11.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.09р.

Справа № 6/176-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Благоустрій",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 15 220,32 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Остапенко С.Л., представник, довіреність б/н від 24.12.2008р.

від відповідача - Лисенко Л.Л., представник, довіреність б/н від 02.03.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток", м. Донецьк–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Благоустрій", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 14 680,00 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу пального-далі по тексту-товару №ВП Л(Т)-18-09-07 від 18.09.2007р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України 425,72 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 114,60 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 155,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково тільки по сумі основного боргу, що становить 14 680,00 грн., а решту позовних вимог не визнає посилаючись на те, що позивач не направляв відповідачеві претензією, а зразу звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

26.05.2009 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №ВП Л(Т)-18-09-07, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача по видатковій накладній № Z03-150602 від 03.11.2008 р. на суму 34 700,00 грн. разом з рахунком-фактурою на оплату № Z03-043485 від 03.11.2008 р. на суму 34 700,00 грн. передав відповідачеві товар на загальну суму 34 700,00 грн., який відповідач отримав без зауважень і відповідно до п.4.1 взяв на себе зобов’язання оплатити отриманий товар на протязі 5 банківських днів з дати отримання, але в порушення умов вищеназваного договору отриманий від позивача товар станом на 25.03.2009 р. оплатив частково у сумі 20 020,00 грн., у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 14 680,00 грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь посилаючись договору купівлі-продажу пального-далі по тексту-товару №ВП Л(Т)-18-09-07 від 18.09.2007р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України 425,72 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 114,60 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 155,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 14 680,00 грн. повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, банківськими виписками, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи та визнається відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 14 680,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі ст.625 ЦК України 425,72 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 114,60 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 155,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що позивач не направляв відповідачеві претензією, а зразу звернувся до господарського суду з даною позовною заявою, суд не може прийняти до уваги, так як дане заперечення протирічить умовам вищеназваного договору та чинному законодавству України.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Благоустрій" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 2, код ЄДРПОУ 34985015, п/р 26000010421 в ДФ ЗАТ "ЄБРФ", МФО 307037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-А, код ЄДРПОУ 32183378, р/р 26005300000707 в ДФ АКБ "Форум" в м. Дніпропетровськ, МФО 306878) 14 680,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.) - заборгованості, 425,72 грн. (чотириста двадцять п`ять гривень 72 коп.) - інфляційних, 114,60 грн. (сто чотирнадцять гривень 60 коп.) -3% річних, 155,00 грн. (сто п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано 01.06.2009р.