Рішення № 38229207, 09.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4594/14 09.04.14За позовом ПрАТ СК"Нова"

до ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз" в особі Регіонального виробничого

управління "Донецькавтогаз" ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України",

про відшкодування шкоди 4 026,33 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача: Васютін А.Г.

Від відповідача: Куксенко П.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (надалі - страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз" ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 026,33грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4594/14, розгляд справи призначено на 09.04.2014.

В судове засідання 09.04.2014 представники позивача і відповідача з'явилися, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 року між ПрАТ «СК «НОВА » (далі - страховик, позивач) та ДП «Укравтогаз" НАК "Нафтогаз» в особі Регіонального виробничого управління «Донецькавтогаз» ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № ВЕ/4723001 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

Як свідчать матеріали справи, 12.10.2010 в м. Макіївка Донецької області по вул.. Артема напроти буд. №1 сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням працівника відповідача - ОСОБА_3 та автомобіля марки Hyundai реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, а саме: порушення водієм застрахованого автомобіля «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що спричинило механічні пошкодження автомобілю Hyundai реєстраційний номер НОМЕР_2.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою ДАІ від 12.10.2010.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Будьоновського районного суду м. Донецька від 11.11.2010 у справі № 3-2651/10, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту № 914 від 01.06.2013, експертного висновку про розмір матеріального збитку № 01/12 від 02.12.2010 та заяви про сплату страхового відшкодування від 16.02.2011 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати ОСОБА_4 коштів у сумі 4 026,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0005227 від 14.06.2011.

Відповідно до п. 33.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Однак, як свідчать матеріали справи ні відповідач, ні винуватець ДТП не повідомили страховика про ДТП, що сталася 12.10.2010.

Згідно з п. 38.1.1 ґ Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у Законі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із Постанови Будьоновського районного суду м. Донецька від 11.11.2010 у справі № 3-2651/10 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Hyundai реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем автомобіль «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 р. №16.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 р. №16.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний висновок оцінки майна № 01/12 від 02.12.2010 про вартість відновлювального ремонту, згідно з яким коефіцієнт фізичного зносу Hyundai реєстраційний номер НОМЕР_2, складає нуль, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням такого коефіцієнту 5 083,59 грн., що підтверджується наданою позивачем калькуляцією.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/4723001 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, позивач сплатив 4 573,59 грн. (5 083,59 - 510 грн. франшизи за полісом).

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 5 083,59 грн. та позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4 026,33 грн.

З матеріалів справи слідує, що позивач з метою отримання коштів від відповідача 29.04.2013 року звернувся до останнього із заявою (вих. № 1025/0/17-13) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/9150156. Відповідач 07.06.2013 надіслав відповідь на претензію у якій визнає вимоги позивача. Проте на момент подачі позовної заяви вимоги позивача не були задоволені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз" ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» суми страхового відшкодування у розмірі 4 026,33 грн.

грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз" в особі Регіонального виробничого управління "Донецькавтогаз" ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України (03134, м. Київ, вул.. Григоровича Барського, буд. 2, ідентифікаційний код 36265925) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул.. Марини Раскової, буд. 11, ідентифікаційний код 31241449) суму страхового відшкодування у розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 14.04.2014